Постанова № 136720263, 19.05.2026, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/379/26

3/706/131/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року м.Христинівка

Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Школьна А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВПД № 3 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 13.03.2026 близько 13 год 53 хв по вул. С. Попика в м. Христинівка керував електровелосипедом «FADA FLІT» без н.з. в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер» на місці зупинки, результат огляду позитивний 2,08 проміле, чим водій порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У призначені на 06.04.2026, 28.04.2026 та 19.05.2026 судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце, дату та час проведення розгляду справи повідомлявся у визначеному нормами КУпАП порядку шляхом надіслання повісток викликів за зазначеною у протоколі адресою АДРЕСА_1 , а також за адресою місця його реєстрації АДРЕСА_2 .

Будь яких клопотань особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, до суду скеровано не було, про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, письмових заперечень проти протоколу про адміністративне правопорушення від нього не надійшло.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантоване кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Отже, з огляду на те, що при повідомленні суддею про місце та час розгляду справи вжито всіх заходів щодо забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду особисто чи належного представника, хоча мав таку можливість, не подав письмових заперечень проти протоколу, не подав доказів поважності причин його неявки в судове засідання, а тому враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнаний пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою недопущення порушення строків, визначених ст. 38 КУпАП та беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши письмові матеріали справи, переглянувши відеозаписи події, суддя приходить до таких висновків та такого рішення.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Пункт 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначає, що електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Таким чином, особи, що керують, такими транспортними засобами як електросамокати, електроскутери, електровелосипеди, гіроскутери, є водіями і зобов`язані дотримуватися Правил дорожнього руху.

При цьому, диспозиція статті 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Законодавець не обмежує нижньою межею потужність електродвигуна для вирішення питання щодо отримання прав на керування двоколісним транспортним засобом, а відрізняє виключно верхню межу, яка впливає на різні категорії прав (А1 або А).

Підпунктом «б» частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху України визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів, а статтею 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування в стані алкогольного, наркотичного сп`яніння будь-яким транспортним засобом, а не виключно механічним.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Норма статті 61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. При цьому, застосування уповноваженими на те посадовими особами заходів адміністративного впливу здійснюється в точній відповідності із законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП).

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідженням наявних у справі доказів суддею встановлені такі обставини.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 613909 від 13.03.2026, ОСОБА_1 13.03.2026 близько 13 год 53 хв по вул. С.Попика в м. Христинівка керував електровелосипедом «FADA FLІT» без н.з. в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер» на місці зупинки, результат огляду позитивний 2,08 проміле.

Вивченням акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів суддею встановлено, що огляд проведено у зв`язку із виявленими у ОСОБА_1 ознаками сп`яніння: нечітка мова, почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Результат огляду на стан сп`яніння 2,08 проміле.

Роздруківкою приладу Алкотест «Драгер 6810» від 13.03.2026 у водія ОСОБА_1 підтверджено стан алкогольного сп`яніння 2,08 проміле, тест № 4722.

Постановою серії ЕНА №6825705 від 13.03.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП за те, що він13.03.2026 о 13 год 53 хв по вул. С. Попика в м. Христинівка керував електровелосипедом «FADA FLІT» без мотошолому, чим порушив п.2.3 г ПДР України.

При перегляді відеозапису події до протоколу встановлено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом електровелосипедом без мотошолома, що слугувало підставою для його зупинки працівниками поліції. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки водій погодився, результат освідування - 2,08 проміле. ОСОБА_2 пояснив, що йому не було відомо про належність електровелосипеда до транспортних засобів та заборону керувати ним у стані алкогольного спяніння.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і їх взаємозв`язок в сукупності, суддя приходить до переконання про доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_2 за вчинене адміністративне правопорушення, не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суддя відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, бере до уваги відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, та вважає за необхідне застосувати до водія ОСОБА_2 адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Визначений вид та розмір стягнення відповідатиме завданню та меті накладення адміністративного стягнення, буде необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За правилами ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно із Законом України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 7, 9, 22, 23, 33 - 35, 130, 245, 247, 251, 252, 276, 283 - 285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф має бути сплачений порушником на рахунок: номер рахунку UA918999980313030149000023001, отримувач коштів ГУК у Черк. обл./Черкаська обл/ 2108130, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету 21081300.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу упродовж 15 днів, в порядку примусового виконання штраф стягнути в подвійному розмірі в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (отримувач платежу: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, через Христинівський районний суд Черкаської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження, не було подано.

Суддя Альона ШКОЛЬНА