Рішення № 136723895, 15.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/913/26-ц

пр. 2-175/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі - позивач, ТОВ «ФК «Ейс») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на корить позивача заборгованість за кредитним договором № 7774235 від 10.04.2024 року в розмірі 17 210,00 грн, а також судовий збір в сумі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу в сумі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 10.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7774235 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Кредитор свої зобов`язання виконав та надав боржнику у користування 5 000,00 грн. Разом з тим, відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів належним чином не виконав, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість в сумі 19 990,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 12 210,00 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 2 780,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

23.10.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги за кредитними договорами, зокрема, за кредитним договором відповідача № 7774235 від 10.04.2024 року.

Первісний кредитор та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги від 23.10.2024 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

16.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 16/05/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату на умовах, визначених цим договором.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги від 16.05.2025 року до Договору факторингу, за яким від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «Ейс» в сумі 19 990,00 грн., з яких: 5 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 12 210,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам., 2 780,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2026 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами у цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Як визначено у ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може зобовязати державний орган чи орган місцевого самоврядування подати відповідну заяву по суті справи (крім позовної заяви).

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить направлення останньому копії позовної заяви та ухвали суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Як визначено у ч. ч. 1, 2, 3 ст.. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, оскільки копія ухвали суду була направлена відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останнього, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого терміну зберігання», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляв, то суд вважає, що ухвала суду відповідачу вручена.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 10.04.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7774235 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідач за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний веб-сайт кредитодавця та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику; пройшов верифікацію в декілька етапів, підтвердження наміру вступити у договірні відносини та уклав кредитний договір.

На виконання умов кредитного договору, ТОВ «Авентус Україна» зарахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошові кошти в розмір 5 000,00 грн, що доводиться довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 5 000,00 грн, строком на 357 днів. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 2,20% в день.

Відповідно до п. 1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

23.10.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 7774235 від 10.04.2024 року.

В подальшому, 16.05.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу №16/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № № 7774235 від 10.04.2024 року. Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 16.05.2025 року за Договором Факторингу 2 до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № № 7774235 від 10.04.2024 року

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 7774235 від 10.04.2024 року становить 19 990,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12 210,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 2 780,00 грн - заборгованість по штрафним санкціям.

Позивач просить стягнути тільки частину суму заборгованості в розмірі 17 210,00 грн з яких 5 000,00 грн заборгованість за основним боргом, 12 210,00 грн заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, на підставі Договорів факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024 року, № 16/05/25-Е від 16.05.2025 року ТОВ «ФК «Ейс» набуло прав кредитора у зобов`язанні, що виникло з кредитного договору № 765204383 від 07.10.2023 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем.

Між сторонами виникли правовідносини, щодо належного виконання позичальником умов кредитного договору.

Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України)

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 19 990,00 грн, тобто 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12 210,00 грн - заборгованість за несплаченими процентами, отже без урахування заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи), від сплати яких відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України позичальник звільняється.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятих на себе кредитних зобов`язань не виконав, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення ТОВ «ФК «Ейс», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Зважаючи на те, що строк виконання зобов`язання настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої заборгованості за кредитним договором № 7774235 від 10.04.2024 року, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заявленої заборгованості є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані з витребуванням доказів та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути в користь ТОВ «ФК «Ейс» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Позивачем заявлено вимогу про компенсацію понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, у матеріалах справи наявний Договір про надання правової допомоги між Адвокатське бюро «Соломко та Партнери» та ТОВ «ФК «Ейс» № 11/08/25-01 від 11.08.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 22.08.2025 року, протокол погодження вартості послуг до договору № 11/08/25-01 від 11.08.2025 року.

Таким чином, аналізуючи докази, надані стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, об`єм та складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхньої вартості, суд дійшов висновку, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Судом встановлено, що 20.08.2025 року між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір про надання правової допомоги №20/08/25-01, за умовами якого адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах визначених договором.

Також між сторонами укладено Додаткову Угода № 25771114170 від 11.09.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року.

Згідно Акт прийому - передачі наданих послуг від 01.11.2025 року адвокатським бюро «Соломкота партнери» надані ТОВ «ФК «Ейс» юридичні послуги на суму 7 000,00 грн. (5 000,00 грн - складання позовної заяви; 1 000,00 грн - вивчення матеріалів справи, 500,00- підготовка адвокатського запиту, 500,00 грн - подача клопотання про витребування доказів).

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 року у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 року у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 року у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 року у справі № 909/116/19, від 18.11.2021 року у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Таким чином, аналізуючи докази, надані стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, об`єм та складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхньої вартості, суд дійшов висновку, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч. 1, 247 ч. 2, 530, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 7774235 від 10.04.2024 року в розмірі 17 210 (сімнадцять тисяч двісті десять) грн 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. грн та витрати на правову допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, каб. 13; код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 15.05.2026 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