Рішення № 13672398, 02.02.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2011 р.Справа № 15/2149-10 За позовом: Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авена" м. Київ

до Закритого акціонерного товарства "Старокостянтинівський хлібзавод" м.Старокостянтинів

про стягнення 1066645,08 грн. заборгованості в т.ч. 1062845грн.66коп. основного боргу, 3799грн.42коп. пені та звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Муха М.Є.

Представники сторін:

позивача: Левицький В.В. - за довіреністю від 04.01.2011р.

відповідача 1: не з"явився

відповідача 2: не з"явився

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ч.2 ст.85 ГПК України.

Суть спору: позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні із врахуванням уточнених позовних вимог, які прийняті судом, просить суд: стягнути з відповідача 1 - ТОВ "Авена" заборгованість по кредиту в розмірі 1 062 845грн. 66коп., пеню за порушення термінів виконання грошових зобов'язань в розмірі 3 799грн. 42коп.; звернути стягнення на майно: цілісний майновий комплекс, що розташований на земельній ділянці площею 1,113 га, який складається з головного корпусу пл. 2898,0 кв. м., будівлі основного складу пл. 459,8 кв. м., будівлі механічної майстерні пл. 94,7 кв. м., магазину "Хліб" пл. 137,7 кв. м., трансформаторної пл. 31,7 кв. м., будівлі млина пл. 130,7 кв. м., електростанції пл. 74,7 кв. м., прохідної пл. 34,6 кв, м., гаражів, зерноскладу пл. 58,3 кв. м. та знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Михайла Стельмаха, буд. 2, що належить на праві власності відповідачу 2 - Закритому акціонерному товариству "Старокостянтинівський хлібозавод" та є предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 16 листопада 2007 року, який посвідчений ОСОБА_1., приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за №4143.

Представник позивача в засідання позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному об'ємі, оскільки останні є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Відповідачі своїми процесуальними правами не скористались, повноважних представників в засідання суду не направили, про причини неявки не повідомили, витребуваного судом письмового відзиву на позов не подали.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідачів про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”, м. Харків як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 28.10.1991р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №423320 серія А01.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Авена”, м. Київ згідно свідоцтва про державну реєстрацію №024860 серія А00 зареєстроване як юридична особа 22.11.1995р. Печерською районною у місті Києві держадміністрацією.

Закрите акціонерне товариство „Старокостянтинівський хлібзавод” як юридична особа зареєстроване 08.10.1993р. виконкомом Старокостянтинівської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №218258 серія А00.

16.11.2007р. між АКІБ „УкрСиббанк” (надалі Банк), змінив своє повне найменування на Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авена” (надалі позичальник) було укладено кредитний договір за №11252713000, (надалі - Договір), згідно якого банк зобовязався надати позичальнику, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 767000 грн. у порядку та умовах, визначених цим договором. (п.п. 1.1 кредитного договору).

Згідно п.п.1.2.2. кредитного договору передбачено, що позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до договору), але не пізніше „15” листопада 2010 р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього Договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9, 5.10., 5.11., 7.4. договору. Позичальник зобовязується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору.

Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на рахунок банку.

Пунктом 1.3.1 кредитного договору, за користування кредитними коштами з „16” листопада 2007 р. по „15” січня 2008 р. процентна ставка встановлюється в розмірі 11,5% річних. За користування кредитними коштами з „16” січня 2008 р. процентна ставка встановлюється у розмірі 13,5% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього договору та/або додаткових угод до Договору.

Відповідно до п.1.3.4. кредитного договору, нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом „факт/360” відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України. Період нарахування процентів, згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами п.п.1.3.2., 1.3.3., 9.2. договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п.1.3.2. та/або п.п.1.3.3., 9.2. Договору.

Пунктом 4.1. кредитного договору зазначено, що позичальник зобов'язується використовувати кредит на зазначені у цьому договору цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни, встановлені Договором.

Вказаним кредитним договором (п.п.5.5 договору) передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на 5 (п'ять) календарних днів, та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем, та/або поручителем, та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному розділом 11 цього Договору. У випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та плати за кредит банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення (заставу, поручительство, тощо).

Згідно із п.п.5.10 кредитного договору, у випадку невиконання або прострочення виконання грошових зобов'язань, передбачених цим договором, а також будь-якими іншими угодами, що укладені або будуть укладені в майбутньому між банком та позичальником, банк може змінити термін повернення кредиту в повному обсязі та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному розділом 11 договору.

Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,4% відсотка річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості за методом „факт/360” (метод „факт/360” передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Згідно з п.11.1. кредитного договору сторони передбачили наступне: відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема ст.ст.525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з п.п. 2.3.,5.3.,5.5.,5.6.,5.9.,5.10.,5.11.,7.4. цього договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п.1.2.2. цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.

