Рішення № 13672367, 27.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2011 р. Справа № 07/276-10

вх. № 9989/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судовогозасідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_2, м. Харків

до ТОВ "Венттехсервіс", м. Харків

про стягнення 91938,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ТОВ "Вентехсервіс", з урахуванням заявлених та прийнятих судом ухвалою від 04.01.11 р. уточнень, 94300,47грн., в т.ч. 78729,32 грн. заборгованості по оплаті товару, отриманого за договором поставки № 102/01/09 від 08.01.09 р., 9675,08 грн. пені, 4330,11 грн. інфляційних нарахувань, 1565,96 грн. 3% річних, нарахованих за порушення грошових зобов*язань та відшкодування сплачених судових витрат по справі.

Представник відповідача проти позову заперечує, з підстав, викладених у відзиві та додаткових запереченнях по справі, зокрема, посилаючись на недоведеність матеріалами справи заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 78729,32 грн. за договором № 102 від 08.01.09 р.; відсутність доказової сили у акті звірки розрахунків, оскільки не містить номеру та дати договору, за яким велись розрахунки; включення до суми боргу за договором № 102/01/09 від 08.01.09 р. накладних, товар за якими було поставлено за договором № 75/01/09 від 19.01.09 р., тощо.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.01.10 р., відповідно до ст. 69 ГПК України, було задоволено клопотання позивача та продовжено строк розгляду справи до 27.01.11 р.

19 січня 2011 р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, позивач заявив до стягнення 45335,20 грн. заборгованості, 4416,15 грн. пені, 3264,13 грн. інфляційних нарахувань та 1248,27 грн. річних, нарахованих за договором № 102/01/09 від 08.01.09 р. ; 22388,04 грн. заборгованості, 2180,84 грн. пені, 1611,94 грн. інфляційних нарахувань, 616,44 грн. річних, нарахованих за договором № 75/01/09 від 19.01.09 р. та 11006,08 грн. заборгованості по оплаті товару, поставленого поза межами вказаних договорів.

Суд не приймає вказані уточнення позовних вимог, т.я. визнає їх заявленими з порушенням норм ст. 22 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої, позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви лише до початку розгляду справи по суті.

Встановивши, що подана позивачем заява фактично змінює підстави позову крім вимог по стягненню боргу за договором № 102/01/09 від 08.01.09 р., заявлені вимоги за договором № 75/01/09 від 19.01.09 р., а розгляд справи по суті розпочався 14.12.10 р., суд вважає необхідним у прийняти заяви про уточнення позовних вимог від 19.01.11 р. відмовити.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 14.12.10 р. до 04.01.11 р. та з 19.01.11 р. до 27.01.11 р.

Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами по справі договору поставки № 102/01/09 від 08.01.09 р.( далі договір), постачальник (позивач) зобов*язався в порядку та строки, встановлені договором, передати у власність Покупцю ( відповідачу) товар, а останній - прийняти та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Позивачем підтверджено поставку відповідачу та отримання ним товару повноважними особами в період з 10.02.09 р. по 11.09.09 р. на загальну суму 180764,32 грн. Нереалізований за умовами спірного договору товар відповідачем було повернуто позивачу на суму 56429,12 грн., що підтверджено відповідними накладними та проведено часткову оплату товару на суму 79000,00 грн., яка відповідачем не спростована.

Таким чином, на час розгляду справи по суті, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті товару, отриманого за договором поставки № 102/01/09 від 08.01.09 р., складає 45335,20 грн.

Згідно п. 6.4 договору, відповідач зобов*язався проводити оплату товару на умовах відстрочення платежу на 90 календарних днів, з моменту поставки.

Враховуючи, що остання поставка була здійснена позивачем 11.09.09 р., строк оплати по ній закінчився 11.12.09 р. Отже, з урахуванням цього, суд погоджується з висновком позивача про те, що з 12. 12.10 р. відповідач визнається таким, що прострочив грошові зобов*язання по оплаті товару. Але позивачем, при здійсненні розрахунків було враховано суми повернутого відповідачем в період з 07.10.09 р. по 12.02.10 р. товару, в результаті чого, борг в сумі 45335,20 грн. розраховано на 12.02.10 р.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов*язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов*язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов*язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов*язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов*язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов*язання.

Враховуючи викладене, а також те, що, відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов*язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті товару, отриманого за договором правомірною в сумі 45335,20 грн.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов*язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов*язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов*язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою ст. 624 ЦК України встановлено, що, якщо за порушення зобов*язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 8.2 договору, за несвоєчасну оплату товару відповідач зобов*язався сплачувати позивачу пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день прострочення.

Враховуючи не надання позивачем належного розрахунку пені, виконаного з урахуванням оплат та повернень товару, які здійснювались позивачем та призводили до змін суми заборгованості протягом періоду, за який повинен бути виконаний розрахунок, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача заявленої суми пені 9675,08 грн., в зв*язку з чим у задоволені даних вимог відмовляє.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши нарахування, здійснені позивачем, суд визнав правомірними та підлягаючими стягненню 2493,44 грн. інфляційних нарахувань та 901,74 грн. 3% річних, нарахованих за період з 12.02.10 р. по 11.10.10 р. на суму боргу 45335,20 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки № 102/01/09 від 08.01.09 р. становить 48730,38 грн., в т. ч., 45335,20 грн. основного боргу, 2493,44 грн. інфляційних нарахувань та 901,74 грн. 3% річних.

Відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, в разі часткового задоволення позовних вимог, сплачені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 46, 49, 69, 82-85 ГПК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 252, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 692 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентехсервіс" (пр-т. Московський, 257, м. Харків, 61044, код ЄДРПОУ 31060630, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 61111, інд. № НОМЕР_1, відомості про банківські рахунки відсутні) 45335,20 грн. заборгованості, 3% річних в сумі 901,74, 2493,44 грн. інфляційних нарахувань, 487,30 грн. державного мита та 121,95 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 33394,12 грн. заборгованості, 9675,08 грн. пені, 3% річних в сумі 664,22 грн. та 1836,67 грн. інфляційних нарахувань, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Інте Т.В.

Повне рішення складено 31 січня 2011 року.