Рішення № 13672231, 01.02.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.11 Справа № 5/122

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Коровай», м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 5159,25 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Бурнукіна А.І., довіреність №960 від 22.12.2010;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: відкрите акціонерне товариство «Коровай»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору оренди нежитлового приміщення (магазину) №094054 від 16.10.2009 в сумі 4480 грн. 42 коп., пені у сумі 421 грн. 93 коп., 3% річних у сумі 71 грн. 64 коп. та інфляційних втрат у сумі 185 грн. 26 коп.

У судовому засіданні 01.02.2011 представник позивача надав письмові пояснення щодо правової природи заявлених до стягнення коштів, у якій зазначив, що сума позову у розмірі 4480 грн. 42 коп. є заборгованістю по експлуатаційним витратам, яку і просить стягнути з відповідача на його користь.

Також у судовому засіданні 01.02.2011 представник позивача подав заяву в порядку ст. 22 ГПК України, у якій відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат в повному обсязі. В заяві позивач зазначив про те, що йому відомі та зрозумілі наслідки відмови від позову.

Відповідач у справі в судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення кореспонденції за місцем його державної реєстрації.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази, в їх сукупності, суд -

в с т а н о в и в:

16.10.2009 між сторонами у справі було укладено договір оренди нежитлового приміщення (магазину) № 094054 (далі за текстом договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення магазину, загальною площею 43,8 кв. м., розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Донецька, 58, укомплектоване обладнанням згідно специфікації.

01.11.2009р. сторонами договору було складено та підписано акти приймання-передачі обєкта оренди та обладнання.

Згідно п. п. 3.1.8, 5.1 договору відповідач зобовязався окрім орендної плати сплачувати, на підставі рахунків позивача, експлуатаційні витрати.

Позивач на виконання умов договору, за період з листопада 2009р. по березень 2010р., за супровідними листами №132 від 07.12.2009р., №141 від 23.12.2009р., №6 від 18.01.2010р., №7 від 18.01.2010р., №29 від 15.02.2010р., №30 від 15.02.2010р., №17 від 11.03.2010р., №47 від 11.03.2010р., №58 від 09.04.2010р. та №59 від 09.04.2010р. надавав відповідачу рахунки на оплату експлуатаційних витрат (електроенергія, вода та опалення) на загальну суму 5948 грн. 29 коп. Дана сума експлуатаційних витрат була визначена позивачем, виходячи з направлених йому ТОВ «Луганське енергетичне обєднання», ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ»та ТОВ «Таун сервіс», з якими відповідно були укладені договори на надання послуг з водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання електричної енергії»рахунками, які додані до матеріалів справи.

Факт отримання відповідачем рахунків на оплату експлуатаційних витрат підтверджується особистою відміткою відповідача на вказаних вище супровідних листах, в яких позивач зазначав про необхідність оплатити рахунки протягом пяти банківських днів.

Втім, відповідач оплату експлуатаційних витрат належним чином та в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по оплаті цих витрат в сумі 4480 грн. 42 коп.

08.04.2010р. сторони у справі підписали додаткову угоду до договору оренди №094054, за умовами якої прийшли до згоди вважати договір оренди №094054 розірваним з 09.04.2010р.

За умовами п. 2 даної додаткової угоди відповідач зобовязався протягом 10 календарних днів здійснити всі розрахунки по договору оренди від 16.10.2009 №094054.

Однак, відповідач у встановлений додатковою угодою строк відповідні розрахунки не провів та направлену йому 16 квітня 2010р. вимогу залишив без задоволення.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обовязковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині оплати експлуатаційних витрат за договором оренди №094054 від 16.10.2009 підтверджений матеріалами справи суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості з експлуатаційних витрат у сумі 4480 грн. 42 коп.

Відповідач під час судового розгляду справи доказів, які б спростували доводи позивача не надав.

Тоді як, відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 421 грн. 93 коп., 3% річних у сумі 71 грн. 64 коп. та інфляційних втрат у сумі 185 грн. 26 коп., то позивач в процесі розгляду справи, користуючись правом наданим йому ст. 22 ГПК України, відмовився від цих позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 22, 78 ГПК України позивач має право відмовитись від позову, відтак, оскільки дана відмова не порушує чиїх - небудь прав і законних інтересів, з правовими наслідками відмови від позову позивач ознайомлений, повноваження на вчинення цих дій перевірені, вона приймається судом і провадження у справі в частині цих вимог підлягає припиненню в порядку п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у справі розподіляються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, п. 4 ст. 80, ст..ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Коровай», м. Київ, вул. Ялтинська, 5Б, код 00381350, заборгованість з експлуатаційних витрат у сумі 4480 грн. 42 коп., а також витрати зі сплати державного мита в сумі 88 грн. 58 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 204 грн. 95 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.В. Васильченко

Дата підписання рішення 07.02.2011.