15.01.2008р. сторони підписали додаткову угоду №1 до кредитного договору №11252713000 від 16.11.2007р., згідно якої пункти 1.3.1 та 1.3.2 кредитного договору виклали в наступній редакції: за користування кредитними коштами за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 11,5% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору. За користування кредитними коштами понад встановлений в договорі строк процентна ставка встановлюється в розмірі 17,25% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.

16.11.2007р. між АКІБ „Укрсиббанк” (іпотекодержатель) та між ЗАТ „Старокостянтинівський хлібзавод” (іпотекодавець), що є майновим поручителем ТОВ „Авена”, було укладено іпотечний договір (посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1., зареєстрований в реєстрі за №4143).

Згідно із п.п.1.1 договору іпотеки передбачено, що іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно: цілісний майновий комплекс, що розташований на земельній ділянці площею 1,113 га та складається з: (головного корпусу площею 2898,0 кв.м., будівлі основного складу площею 459,8 кв.м., будівлі механічної майстерні площею 94,7 кв.м., магазину „Хліб” площею 137,7 кв.м., трансформаторної площею 31,7 кв.м., будівлі млина площею 130,7 кв.м., електростанції площею 74,7 кв.м., прохідної площею 34,6 кв.м., гаражів, зерноскладу площею 58,3 кв.м.), який знаходиться за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Михайла Стельмаха, буд. 2, що належить на праві власності Закритому акціонерному товариству „Старокостянтинівський хлібозавод” (м.Старокостянтинів, вул. М. Стельмаха, буд.2, код ЗКПО 00380439, р/р.26005144736900 в АКІБ „УкрСиббанк”, м. Старокостянтинів, МФО 351005), та є предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 16.11.2007р., який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1., зареєстровано в реєстрі за №4143 на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” (61050, м. Харків, Проспект Московський,60, р/р. 29090000000113, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750).

Відповідно до п.4.1, 4.2. іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі: порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором; у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом, у разі ліквідації юридичної особи іпотекодавця, у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати Предмета іпотеки, в інших випадках відповідно до діючого законодавства. Звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та Закону України „Про іпотеку", з інших, передбачених законодавством України, підстав.

Право визначення підстави та способу звернення стягнення належить іпотекодержателю. Звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду та/або виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Звернення стягнення на предмет іпотеки з застосуванням позасудового врегулювання здійснюється відповідно до розділу 5 цього Договору та відповідно до Закону України „Про іпотеку” (п.4.3. 4.4,4.5 іпотечного договору).

У звязку із невиконанням відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором, позивачем 24.02.2009р. на адресу відповідачів направлялись повідомлення-вимоги за вих.№132-2/319-11/834, якими останніх було повідомлено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення в найкоротші строки.

Станом на 24.11.2010р. за відповідачем-1 рахується заборгованість в сумі 1062 845грн. 66коп., яка складається із 751 436грн. 53коп. простроченої заборгованості за кредитом, 311 409 грн. 13коп. заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитними коштами. Крім того, позивачем нараховано пеню за період прострочення з 25.11.2009р. по 24.11.2010р. в сумі 3799грн. 42коп.

Враховуючи наявність у позичальника прострочених платежів у відповідності до кредитного договору за № 11252713000, від 16.11.2007р., не погашення заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся із позовом до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі кредитного договору № 11252713000, від 16.11.2007р. та іпотечного договору від 16.11.2007р.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Таке ж положення містить ст.1 Закону України „Про заставу”.

Згідно зі ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1 і 2 статті 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому, ч.3 ст.33 Закону України „Про іпотеку”, п.4.2 договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі, в тому числі рішення суду.

Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за кредитним договором №11252713000, від 16.11.2007р. залишилось непогашеним, а саме: в сумі 1062 845грн. 66коп., в т.ч. 751 436грн. 53коп. простроченої заборгованості за кредитом та 311 409 грн. 13коп. заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитними коштами, що підтверджується наявними у справі розрахунками.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення із відповідача-1 заборгованості в сумі 1062 845грн. 66коп. підтверджена наявним у справі доказам, не суперечить фактичним обставинам справи а тому підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення із відповідача-1 пені в сумі 3799грн. 42коп. за період прострочення з 25.11.2009р. по 24.11.2010р. судом до уваги приймається наступне:

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно вимог ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобовязання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).

Із поданих в матеріали справи розрахунків слідує, що пеня розрахована за період прострочення з 25.11.2009р. по 24.11.2010р. згідно п.7.1 кредитного договору 0,4% річних від суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи фактичні обставини та викладені норми, судом самостійно проведено перерахунок суми пені згідно із п.7.1 кредитного договору та вимог ч. 6 ст.232 ГК України, тобто за шість місяців - з 25.11.2009р. по 25.05.2010р.

Таким чином, сума пені, яку необхідно стягнути з відповідача, становить 1762грн.26коп., натомість вимогу позивача щодо стягнення решти пені в сумі 2037грн. 16коп. суд вважає безпідставною та такою, що суперечать нормам чинного законодавства, відповідно в задоволенні останньої належить відмовити.

