Ухвала суду № 136722646, 20.05.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/6520/26

Провадження №: 2-з/755/102/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення заяви

"20" травня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Китаєва Ігоря Юрійовича, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , Дніпровська окружна прокуратура міста Києва, про встановлення факту, повернення неповнолітньої дитини, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , Дніпровська окружна прокуратура міста Києва, про встановлення факту, повернення неповнолітньої дитини, зобов`язання вчинити дії.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

09 травня 2026 року (вхід. від 15 травня 2026 року № 30693) до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Китаєва І.Ю., надійшла заява про забезпечення позову, а саме: просить зобов`язати Службу у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18 травня 2026 року, заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О. 20 травня 2026 року о 09-00 год.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши додатки до неї, дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Заява про забезпечення позову має відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вимоги до форми та змісту заяви про забезпечення позову встановлено статтею 151 ЦПК України.

Відповідно до частини першої, другої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Водночас, частиною шостою статті 151 ЦПК України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами та доповненнями).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3 328,00 гривень.

Згідно із підпунктом 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» За подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, поданої фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

При цьому, частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судом встановлено, що заяву про забезпечення позову представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Китаєвим І.Ю., подано засобами системи «Електронний суд», таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї заяви про забезпечення позову складає 532,48 грн.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

До заяви про забезпечення позову представником ОСОБА_1 - адвокатом Китаєвим І.Ю., додано квитанцію про сплату судового збору - платіжну інструкцію від 12 квітня 2026 року

№ 1.616141247.1 про сплату судового збору у сумі 665,60 грн з призначенням платежу: «101 3042607508 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) за період 04.2026 від ОСОБА_1 )».

Водночас, частиною першою статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Відповідно до частини другої цієї статті суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

При перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено, що платіжну інструкцію від 12 квітня 2026 року № 1.616141247.1 про сплату судового збору у сумі 665,60 грн з призначенням платежу: «101 3042607508 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) за період 04.2026 від ОСОБА_1 )» додано до заяви про забезпечення позову від 12 квітня 2026 року (вхід. від 01 травня 2026 року № 26619), що вже розглянута судом, про що постановлено відповідну ухвалу від 08 травня 2026 року.

Суд звертає увагу представника, що за кожну окрему заяву про забезпечення позову судовий збір підлягає сплаті на загальних підставах.

Таким чином, додана до заяви про забезпечення позову платіжна інструкція від 12 квітня 2026 року № 1.616141247.1 про сплату судового збору у сумі 665,60 грн не може слугувати належним доказом сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову від 09 травня 2026 року (вхід. від 15 травня

2026 року № 30693).

Таким чином, до заяви про забезпечення позову позивачем, всупереч вимогам частини шостої статті 151 ЦПК України, не додано документу, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Водночас, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (частина десята статті 153 ЦПК України).

Таким чином, оскільки заявником не надано доказів сплати судового збору за подання даної заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Китаєва І.Ю., про забезпечення позову не відповідає вимогам статті 151 ЦПК України, у зв`язку з чим заяву слід повернути заявнику.

Керуючись статтями 149, 151, 153, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Китаєва Ігоря Юрійовича, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , Дніпровська окружна прокуратура міста Києва, про встановлення факту, повернення неповнолітньої дитини, зобов`язання вчинити дії, - повернути суб`єкту звернення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Суддя О.О. Хромова