ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" січня 2011 р. Справа № 3/263-10
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросервіс", м. Славутич, Київська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Відродження Полісся", м. Славутич, Київська область
про стягнення 7154,57 грн.,
за участю представників: згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросервіс" (далі –позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Відродження Полісся" (далі –відповідач) про стягнення 7154,57 грн., з яких 5768,45 грн. борг, 588,52 грн. пеня, 203,13 грн. 3% річних, 594,47 грн. інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором про спільне використання технологічних мереж від 01.04.07р. №1-Е в частині оплати вартості наданих послуг.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.12.11р. було порушено провадження у даній справі та призначено розгляд справи на 19.01.11р.
В судовому засіданні, яке відбулося 19.01.11р. представником позивача було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 5768,45 грн. боргу, 588,52 грн. пені, 216,85 грн. 3% річних, 645,36 грн. інфляційних втрат. Вказана заява мотивована тим, що позивачем було здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 28.12.10р., що також підтверджується залученим до матеріалів справи повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення №0103228101048, проте в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників, суд,
встановив:
01.04.07р. між ТОВ "Електросервіс" (власник мереж) та ТОВ - фірмою "Відродження Полісся" (користувач) було укладено договір № 1-Е про спільне використання технологічних мереж (далі Договір).
Позивач є власником електромереж будівельної бази у м. Славутич, за допомогою яких здійснюється передача електроенергії споживачам, що розташовані на її території (у т.ч. і відповідачу).
Відповідно до п.п. 1.1., 4.1. Договору, відповідач зобов'язується своєчасно сплачувати вартість послуг позивача з утримання технологічних електромереж спільного використання. Вартість послуг згідно п.п. 7.5. Договору визначається кошторисом згідно з додатком № 1 "Розрахунок оплати обґрунтованих витрат користувача на передачу електроенергії". Сума витрат узгоджена сторонами та складає 1153,69 грн. в місяць.
На виконання п.п. 1.1., 2.1. Договору, позивач щоденно якісно забезпечує технічну можливість передачі (транзиту) електроенергії власними електромережами в точки приєднання електроустановок користувача (відповідача).
Підпунктом 4.1. Договору встановлено, що плата за використання електромереж вноситься відповідачем на підставі наданого рахунка. Період оплати рахунка становить 5 днів.
Господарським судом встановлено, що відповідач отримав наступні рахунки: № 332 від 20.08.09р. (отриманий 25.08.09р.), № 379 від 21.09.09р. (отриманий 21.09.09р.), №419 від 20.10.09р. (отриманий 23.10.09р.), №467 від 23.11.09р. (отриманий 23.11.09р.), №517 від 18.12.09р. (отриманий 25.12.09р.), проте в порушення свої договірних зобов’язань не оплатив їх, у зв’язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 5768,45 грн. Факт отримання згаданих рахунків відповідачем підтверджується підписом повноважного представника відповідача на останніх.
09.11.10р. позивач направив на адресу відповідача лист №10-421/10 від 08.11.10р. в якому вимагав терміново ліквідувати існуючу заборгованість у строк до 12.11.10р. Вказаний лист 09.11.10р. було вручено відповідачу, проте останній відповідачем залишений без задоволення та належного реагування.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України,0 зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати складають 645,36 грн., а 3% річних 216,85 грн. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства, і відповідно, вимога про стягнення 645,36 грн. інфляційних втрат та 216,85 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Окрім цього позивач просить суд стягнути з відповідача 588,52 грн. пені.
Згідно з п.п. 8.2.1. Договору, у разі порушення терміну оплати відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі 0,4% за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Розрахунок пені відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", і відповідно, вимога про стягнення 588,52 грн. пені підлягає задоволенню.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "Електросервіс" про стягнення з ТОВ - фірми "Відродження Полісся" 5768,45 грн. боргу, 588,52 грн. пені, 216,85 грн. 3% річних, 645,36 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, документально підтвердженими та правомірними, у зв’язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.
Приписами статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що відповідно до розділу VI ГПК судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).
Позивач в заяві про збільшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача 31,13 грн. витрат на оплату довідки з органу статистики, на підтвердження вказаних витрат додає оригінал платіжного доручення. Проте згадана вимога задоволенню не підлягає, оскільки зазначені витрати не мають обов`язкового характеру, їх здійснення не має безпосереднього впливу на відновлення порушеного права в межах підстав позову.
Витрати по сплаті державного мита відповідно та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Відродження Полісся" (07100, Київська обл., м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 4, кв. 39, код ЄДРПОУ 13737133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросервіс" (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових Будівельників, буд. 1, код ЄДРПОУ 30951637) –5768 (п'ять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень) 45 коп. боргу, 588 (п'ятсот вісімдесят вісім гривень) 52 коп. пені, 216 (двісті шістнадцять гривень) 85 коп. 3% річних, 645 (шістсот сорок п'ять гривень) 36 коп. інфляційних втрат, 101 (сто одну гривню) 56 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири гривні) 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.В. Лопатін
Дата підписання: 04.02.11р.
Судове рішення № 13672178, Господарський суд Київської області було прийнято 19.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 3/263-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: