Рішення № 13672358, 31.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2011 р. Справа № 07/296-10

вх. № 10408/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Болоховцев Є.О., дов. від 25.10.10 р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "ХЗШВ", м. Харків

до ТОВ "Торговий дім "ТИСА" Харків", м. Харків

про стягнення 702359,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ТОВ "ТД ХЗШВ" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – ТОВ "ТД "ТИСА" Харків", з урахуванням заявлених та прийнятих судом уточнень, 627359,38 грн., в т.ч. 449207,36 грн. заборгованості по оплаті товару, отриманого за договором від 23.09.09 р. № 023-09 про діяльність в якості дистриб*ютора, 120319,85 грн. пені, 57832,17 грн. – 10% річних, нарахованих за порушення грошових зобов*язань та відшкодування судових витрат по справі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, зокрема, посилаючись на неврахування позивачем, при розрахунку боргу, проведеної відповідачем оплати за товар, отриманий за накладною № 18 від 15.10.09 р. в сумі 136303,68 грн. в зв*язку з чим, борг за цією накладною складає 52440,00 грн., а загальна сума боргу перед позивачем – 429927,36 грн. Вважає пропущеним позивачем строк позовної давності на нарахування пені та просить суд застосувати до даних вимог наслідки пропуску строку на підставі п.4 ст. 267 ЦК України. Крім того, відповідачем заявлені клопотання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню, відповідно до ст. 551 ЦК України та про розстрочку виконання судового рішення на 6 місяців рівними частинами. Належне виконання рішення гарантує. Клопотання обгрунтоване скрутним фінансовим становищем підприємства, сплатою 500000,00 грн. до Державного бюджету за ліцензію на право здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями, зниження попиту на продукцію та неналежними розрахунками за товар контрагентами, які здійснюють безпосередньо роздрібний продаж товару, в результаті чого, дебіторська заборгованість на 31.12.10 р. склала більш ніж 900000,00 грн.

В судовому засіданні 25.01.11 р. була оголошена перерва до 31.01.11 р. для виготовлення повного тексту рішення.

Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами по справі договору від 23.09.09 р. № 023-09 про діяльність в якості дистриб*ютора ( далі – договір), позивач ( Компанія) зобов*язався надавати відповідачу ( Дистриб*ютору) невиключне право та повноваження на реалізацію товару, який поставляється позивачем на території, в об*ємах, за ціною та на умовах, встановлених договором, а відповідач - реалізувати товар покупцям тільки по рекомендованим цінам, вказаним в додатку № 1 до договору.

В підтвердження виконання позивачем поставки товару, суду надані наступні видаткові накладні: № 18 від 15.10.09 р. на суму 188743,68 грн. ( а.с. 15), № 22 від 19.10.09 р. на суму 188743,68 грн.( а.с. 16) та № 57 від 23.10.09 р. на суму 188743,68 грн. ( а.с. 17). Всього, на суму 566231,04 грн.

Документів в підтвердження здійснення відповідачем часткової оплати товару, позивач суду не надав, зазначивши лише, що в результаті уточнень, сума боргу відповідача складає 449207,36 гр., що підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків.

Наданий позивачем до справи акт звірки розрахунків на 24.01.11 р., яким засвідчено борг в сумі 449207,36 грн. не містить переліку накладних, за якими заявлена заборгованість, а містить тільки вказівки на проведені відповідачем оплати. Судом перевірено та встановлено, що вказана відповідачем проплата в сумі 136303,68 грн. за накладною № 18 від 15.10.09 р. при складанні акту звірки не врахована. Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що акт звірки є документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій з розрахунків, а наявність чи відсутність будь-яких зобов*язань сторін підтверджується первинними документами – договором, накладними, рахунками, платіжними дорученнями тощо.

Згідно п. 4.2 договору, оплата поставленого товару здійснюється шляхом перерахування Дистриб*ютором вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок Компанії протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

Як свідчать матеріали справи, відповідач оплату товару, отриманого від позивача за вищеназваними накладними в повному обсязі не здійснив, в результаті чого уворилась заборгованість, яка станом на час розгляду справи складає 429927,36 грн.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов*язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов*язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов*язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов*язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов*язаний оплатити товар пісоя його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов*язання.

