Рішення № 136719032, 20.05.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1381/26 Провадження № 2/307/640/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючого судді - Бряник М.М.,

секретар судового засідання Бабинець Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тячів за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», в особі директора Сердійчук Я.Я. до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», в особі директора Сердійчук Я.Я., звернулися в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 09.04.2019 року між акціонерним товариством "Ідея банк" та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту та страхування №Z06.21262.005127686. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 31000 грн., під 11,99% річних із зобов`язанням повернення кредитних коштів та сплати всіх передбачених договором платежів, у тому числі але не виключно процентів за користування кредитом, у строки та в порядку, визначені графіком платежів.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

Представник позивача вказує, що 11.12.2025 року між Акціонерним товариством "Ідея Банк" і Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №11-12/25. Відповідно до якого АТ "Ідея банк" відступило свої права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ "Ідея банк", визначеними в реєстрі боржників. В тому числі за даним договором факторину АТ "Ідея банк" було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_2 за договором №Z06.21262.005127686 від 09.04.2019 року.

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору №Z06.21262.005127686 від 09.04.2019 року, заборгованість ОСОБА_2 перед ТОВ «Факторинг Партнерс» складає 70 833,89 грн., що склається з: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 28 134,49 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 11 113,29 грн. та 31 586,20 грн. - заборгованість за комісіями.

Враховуючи вищезазначене, просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором №Z06.21262.005127686 від 09.04.2019 року, сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 07.04.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

08.05.2026 року відповідачка надіслала до суду відзив на позовну заяву, у якому вказує, що останній платіж, який нею було здійснено у 2021 році, після цього вона жодних платежів не здійснювала, додаткових угод не укладала та борг не визнала. Просить застосувати строк позовної давності до вимог позивача. Крім того, просить перевірити правомірність нарахування штрафних санкцій (пені, штрафів) у період дії воєнного стану та виключити їх із розрахунку, у разі їх наявності.

13.05.2026 року представник позивача ТОВ "Факторинг партнерс" Ушакова М.І. надіслала до суду відповідь на відзив. Вказує, що 09.04.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_2 укладено Договір кредиту та страхування NZ206.21262.005127686. Відповідно до п.1.4 та п.1.6 Договору кредиту та страхування NZ206.21262.005127686 від 09.04.2019 року строк кредиту 60 місяців, дата повернення кредиту 09.04.2024 року.

Так, перебіг строку позовної давності мав початись з дня, коли кредитор довідався або міг довідатися про порушення свого права, тобто коли наступив момент повернення суми кредиту, якого не відбулося. А тому, за загальним правилом згідно ст. 257 ЦК України перебіг строку позовної давності почався лише 09.04.2024 року та закінчиться 09.04.2027 року.

Крім того, 02 квітня 2020 року (тобто, вже під час дії вищевказаного кредитного договору) набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року N540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року в Україні запроваджено карантин, який продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020, №1236 від 09.12.2020, №104 від 17.02.2021, №405 від 21.04.2021, №611 від 16.06.2021, №855 від 11.08.2021, №981 від 22.09.2021, №1336 від 15.12.2021, №229 від 23.02.2022, №630 від 27.05.2022, №928 від 19.08.2022, №1428 від 23.12.2022 року до 30.04.2023 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року N211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами. Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який тривав до 30 черня 2023 року.

Тобто, загальні та спеціальні строки позовної давності відповідно до вищезазначеного були призупинені до 30.06.2023, а їх перебіг міг би початись з 30.06.2023.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. 24.02.2022 року Указом Президента України N 64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації по відношенню до України, відповідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та затверджувався Верховною радою України та діє до цього часу.

З огляду на викладене, строк позовної давності щодо подачі позову ТОВ «Факторинг партнерс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту та страхування NZ06.21262.005127686 від 09.04.2019 року на дату звернення позивача до суду з даним позовом (31.03.2026 року) не минув, відтак позовна заява подана в межах строку позовної давності, тому підстави для застосування строку позовної давності відсутні.

Щодо нарахування штрафних санкцій (пені, штрафів) у період воєнного стану представник позивача, зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості за договором кредиту та страхування N Z06.21262.005127686 від 09.04.2019 року, наданої АТ «Ідея Банк» жодних штрафних санкцій первісним кредитором не нараховано. Заборгованість складається із заборгованості по тілу кредиту, відсотках та комісіях.

Зазначає, що позивачем, який набув право вимоги до відповідача за договором факторингу, не здійснювалось жодних нарахувань за договором кредиту та страхування NZ06.21262.005127686 від 09.04.2019 року. Отже, у відповідності до розрахунків заборгованості жодних штрафних санкцій (штрафів, пені або неустойки) ні первісним кредитором, ні позивачем не нараховано. Фінансові розрахунки проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України та умов договірних зобов`язань.

Враховуючи вищевикладене представник позивача просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ТОВ "Факторинг Партнерс" будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просить розгляд справи проводити без участі представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 будучи, відповідно до положень п.п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень зі штрих кодовим ідентифікатором за №R067163227433, №R067155170813, №R067155612441, в судове засідання не з`явився. У відзиві на позовну заяву від 08.05.2026 року відповідачка просить розгляд справи проводити без її участі.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Із договору кредиту та страхування Z06.21262.005127686 від 09.04.2019 року вбачається, що між АТ "Ідея банк" та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту. Згідно цього договору сума (загальний розмір) кредиту становить 31 000, 00 гривень, тип кредиту - цільовий. Кредит надається строком на 60 місяців. Дата повернення кредиту - 09.04.2024 року. Процентна ставка - 21,99%. Страховий внесок одноразовий та дорівнює 2689,50 грн. Змінювана процентна ставка визначається як змінна частина ставка в розмірі 9,5%. Банк вправі зменшити процентну ставку вказану в п.1.3 договору на 10%, у разі настання однієї з подій, що вказані в п. 1.9.1 та 1.9.2 (а.с.32).

Із Додатку №1 до договору, паспорта споживчого кредиту Z06.21262.005127686 від 09.04.2019 року та анкети - опитувальника клієнта вбачається, про умови кредитного договору, зокрема, тип кредиту, сума/розмір кредитного ліміту, строк кредитування, базовий період сплати відсотків, мета отримання кредиту, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, процентна ставка, відсотків річних, види знижок, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальна річна процентна ставка, відсотків річних, порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, штрафи, плата за обслуговування кредитної заборгованості, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту. Відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, які надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

Також з вказаного додатку вбачається, що сума кредиту - 31 000,00 грн., проценти за користування кредитом - 23854,27 грн. та 31 756,50 комісія за інші послуги банку (а.с. 52-54).

З виписки за кредитом перед АТ "Ідея банк" за кредитним договором Z06.21262.005127686 від 09.04.2019 за період з 09.04.2019 по 18.03.2021 вбачається, про нарахування комісії за надання кредиту, нарахування відсотків згідно договору (а.с. 79-83).

З ордеру-розпорядження №1 та меморіального ордеру АТ "Ідея банк" №2354864 від 09.04.2019 року встановлено факт перерахування коштів у розмірі 31 000,00 грн. на рахунок ОСОБА_2 згідно кредитного договору Z06.21262.005127686 від 09.04.2019 (а.с.55, 78).

Згідно довідки-розрахунку та розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором Z06.21262.005127686 від 09.04.2019 року розрахунок боргу станом на 11.12.2025 року складає:

- заборгованість по тілу кредиту 28 134,49 грн.;

- заборгованість за відсотками 11 113,29 грн;

- заборгованість за комісією - 31 586,2 грн.

Загальна заборгованість складає 70 833,98 грн. (а.с. 10-11).

Відповідно до договору факторингу №11-12/25 укладеного 11.12.2025 року між Акціонерним товариством "Ідея банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», АТ "Ідея банк" відступило права вимоги до боржників за укладеними з цим Товариством кредитними договорами зазначених у відповідних реєстрах (а.с.12-21,24-31).

Згідно з Реєстру боржників до договору факторингу №11-12/25 укладеного 11.12.2025 року, відступлено право вимоги до ОСОБА_2 (порядковий номер 1608), за первинним договором Z06.21262.005127686 від 09.04.2019 року, сума якої за основним боргом становить 70 833,98 гривень (а.с.28-31,33).

З платіжної інструкції №0588840000 від 12.12.2025 року вбачається про перерахування коштів АТ "Ідея банк" грошові кошти за договором факторингу №11-12/25 від 11.12.2025 року (а.с.22-23).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За змістом ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошовї суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Під час розгляду справи встановлено, що кредитний договір, паспорт кредитного договору підписаний відповідачкою, в яких визначені, у тому числі, пільговий період користування коштами, процентна ставка, відповідальність сторін, зокрема наслідки прострочення виконання зобов`язань за договором і порядок такого нарахування, тобто судом враховано, що сторонами погоджено процентну ставку за користування кредитними коштами.

