Рішення № 13672344, 27.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2011 р. Справа № 67/185-10

вх. № 11137/4-67

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судового засідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

позивача - Гіуліна Н.В. за дов. 01-62 юр\28. відповідача - Лобанова М.М. за дов. № 144/29/801 від 13.12.2010 року.

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків

до Комунального підприємства "Виробничо-технологічного підприємства "Вода", м. Харків

про стягнення 624023,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 593396,67 грн. суми основного боргу, 25456,73 грн. пені, 5169,87 грн. трьох відсотків річних. Також до стягнення заявлені судові витрати. В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на наналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов"язків за договором оренди №5/01/12 від 01.12.2006 року, з урахуванням чого просить суд стягнути заявлену суму позову за період з 30.06.10 по 31.08.10 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 грудня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 17 січня 2011 року о 14:45.

13.01.2011 року до канцелярії господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. 847).

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

14 січня 2011 року до господарського суду Харківської області від представника позивача надійшло уточнення позовних вимог (вх. 654), відповідно до яких, у зв"язку зі сплатою відповідачем - 593396,67 грн. суми основного боргу, просить суд стягнути з відповідача - 25456,73 грн. пені, 5169,87 грн. трьох відсотків річних, державного мита в сумі 6240,23 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Враховуючи, що згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд вважає, що уточнення позовних вимог не суперечать інтересам сторін та діючому законодавству, тому приймаються судом та суд продовжує розгляд справи з урахуванням цих уточнень.

У судовому засіданні 17.01.2011 року оголошувалась перерва до 27 січня 2011 року о 11:00.

До господарського суду Харківської області 27 січня 2011 року від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення нарахованої суми пені та надання розстрочки виконання рішення суду.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд задовольнити позов з урахуванням наданих уточнень. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти нарахувань 25456,73 грн. пені, 5169,87 грн. трьох відсотків річних заперечує та просить суд розстрочити виконання вішення суду. Надав пояснення по суті справи.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

01.12.2006 року між АК "Харківобленерго" (позивачем) та КП "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (відповідачем) було укладено договір оренди №5/01/12.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування підстанції :110/10кВ "ІІІ підйом", Лозівський район, с. Трійчате, 110/10 кВ "Краснопавлівка", Лозівський район, с. Краснопавлівка, 110/10 кВ "Єлізаветка", Лозівський район, с. Єлізаветка, 35/6кВ"Водозабір", Харківський район, с. Пісочин, 110/35/6 кВ "Кочеток", Чугуївський район, с. Рогань, 110/35/6 кВ "Рогань", Чугуївський район, с. Рогань.

Судом встановлено, що відповідач отримав у тимчасове користування вищезазначені підстанції, що підтверджується актами приймання-передачі в орендне користування від 01.12.2006р. в кількості 6 шт.

Згідно з п. 6.1.2. договору, відповідач взяв на себе зобов"язання своєчасно здійснювати орендні платежі в безготівковому порядку на поточний рахунок позивача не пізніше 15 числа кожного місяця, що настає за розрахунковим, на підставі наданого рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач орендну плату за виставленим позивачем рахунком № 104 від 30.06.10 за червень 2010 року на суму 197798,89грн., № 114 від 31.07.10 за липень 2010 року на суму 197798,89грн., № 109 від 31.08.10 за серпень 2010 року на суму 197798,89грн. сплатив після звернення до суду з позовом, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:№ 9282 від 29.12.2010 року на суму 197798,89грн., № 9283 від 29.12.2010 року на суму 197798,89грн., № 9281 від 29.12.2010 року на суму 197798,89грн. та випискою банку, які містяться в матеріалах справи. (а.с. 59-61, 66-67).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України.

Ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин по винні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 9.2.2 договору № 5/01/12 від 12.12.2006р. передбачено, що у разі несвоєчасної сплати орендних платежів, орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту сплати.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 25456.73грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 5169.87грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми пені та надання розстрочки виконання рішення суду, зуд виходить з наступного.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

З огляду на приписи ч.1 ст.233 ГК України та п.З ст.83 ГПК України, відсутність вини відповідача у виникненні боргу перед позивачем у зв'язку зі значними боргами населення, юридичних осіб та держави перед відповідачем, не є винятковим випадком, за наявності якого можливо зменшити розмір пені.

Так, в силу ст.229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Санкції за прострочку виконання грошових зобов'язань передбачені статтями 217, 230, 231 ГК України.

При цьому, частина перша статті 229 ГК України встановлює виняток із загального правила статей 218 ГК України та 614 ЦК України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов 'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 6240,23грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, ч.2 ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 193 ГК України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, ст. 217, 218, 229, 230, 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про зменшення нарахованої суми пені та надання розстрочки виконання рішення суду - відмовити.

Позов задовольнити повністю з урахуванням наданих уточнень.

Стягнути з Комунального підприємства Виробничо-технологічного підприємства "Вода" (61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 90, р/р 26008000002835 в філії №1 АБ "Факторіал-Банк", м. Харків, МФО 350482, код ЄДРПОУ 33206804) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, р/р 26003010050912 в АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", МФО 351931, ЄДРПОУ 00131954) пені у розмірі 25456,73грн., 3% річних у розмірі 5169,87грн., держмита у розмірі 6240,23грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішленням законної сили.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 67/185-10 складено та підписано 31.01.2011 року.