Рішення № 13671997, 24.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2011 р. Справа № 19/279-10

Розглянувши матеріали справи за позовом відкритого акціонерного товариства «Торговий дім «Насіння», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторі плюс», м. Буча, Київська область

про стягнення 1113029,54 грн.

суддя Т.П. Карпечкін

від позивача – Черняк А.Г. (дов. від 03.11.2006 року);

від відповідача – не з’явився.

обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Торговий дім «Насіння» (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторі плюс»(далі-відповідач) про стягнення 1113029,54 грн.

Провадження у справі було порушене відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 8 грудня 2010 року та призначено справу до розгляду на 20 грудня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором № 1-1508/кп123и укладеного між сторонами 15 серпня 2008 року, а саме відповідач не поставив позивачу товар передбачений умовами договору та не повернув передоплату в повному обсязі в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 1113029,54 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов’язання 3% річних в розмірі 96529,54 грн.

Представник відповідача в усних пояснення проти позову заперечував, але письмовий відзив на позов до суду не надав.

24 січня 2011 року відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між відкритим акціонерним товариством «Торговий дім «Насіння»(за договором –покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріелторі плюс» (за договором - продавець) 15 серпня 2008 року було укладено договір № 1-1508/кп123и (далі-договір). За умов договору продавець передає покупцю товар, а саме цукор-пісок у кількості 810 т. (п. 1.1 та п. 2.1 договору). Товар повинен бути поставлений покупцеві протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання продавцем попередньої оплати вартості товару в повному обсязі (п. 3.2 договору). Ціна однієї тонни товару складає 2511000,00 грн. (п. 4.2 договору). Попередня оплата загальної вартості товару повинна бути здійснена покупцем протягом п’яти днів з моменту підписання цього договору (п. 5.1 договору). Оплата товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в установі банку (п. 5.2 договору). Договір набирає чинності з моменту його підписання. Строк дії цього договору становить шість місяців, у разі якщо визначені цим договором зобов’язання не будуть виконані належним чином, строк дії цього договору продовжується на тих самих умовах (п. 9.3 договору).

Позивач на виконання умов договору перерахував відповідачу грошові кошти (передоплату) в розмірі 2511000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6977 від 18 серпня 2008 року.

Відповідач товар передбачений умовами договору позивачу не поставив та попередню оплату повернув частково в розмірі 1494500,00 грн., що підтверджується виписками з особистого рахунку від 17 листопада 2008 року, від 18 листопада 2008 року, від 19 листопада 2006 року, від 20 листопада 2008 року, від 24 листопада 2008 року, від 27 листопада 2008 року, від 28 листопада 2009 року, від 6 лютого 2009 року, від 9 лютого 2009 року, від 26 березня 2009 року, від 6 травня 2009 року та від 5 листопада 2010 року в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 1016500,00 грн.

Позивач 9 листопада 2010 року звернувся до відповідача з письмовою вимогою № 1-5/221 про повернення передоплати в розмірі 1016500,00 грн. та сплати 3% річних. Але відповідач відповідь на зазначену вимогу не надав та грошові кошти не повернув.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

При вирішенні спору враховано, що позовні вимоги підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи.

Суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (стаття 193 Господарського кодексу України).

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 та стаття 526 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.2 договору встановлено, що товар повинен бути поставлений покупцеві протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання продавцем попередньої оплати вартості товару в повному обсязі.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (стаття 693 Цивільного кодексу України).

Факт здійснення попередньої оплати позивачем в розмірі 2511000,00 грн. на виконання умов договору документально підтверджений.

Отже позовні вимоги в частині основного боргу підлягають задоволенню в повністю в розмірі 1016500,00 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Боржник який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України).

В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина друга та третя статті 55 Господарського процесуального кодексу України).

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 96529,54 грн. підлягають задоволенню частково в розмірі 84323,04 грн., оскільки позивачем в розрахунку допущено арифметичні помили, які призвели до завищення суми 3% річних.

Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційну розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторі плюс»(08292, Київська область, м. Буча, вул.. Жовтнева, буд. 66-А, код 33092788) на користь відкритого акціонерного товариства «Торговий дім «Насіння»(01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 18, кВ. 3, код 30674952) –1016500 (один мільйон шістнадцять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. заборгованості, 84323 (вісімдесят чотири тисячі триста двадцять три) 04 коп. 3% річних та судові витрати: 11008 (одинадцять тисяч вісім) грн. 23 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.П. Карпечкін

Повне рішення складено та підписано 31.01.2011 р.