Підписавши вказаний договір та паспорт споживчого кредиту відповідачка добровільно погодилася на такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов`язання, які у належний спосіб не виконала.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦК України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України одним із основоположних принципів цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Факторинг Партнерс» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що свідчить про порушення його прав, а відтак суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Щодо заяви відповідачки про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбулися у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No.2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Вказаний висновок щодо позовної давності наведено в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 457/462/16-ц, провадження № 61-21807св19.

Суд зауважує, що згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 2 квітня 2020 року.

Постановами КМУ від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року. Враховуючи постанову КМУ від 22 липня 2020 року № 641, постанову КМУ від 9 грудня 2020 року № 1236, карантин на території України, установлений 12 березня 2020 року.

Постановою КМУ від 27 червня 2023 р. № 651 відмінено карантин з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України.

Проте, на момент відміни карантину вже діяв пункт 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу, який встановлював зупинення строків перебігу позовної давності на період дії воєнного стану. Пункт 19 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України встановлює, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Згідно Закону України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року

№ 4434-IX, передбачено виключення пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. Пунктом 2 цього Закону передбачено, що цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Набрання чинності такого Закону відбулося 04.09.2025 року, тобто, саме із цієї дати почався відлік строку позовної давності, який спливе 04.09.2028 року.

Таким чином, перебіг позовної давності зупинений пунктами 12 та 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України з квітня 2020 року і по 04.09.2025 року, а тому вбачається, що позивачем не було пропущено позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості, а відтак заява відповідача про застосування позовної давності до вимог позивача задоволенню не підлягає.

Разом з тим, відповідачка у відзиві, просить перевірити нарахування штрафних санкцій (пені, штрафів), однак, як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості за договором кредиту та страхування N Z06.21262.005127686 від 09.04.2019 року, наданої АТ «Ідея Банк» жодних штрафних санкцій ні первісним кредитором, ні позивачем не нараховано. Заборгованість складається із заборгованості по тілу кредиту, відсотках та комісіях, тому суд, не вбачає підстав для задоволення вказаної вимоги відповідачки.

Матеріалами справи безспірно стверджується дійсність грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z06.21262.005127686 від 09.04.2019 року, доказів погашення заборгованості, відповідачем не надано, а тому вимога ТОВ "Факторинг Партнерс" про стягнення з відповідача заборгованості підлягає до задоволення в межах заявлених вимог.

Разом з тим, відповідно до ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладання договору про споживчий кредит відмовитися від договору без пояснення ним причин, у тому числі в разі отримання ним коштів. Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов`язаний повернути кредитодавцю одержані кошти.

Тобто, якщо відповідачка вважала, що умови даного договору виявились для неї не зрозумілими, та, на її думку, порушують права як споживача, вона мала право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня укладання договору. Але, як вбачається з позовної заяви відповідачка таких дій не здійснювала.

Таким чином, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 70 833, 98 гривень, з яких заборгованість по тілу кредиту 28 134,49 грн., заборгованість за відсотками 11 113,29 грн. та 31 586,20 грн. заборгованість за комісіями.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з урахуванням задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягнення понесені позивачем судові витрати зі спалати судового збору в розмірі 2662,40 гривень.

Також, пунктом 3 частини 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Вирішуючи питання про стягнення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 суд враховує, що повноваження представника позивача у справі підтверджені належними документами, з урахуванням договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року, заявкою на надання юридичної допомоги №1348 від 02.02.2026 року, витягом з акту №29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року та з фактично підтверджених та узгоджених з матеріалами справи наданих послуг адвоката, співмірності із складності справи, яка є малозначною, витраченого часу та обсягу виконаних робіт, засад розумності, виваженості та справедливості, те, що предмет спору в даній справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, розгляд справи відбувся у спрощеному провадженні, та представником позивача було подано клопотання про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 20, ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554, ст. 610-611, ч. 1 ст. 1054, ч. 2 ст. 1054, ч. 3 ст. 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 258, 263, 264, 265, 268, 279, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №Z06.21262.005127686 від 09.04.2019 року у розмірі 70 833, 98 грн. (сімдесят тисяч вісімсот тридцять три гривень 98 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят два гривень сорок копійок) судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та 3000,00 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс, 521, код ЄДРПОУ - 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий М.М. Бряник