ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" лютого 2011 р. Справа № 11/201-10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія", м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоцман", с. Віта Поштова
про стягнення 48 505,68 грн.
Суддя –Мальована Л.Я.
позивач –не з’явився
Представники:
відповідач –не з’явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 48 505,68 грн., які складають: 36 042 грн. 66 коп. –сума основного боргу по договору купівлі-продажу № 09/06/421 від 08.06.2009р., 5 997 грн. 50 коп. –штрафної неустойки (пені), 1 545 грн. 72 коп. –3 % річних, 4 919 грн. 79 коп. - інфляційні.
30.12.2010р. до господарського суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи без його участі в зв’язку з необхідністю бути присутнім у судовому засіданні господарського суду АР Крим та пояснення в якому просить суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідач в засідання суду двічі не з’явився, не виконав вимоги суду викладені в ухвалах від 03.12.2010 р.,12.01.2011 р.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
08.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" (далі –Продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лоцман" (далі –Покупець, Відповідач) укладено договір купівлі-продажу №09/06/421, відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати відповідачу у наведений договором термін товар, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у договорі.
Найменування товару, який продавець зобов’язався передати покупцю визначено у п. 1.2. договору, зокрема це: господарчі товари та інші товари народного споживання у асортименті, кількості, по цінам за одиницю товару згідно накладних, які є невід’ємною частиною цього договору. Партією товару слід рахувати його кількість, вказану у накладних.
Відповідно до п. 2.1.1. покупець зобов’язався перерахувати оплату за товар на розрахунковий рахунок продавця на протязі 14 календарних днів з моменту поставки партії товару згідно п. 1.2 договору. Оплата здійснюється в національній валюті України.
Виконуючи умови договору, на підставі накладних №340342 від 10.06.2009р. на суму 1252 грн. 18 коп. та №339655 від 10.06.2009р. на суму 34 790 грн. 48 коп. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 36 042 грн. 66 коп.
Відповідач свій обов’язок оплатити товар не виконав, у зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 36 042 грн. 66 коп.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію №104 від 21.12.2009р. з вимогою сплати заборгованість.
Відповідач на наведену претензію не відповів, борг не сплатив.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Таким чином позовна вимога про стягнення заборгованості в сумі 36 042 грн. 66 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім основної суми боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 5 997 грн. 50 коп. –штрафної неустойки (пені), 1 545 грн. 72 коп. –3 % річних, 4 919 грн. 79 коп. - інфляційні.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.
Розрахунок 3% річних відповідає матеріалам справи та підлягає задоволенню в розмірі 1 545 грн. 72 коп.
Позовна вимога про стягнення інфляційних втрат є обгрунтованою, проте, як встановлено судом, розрахунок інфляційних збитків, виконаний позивачем, є невірним, тому судом здійснено перерахунок інфляційних збитків та встановлено наступне:
Оскільки по накладним №340342 та №339655 товар був поставлений 10.06.2009р., останнім днем проплати товару по поставкам є 24.06.2009р., отже нарахування штрафних санкцій починається з 25.06.2009р. Позивач здійснює розрахунок інфляційних збитків по 29.11.2010р.
Період заборгованості - з 25.06.2009 р. по 29.11.2010 р., розмір заборгованості –36 042 грн. 66 коп., середній індекс інфляції за період заборгованості –1, 120, інфляційне збільшення суми боргу - 4 325 грн. 12 коп., сума боргу з урахуванням індексу інфляції –40 367 грн. 78 грн.
Обґрунтовуючи стягнення штрафної неустойки (пені) позивач посилається на 5.2 договору, відповідно до якого за кожен день прострочки платежу покупцю нараховується штрафна неустойка в розмірі 0,6% від суми неоплаченого товару. Нарахування штрафної неустойки завершується через дванадцять місяців з дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
З наведеного пункту договору не зрозуміло, який саме вид неустойки сторони обумовили використовувати у випадку неналежного виконання умов договору.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи викладене, дослідивши текст позовної заяви суд дійшов висновку, що позивач просить стягнути з відповідача саме пеню.
Проте, позивачем здійснено невірний розрахунок пені.
Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
За таких обставин розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання складає 3 795 грн. 85 коп.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково, витрати по сплаті держмита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 549, 625 ЦК України, ст.193, 231, 232 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоцман" (08170, Київська область, Києво-Святошинський р-н., с. Віта-Поштова, вул. Набережна, 33, код ЄДРПОУ 32879029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" (91047, м. Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, 2, код ЄДРПОУ 31594936) –36 042 грн. 66 коп. основного боргу, 3 795 грн. 85 коп. пені, 1 545 грн. 72 коп. 3 % річних, 4 325 грн. 12 коп. інфляційні, 457 грн. 09 коп. держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
В решті позовних вимог відмовити.
Суддя Мальована Л.Я.
дата підпису
03.02.2011р.
Судове рішення № 13671999, Господарський суд Київської області було прийнято 02.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 11/201-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: