Постанова № 136719196, 20.05.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/2783/26

Провадження № 3/331/951/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Каретник Ю.М., розглянувши матеріали об`єднаної справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з ВнП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

До Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшли справи з протоколами про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП, які постановою судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 03 квітня 2026 року у справі № 331/2784/26, провадження №3/331/952/2026, на підставі ст.36 КУпАП були об`єднані в одне провадження.

Об`єднаній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП присвоєний №331/2783/26, провадження №3/331/951/2026.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №623965, складеному 25.03.2026, зазначено, що 25.03.2026 о 15:43, с-ще Новомиколаївка, дорога Новомиколаївка Іванівське, 3 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21093, днз НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, та був підданий адміністративній відповідальності згідно постанови ЕНА 6814801 від 12.03.2026 та вчинив дане правопорушення повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №623949, складеному 25.03.2026, зазначено, що 25.03.2026 о 15:43, с-ще Новомиколаївка, дорога Новомиколаївка Іванівське, 3 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21093, днз НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія за допомогою спеціального технічного приладу алкотестер драгер 6810. Тест №3143 позитивний 1,62 проміле. Водій з результатом згоден, від проходження медичного огляду у лікаря нарколога відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, чим порушив п.2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судові засідання ОСОБА_1 жодного разу не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідка про доставку смс-повідомлення та довідки про доставку повідомлень у додаток «Viber» на номер телефону, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення. Причини неявки він суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.

Вирішуючи питання про можливість розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує, що згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У даному випадку протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 були складені 25.03.2026. Однак, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що він вживав хоч якісь заходи для того, щоб дізнатися про результати розгляду цих протоколів.

З огляду на викладене, а також на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене у ч.1 ст.268 КУпАП, не є абсолютним, а ч.2 ст.268 КУпАП не передбачає обов`язкової присутності під час розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126, ст.130 КУпАП, тому дотримуючись необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.1.а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті у вигляді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно з п.2.9.а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, зазначено: п.3 розділу I: ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; п.6 розділу І: огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 з наступними змінами: п.3 - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку); п. 4 - огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; п. 5 - результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

У даному випадку доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126 та ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджена матеріалами об`єднаної справи, а саме: чеком технічного приладу Drager Alkotest 6810 від 25.03.2026, з якого вбачається, що станом на 15 годину 49 хвилин 25 березня 2026 року рівень алкоголю у ОСОБА_1 становить 1,62‰; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних заходів, в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння кінцівок рук, бліде обличчя, порушення координації рухів, огляд проводився за допомогою технічного приладу Drager Alkotest 6810, результат огляду на стан сп`яніння становить 1,62‰, згоду з результатом огляду ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом; направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОКЗНПД та СХЗ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 25.03.2025, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголя з порожнини рота, тремтіння пальців рук, бліде обличчя. Огляд проводився за допомогою ALCOTEST DRAGER 6810, результат огляду позитивний, 1,62 проміле; довідками інспектора сектору адміністративної практики ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до яких ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, повторності за ст. 130 КУпАП не має, посвідчення водія не отримував; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6814801 від 12.03.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, відповідно до якої власником автомобіля ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 , відеозаписами подій від 25.03.2026, на яких зафіксована зупинка транспортного засобу ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Працівниками патрульної поліції під час спілкування у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, було проведено огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці зупинки автомобіля, результат огляду на стан сп`яніння становить 1,62‰, ОСОБА_1 з результатом погодився. Також під час перевірки документів водія встановлено, що він не має права керування транспортними засобами та факт притягнення до адміністративної відповідальності у минулому. У результаті цього було складено протоколи про адміністративні правопорушення.

Зазначені у вказаних доказах відомості, на переконання судді, повністю узгоджуються з обставинами, вказаними у протоколах про адміністративні правопорушення від 25.03.2026 серії ЕПР1 №623965 та серії ЕПР1 №623949.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.

Підстави для закриття справи, передбачені ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, відсутні.

Згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Тому з урахуванням всіх вказаних вище обставин у сукупності, зважаючи на положення ст. 30 КУпАП і, зокрема, ч. 3 вказаної статті, яка передбачає можливість позбавлення права керування транспортними засобами осіб, які на момент накладення цього стягнення вже були позбавлені права керування транспортними засобами, імперативне та безальтернативне положення ч. 5 ст. 126 КУпАП щодо позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи висновки об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 04.09.2023 у справі №702/301/20, суддя приходить до висновку, що на ОСОБА_1 має бути накладене стягнення в межах санкції за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років. При цьому, на переконання судді, саме такий вид стягнення буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України та для запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Суддею також врахований той факт, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , не перебуває у приватній власності водія, а належить на праві власності іншій особі, тому підстав для накладення стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу не вбачається.

Крім цього, суддею враховано, що відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

У зв`язку з цим суддя приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Реквізити для сплати штрафу: Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300; Рахунок: UA708999980313000149000008001; ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; Призначення платежу: Сплата штрафу у справі про адміністративне правопорушення № 331/2783/26, провадження № 3/331/951/2026.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.

Суддя Юлія КАРЕТНИК