Враховуючи викладене, а також те, що, відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов*язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача боргу правомірною в сумі 429927,36 грн. та такою, що підлягає задоволенню. У стягненні 19280,00 грн. суд вважає необхідним відмовити.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов*язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов*язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов*язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що, якщо за порушення зобов*язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 8.1 договору, в разі порушення Дистриб*ютором умов договору в частині строків оплати товару, він сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь період прострочення платежу та, відповідно до ст. 625 ЦК України, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 10% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

У наданому суду відзиві відповідач посилається на неправомірність нарахування пені за весь період прострочення зобов*язання з оплати товару.

Дані твердження спростовуються ч.6 ст. 232 ГК України, згідно якої, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов*язання обмежуються шістьма місяцями, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, при перевірці виконаного позивачем розрахунку пені, судом виявлено порушення - він містить період прострочення з дати накладної, в той час, як умовами договору, як було зазначено вище, передбачене відстрочення платежу на 30 календарних днів. Тобто, початком періоду прострочення за накладною № 18 від 15.10.09 р. є дата – 15.11.09 р., за накладною № 22 від 19.10.09 р. – 19.11.09 р. та за накладною № 57 від 23.10.09 р. – 23.11.09 р. Крім того, в розрахунку пені за накладною № 18 від 15.10.09 р. завищено суму боргу.

Таким чином, в результаті перевірки розрахунку, суд встановив, що, відповідно до умов договору, нарахуванню підлягає пеня за накладною № 18 від 15.10.09 р. в сумі 10090,03 грн.; за накладною № 22 від 19.10.09 р. - 35892,23 грн. та за накладною № 57 від 23.10.09 р. – 35468,30 грн. Всього – 81450,56 грн.

Щодо заяви відповідача про застосування до вимог про стягнення пені позовної давності, суд має зазначити наступне.

Згідно ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Стаття 261 ЦК України визначає початок перебігу позовної давності – від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки, представником позивача не надано доказів поважності пропуску строку позовної давності на часткове нарахування пені, суд вважає необхідним його застосувати та визнати правомірним нарахування пені за прострочення оплати товару, з урахуванням того, що позивач звернувся до суду за захистом порушених прав 29.11.10 р. за період з 29.11.09 р. по 26.11.10 р. в сумі 79342,33 грн.

З огляду на передбачене п. 8.1 договору завищення, проти встановленого законом, періоду нарахування пені – за весь період прострочення платежу проти шестимісячного періоду, передбаченого п.6 ст. 232 ГК України, суд вважає необхідним, задля запобігання зловживання правом, задовольнити заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру стягуваної з відповідача пені до 20000,00 грн.

Заявлена до стягнення, відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 8.1 договору, сума 10% річних підлягає стягненню в сумі 43785,67 грн., в решті суми підлягає відмові в зв*язку з завищенням позивачем періоду нарахування, про що було зазначено вище.

Відповідно до п.6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення по даній справі, враховуючи можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, важкість фінансової ситуації підприємства; вважаючи необхідним надати можливість боржнику зберегти підприємницьку діяльність та реально погасити борг добровільно, про що відповідач надає гарантії, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання відповідача щодо розстрочення виконання судового рішення на шість місяців рівними частинами – по 82285,51 грн. щомісячно.

В зв*язку з частковим задоволенням позовних вимог, відповідно до ст.ст. 44, 46, 49 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 46, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, ст.ст. 256, 258, 261, 525, 526, 610,611, 612, 624, 625, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України,

ВИРІШИВ:

Клопотання відповідача про застосування строку позовної давності задовольнити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Тиса" Харків" (вул. Петровського, 39, м. Южний, Харківська область, 62461, код ЄДРПОУ 34690171, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ХЗШВ" (вул. Сумська, 57, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ 36456736, відомості про банківські рахунки відсутні) 429927,36 грн. заборгованості, 20000,00 грн. пені, 10 % річних в сумі 43785,67 грн., 4937,13 грн. державного мита та 185,72 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 19280,00 грн. заборгованості, 100319,85 грн. пені та 10 % річних в сумі 14046,50 грн., в позові відмовити.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення задовольнити.

Розстрочити виконання даного рішення на шість місяців рівними частинами – по 82285,51 грн. щомісячно.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Інте Т.В.

Повне рішення складено 31 січня 2011 року.