Ухвала суду № 136724086, 18.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23352/26-к

пр. 1-кс-26638/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

адвоката - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , яка подана в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, що полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000589 від 19.06.2020, -

В С Т А Н О В И В :

27.04.2026 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , яка подана в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, що полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000589 від 19.06.2020.

Вказані матеріали фактично передані слідчому судді ОСОБА_1 06.05.2026.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 12 грудня 2025 року, на підставі ухвали слідчого судді від 03.12.2025 року у справі № 757/61008/25-к, у помешканні ОСОБА_4 за вищезазначеною адресою, в якому вона проживає, слідчим ГСУ НП ОСОБА_5 проведено обшук, у процесі якого вилучено мобільний телефон «Iphone 14», доступ до кого не обмежувався власником та який був попередньо оглянутий слідчим

Власник вказує, що вилучене майно не має відношення до кримінального правопорушення, арешт накладено не було, а відтак майно підлягає поверненню його законному володільцю.

Адвокат в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.

Прокурор/слідчий в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим, заяв, клопотань до суду не подано.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим її розгляд у відсутність особи, якою подано скаргу та слідчого, при цьому слідчим суддею враховано положення ст.ст. 26, 306 КПК України.

Вивчивши скаргу, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного огляду, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020000000000589 від 19.06.2020 р.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.12.2025 року у справі № 757/61082/25-к частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 та надано дозвіл дозвіл слідчими слідчої групи, та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12020000000000589 від 19.06.2020 на проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання наступних предметів, речей та документів:

- первинних бухгалтерських документів, договорів, (з додатками та специфікаціями), та додатковими угодами до них, накладних, акти приймання-передачі, виконаних робіт, тощо, накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності, платіжні документи, товарно-транспортні накладні, документи щодо руху коштів підприємств, листи підприємств щодо укладання договорів та виконання їх умов, документи щодо підтвердження цін, тощо, регістрів бухгалтерського обліку, документів щодо проведення касових та банківських операцій та інших документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин -ТОВ «ГПЛ» (код ЄДРПОУ 33190684) з ТОВ «МГ Автомотів» (код ЄДРПОУ 32461061), ТОВ «СМ-ЛУБРІКАНТС» (код ЄДРПОУ 38075177), ТОВ «АСТАРТА-БВС» (код ЄДРПОУ 36565281), ТОВ «УТК УКРГАДЯЧЗАПЧАСТИНА» (код ЄДРПОУ 37511546), ТОВ «АЛЬЯНС ЛОГІСТІК» (код ЄДРПОУ 37775451), ТОВ «ВКП «ТРАК СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 38019201), ТОВ «РЕ: БОРН» (код ЄДРПОУ 38969128), ТОВ «ФЕНОКС АВТОМОТІВ УКР» (код ЄДРПОУ 40266228), ТОВ «ЮКК-Україна» (код ЄДРПОУ 41025105), ТОВ «РЕГАТТА» (код ЄДРПОУ 43712347), ТОВ «К2 ГЛОБАЛ Україна» (код ЄДРПОУ 44989367), ТОВ «Будівельна Група «Стандартбуд» (код ЄДРПОУ 42042624), ТОВ «Гринбуд БЕК» (код ЄДРПОУ 44429314), ТОВ «Ріалтранс» (код ЄДРПОУ 44595724), ТОВ «Деніз торг» (код ЄДРПОУ 45349612), ТОВ «Завод Укрбудмаш» (код ЄДРПОУ 32174727), ТОВ «Стріт Компані» (код ЄДРПОУ 41760645), ТОВ «Інтерторг Логістик» (код ЄДРПОУ 44189535), ПФ «Променерго» (код ЄДРПОУ 3357156) та інших підприємств задіяних в протиправній діяльності, а також ФОП: ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_13 (код НОМЕР_7 ) та інші, а також фізичних осіб: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_20 РНОКПП НОМЕР_8 , ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 , та іншими контрагентами за період часу з 01.01.2021 по 01.06.2025, а також реєстраційних, обліково-звітних документів, податкової звітності зазначених підприємства (в тому числі, що містяться у системних блоках комп`ютерів та інших цифрових носіях інформації, комп`ютерів, ноутбуків, серверів, планшетів, електронних носіїв інформації (жорстких дисків, флеш-накопичувачів, дисків) виключно якщо у їх пам`яті зберігаються проекти та/або копії вказаних документів, або доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту;

- мобільних терміналів систем зв`язку (мобільні телефони), які використовувались для підготовки та вчинення кримінального правопорушення та у пам`яті яких міститься переписка з іншими особами щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а також мобільних терміналів систем зв`язку (мобільні телефони), доступ яких обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту);

- зіпсовані документи, чорнові записи, блокноти, робочі зошити, документи з вільними зразками почерку та підписів перелічених вище осіб, та службових осіб зазначених вище СГД, банківські картки, що використовувалися для фінансового забезпечення вказаного кримінального правопорушення;

- установчі, реєстраційні та фінансово-господарські документи, печатки юридичних осіб, що не зареєстровані в ЄДРПОУ як підприємства, що здійснюють фінансово-господарську діяльність за вищевказаною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

12 грудня 2025 року, на підставі ухвали слідчого судді від 03.12.2025 року у справі № 757/61008/25-к, у помешканні ОСОБА_4 за вищезазначеною адресою, в якому вона проживає, слідчим ГСУ НП ОСОБА_5 проведено обшук у процесі якого вилучено мобільний телефон «Iphone 14».

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя, при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки.

Особою, що подала скаргу, не спростовано вказаних доводів, оскільки доказів, які б могли свідчити, що вилучене майно є таким, яке не містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні № № 12020000000000589 від 19.06.2020, слідчому судді не надано.

Таким чином, слідчий суддя, дослідивши обставини скарги, прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги, оскільки при зверненні до суду представник не обґрунтовує належним чином обставини, на які посилається та не надає доказів того, що майно, на поверненні якого він наполягає, не відносяться до кримінального провадження, не є предметом дослідження у кримінальному провадженні.

Окрім цього, адвокатом, станом на день розгляду скарги, не надано слідчому судді актуальної інформації щодо того чи звертався орган досудового розслідування до суду з клопотанням про арешт майна, оскільки до посилання адвоката на відсутність відповіді від слідчого, суд відноситься критично, з огляду на те, що він не позбавлений звернутися до суду з відповідним запитом та/або оскаржити бездіяльність слідчого до слідчого судді, в порядку статті 303 КПК України.

На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність вимог скарги, а відтак відмовляє у задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , яка подана в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, що полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000589 від 19.06.2020.

Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_22