Рішення № 136723052, 21.05.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2138/26

2-о/583/75/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.,

за участю секретаря судового засідання Доценко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка цивільну справу за заявою окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

в с т а н о в и в :

28.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою, згідно з якою просить встановити факт належності їй трудової книжки НОМЕР_1 від 23.09.1983.

Вимоги за заявою мотивовані тим, що досягнувши пенсійного віку та маючи відповідний страховий стаж для реалізації свого права на призначенн пенсії за віком, звернулася до органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням № 184150015647 від 02.05.2025 їй відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю достатнього страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком. Зі змісту рішення вбачається, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно із записами трудової книжки НОМЕР_2 від 23.09.1983, оскільки прізвище, зазначене в трудовій книжці, не відповідає паспортним даним. Трудова книжка НОМЕР_1 від 23.09.1983 підтверджує трудову діяльність заявниці за період з 19.09.1983 по 27.11.2022, однак на титульній сторінці вказаної трудової книжки її прізвище вказано російською мовою « ОСОБА_2 », що викликає сумніви в належності трудової книжки саме їй. Факт встановлення належності ОСОБА_1 трудової книжки має для заявниці юридичне значення, оскільки в подальшому надасть можливість повноцінно реалізувати своє право на призначення пенсії за віком. У зв`язку з наведеним просить вимоги за заявою задовольнити.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, протии задоволення заявлених вимог не заперечує, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань не надавав.

Суд, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог.

Судом встановлено, що в належному заявниці паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , який видано 27.01.1997 Великописарівським РВ УМВС України в Сумській області, зазначено ПІБ: « ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с. 4).

З копії картки платників податків (номер бланка картки НОМЕР_4 , дата видачі 20.04.2026) також вбачається, що ПІБ заявниці « ОСОБА_1 » (а.с. 4 зворот).

Запис на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_1 від 23.09.1983 здійснено російською мовою, анкетні дані заявниці зазначаються: « ОСОБА_3 , дата рождения: ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с. 5-7).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.05.2025 № 184150015647 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком. За результатами розгляду доданих документів до страхового стажу не зараховано преоіди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки прізвище не відповідає паспортним даним.

Запис на титульній сторінці трудової книжки заявнциі здійснено російською мовою, що перешкоджає їй реалізувати своє право на пенсійне забезпечення.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документах, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Зважаючи на частину 4 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Перевіривши коло залучених у цій справі заінтересованих осіб, суд вбачає правильність у визначенні осіб, на права та обов`язки яких може вплинути рішення по даній справі, а отже потреба у залученні інших заінтересованих осіб відсутня.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 встановлено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається з прізвища, власного імені та по-батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім`я фізичній особі надається відповідно до закону.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З огляду на наведене, необхідно встановити факт належності трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженоїнаказом Міністерства праці України № 58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Згідно з п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

З трудової книжки НОМЕР_1 від 23.09.1983 вбачається, що запис на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_1 від 23.09.1983 здійснено російською мовою, анкетні дані заявниці зазначаються: « ОСОБА_3 , дата рождения: ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Відповідальність за ведення трудових книжок несе роботодавець.

Згідно з ч. 3 ст. 48 Кодексу законів про працю України працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після початку проходження стажування.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у документах по обліку трудового стажу, неналежним чином оформлена трудова книжка, не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, оскільки заявник, як працівник, не може відповідати за правильність та повноту оформлення кадрових документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації, з вини адміністрації підприємства, не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі N 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.

Заявник не може нести відповідальність за заповнення трудової книжки, оскільки записи у ній вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто особою, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що написання ПІБ заявниці ОСОБА_1 в трудовій книжці російською мовою перешкоджає можливості реалізації нею свого права на оформлення пенсії за віком, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та встановлення факту належності їй трудової книжки НОМЕР_1 від 23.09.1983.

Керуючись ст.ст. 12,13,42,76,258,259,263-265,268,293,315,319,354,355 ЦПК України, суд- У Х В А Л И В:

Заяву окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , трудової книжки НОМЕР_1 від 23.09.1983.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.І.Савєльєва