Рішення № 13671836, 31.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/52831.01.11 За позовом Приватного підприємства "Оіл Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісервіс-Автозапчастина"

про стягнення заборгованості по оплаті за поставлені мастильні матеріали на суму - 12443,57 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Шраменко С.В. –довіреність б/н від 20.09.2010

від відповідача: не з’явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Оіл Трейд" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісервіс-Автозапчастина"про стягнення заборгованості по оплаті за поставлені мастильні матеріали на суму - 12443,57 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором поставки № 9 від 01.01.2007р. не оплатив поставлений товар, заборгувавши позивачу 9342, 26 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 9342, 26 грн. –боргу, 2030, 63 грн. –пені, 747, 38 грн. –інфляційних збитків, 323, 30 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати: 124, 44 грн. –державного мита, 238, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 06.12.2010 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.12.2010.

16.12.2010 представник позивача у судовому засіданні надав додаткові докази по справі. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 20.01.2011.

20.01.2011 розгляд справи не відбувся, у зв”язку з хворобою судді. Ухвалою суду розгляд справи було призначено на 31.01.2011.

В судове засідання 31.01.2011 р. представник відповідача повторно не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні 31.01.2011р. підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 31.01.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 9 (далі - Договір), згідно умов якого позивач зобов'язується передати (поставити) у власність відповідачеві паливно-мастильні та інші матеріали у кількості, асортименті та у тарі згідно накладних (надалі –товар), а відповідач зобов’язується прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, визначених Договором.

Згідно п. 2.2. Договору ціни на товар, що поставляється, визначаються сторонами додатково і зазначаються у Специфікаціях та/або у накладних, які є невід’ємною частиною Договору.

Розрахунки за поставлений товар здійснюються відповідачем шляхом оплати його ціни у грошовій формі банківським переказом на поточний рахунок позивача у термін, що не перевищує 45 (сорок п’ять) календарних днів з дня передачі товару на адресу відповідача. (п. 5.1 Договору)

Відповідно до п. 5.2 Договору днем приймання-передачі товару вважається дата оформлення накладної та відпуск-отримання товару.

Датою оплати товару вважається день надходження коштів на поточний банківський рахунок позивача. (п. 5.3. Договору)

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9342, 26 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000171 від 16.06.2009 та № РН- 0000237 від 27.07.2009, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору не виконав, не оплатив поставлений товар, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 9342, 26 грн., на підтвердження іншого відповідачем не надано суду жодного доказу.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання по договору виконав належним чином, поставив відповідачеві товар відповідно до умов Договору, тоді як відповідач повністю не оплатив поставлений позивачем товар.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 7.2 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 2030,63 грн. (розрахунок у матеріалах справи).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 2030,63 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 747, 38 грн. –індексу інфляції та 323, 30 грн. –3 % річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 747, 38 грн. –індексу інфляції та 323, 30 грн. –3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісервіс-Автозапчастина" (юр. адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 11, пошт. адреса: 03148, м. Київ, вул. С. Сосніних, 9, код ЄДРПОУ 34808007 ) на користь Приватного підприємства "Оіл Трейд" (юр. адреса: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 180, кв. 31, пошт. адреса: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 129, код ЄДРПОУ 32940831) –9342 ( дев’ять тисяч триста сорок дві ) грн. 26 коп. - боргу, 2030 (дві тисячі тридцять) грн. 63 коп. –пені, 747 (сімсот сорок сім) грн. 38 коп. – інфляційних збитків, 323 (триста двадцять три) грн. 30 коп. –3% річних, 124 (сто двадцять чотири) грн. 44 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Повернути Приватному підприємству "Оіл Трейд" (юр. адреса: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 180, кв. 31, пошт. адреса: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 129, код ЄДРПОУ 32940831) із Державного бюджету України надмірно сплачені кошти за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, перераховані платіжним дорученням № 391 від 12.10.2010 (оригінал в матеріалах справи № 7/528) в розмірі 2 (дві) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 03.02.2011р.