Судом також враховується правомірність заявлених позивачем до відповідача-2 вимог щодо звернення стягнення на заставлене майно, а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований на земельній ділянці площею 1,113 га та складається з: (головного корпусу площею 2898,0 кв.м., будівлі основного складу площею 459,8 кв.м., будівлі механічної майстерні площею 94,7 кв.м., магазину „Хліб” площею 137,7 кв.м., трансформаторної площею 31,7 кв.м., будівлі млина площею 130,7 кв.м., електростанції площею 74,7 кв.м., прохідної площею 34,6 кв.м., гаражів, зерноскладу площею 58,3 кв.м.), який знаходиться за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Михайла Стельмаха, буд. 2, що належить на праві власності відповідачу 2 та є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору від 16.11.07 р.

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 34 і 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.

Однак, всупереч наведеним нормам відповідачами не подано до суду належних доказів на спростування позовних вимог позивача.

Оцінивши доводи сторін, наявні в матеріалах справи докази, надавши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню частково.

Судові витрати по справі згідно вимог ст.ст. 44,49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 12, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, м. Харків до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю „Авена”, м.Київ, 2.Закритого акціонерного товариства „Старокостянтинівський хлібзавод”, м. Старокостянтинів про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Авена”, м. Київ заборгованості по кредиту згідно кредитного договору № 11252713000 від 16.11.2007р. в розмірі 1062845,66грн., пеню за порушення термінів виконання грошових зобов'язань в розмірі 3799,42 грн.; звернення стягнення на майно: цілісний майновий комплекс, що розташований на земельній ділянці площею 1,113 га та складається з: (головного корпусу площею 2898,0 кв.м., будівлі основного складу площею 459,8 кв.м., будівлі механічної майстерні площею 94,7 кв.м., магазину „Хліб” площею 137,7 кв.м., трансформаторної площею 31,7 кв.м., будівлі млина площею 130,7 кв.м., електростанції площею 74,7 кв.м., прохідної площею 34,6 кв.м., гаражів, зерноскладу площею 58,3 кв.м.), який знаходиться за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Михайла Стельмаха, буд. 2, що належить на праві власності Закритому акціонерному товариству „Старокостянтинівський хлібозавод”, м.Старокостянтинів, та є предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 16.11.2007р., який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1., зареєстровано в реєстрі за №4143, задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Авена” (01042, Київська обл., м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд.16, код ЗКПО 23739185) на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” (61050, м.Харків, Проспект Московський,60, код ЄДРПОУ 09807750) 1 062 845,66грн. (один мільйон шістдесят дві тисячі вісімсот сорок п'ять гривень 66 коп.) заборгованості по кредиту, 1762,26 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 26коп.) пені, 5323,03грн. (п'ять тисяч триста двадцять три гривні 03 коп.) витрат по оплаті державного мита та 117,77 грн. (сто сімнадцять гривень 77 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 2037,16 грн. пені відмовити.

Звернути стягнення на майно: цілісний майновий комплекс, що розташований на земельній ділянці площею 1,113 га та складається з: (головного корпусу площею 2898,0 кв.м., будівлі основного складу площею 459,8 кв.м., будівлі механічної майстерні площею 94,7 кв.м., магазину „Хліб” площею 137,7 кв.м., трансформаторної площею 31,7 кв.м., будівлі млина площею 130,7 кв.м., електростанції площею 74,7 кв.м., прохідної площею 34,6 кв.м., гаражів, зерноскладу площею 58,3 кв.м.), який знаходиться за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Михайла Стельмаха, буд. 2, що належить на праві власності Закритому акціонерному товариству „Старокостянтинівський хлібозавод” (м.Старокостянтинів, вул. М. Стельмаха, буд.2, код ЗКПО 00380439, р/р.26005144736900 в АКІБ „УкрСиббанк”, м. Старокостянтинів, МФО 351005), та є предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 16.11.2007р., який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1., зареєстровано в реєстрі за №4143 на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” (61050, м. Харків, Проспект Московський,60, р/р. 29090000000113, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750).

Стягнути із Закритого акціонерного товариства „Старокостянтинівський хлібозавод” (м.Старокостянтинів, вул. М. Стельмаха, буд.2, код ЗКПО 00380439, р/р.26005144736900 в АКІБ „УкрСиббанк”, м. Старокостянтинів, МФО 351005) на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” (61050, м. Харків, Проспект Московський,60, р/р. 29090000000113, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) 5323,03грн. (п'ять тисяч триста двадцять три гривні 03 коп.) витрат по оплаті державного мита та 117,77 грн. (сто сімнадцять гривень 77 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяМ.Є. Муха

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2011р.

Віддруковано 5 примірників:1 - до справи, 2,3 - позивачу, 4,5 - відповідачам