Рішення № 136718120, 21.05.2026, Зміївський районний суд Харківської області

621/1260/26

2/621/1550/26

РІШЕННЯ

іменем України

21 травня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС",

представник позивача - Сахарова О. І.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши за відсутності учасників справи у судовому засіданні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення суми,

у с т а н о в и в:

16.04.2026 від ТОВ "ФК "ЕЙС" через систему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 921582421 від 04.02.2021 у загальному розмірі 47 428 грн 43 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн 00 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.02.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 921582421 на суму 1 000 грн 00 коп. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV794DR.

Відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Позивачем доведено факт укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем.

Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 1 000 грн 00 коп. шляхом перерахування через банк провайдер.

Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума склала 12 900 грн 00 коп.

Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання щодо надання грошових коштів виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.

28.11.2018 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" уклали договір факторингу № 28/1118-01, до якого в подальшому укладені додаткові угоди, згідно умов яких, ТОВ "Таліон плюс" набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 921582421 від 04.02.2021.

05.08.2020 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

11.07.2025 між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру Боржників № Б/Н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 47 428 грн 43 коп.

Водночас, відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору № 921582421 від 04.02.2021, та виникла заборгованість у розмірі 47 428 грн 43 коп., яка складається з: 10 727 грн 44 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 36 700 грн 99 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 23.04.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 21.05.2026, а також витребувано від АТ КБ "Приватбанк" інформацію щодо банківської картки ОСОБА_1 .

28.04.2026 представник відповідача ОСОБА_2 надіслала заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

11.05.2026 витребувана інформація надійшла до суду.

13.05.2026 представник відповідача ОСОБА_2 надіслала відзив на позовну заяву, а також клопотання про витребування доказів від АТ КБ "Приватбанк", де просила витребувати інформацію про дати та суми переказів на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за період з 04 лютого 2021 року по 19 червня 2021 року.

На обґрунтування відзиву зазначила, що відповідач частково визнає позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту на суму 3 200 грн 00 коп. та в частині стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 508 грн 80 коп. Відповідач отримував від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" грошові кошти: 04 лютого 2021 року в сумі 1 000 грн 00 коп., 12 лютого 2021 року в сумі 700 грн 00 коп., 18 лютого 2021 року в сумі 600 грн 00 коп., 03 серпня 2021 року в сумі 500 грн 00 коп., 17 серпня 2021 року в сумі 400 грн 00 коп. Всього відповідачем отримано від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" 3 200 грн 00 коп., що підтверджується випискою з рахунку, відкритого на ім`я відповідача АТ КБ "Приватбанк".

Відповідно до умов кредитного договору № 921592421, який був укладений 04 лютого 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" строк кредитування становить 30 днів.

Згідно положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України відсотки за користування кредитом нараховуються протягом строку дії кредитного договору або до моменту зміни сторонами строку повернення кредиту в повному обсязі, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Поняття "строк договору", "строк виконання зобов`язання" та "термін виконання зобов`язання" згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України ). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України ). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі № 723/304/16-ц (провадження N 14-360цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року по справі № 638/13683/15-ц (провадження N 14-680цс19).

Таким чином, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, необхідно врахувати, що їх нарахування може здійснюватися лише в межах строку кредитування. Жодного доказу про збільшення строку кредитування, який був узгоджений відповідачем при укладання кредитного договору № 921592421 позивачем не надано.

13.05.2026 представник позивача Сахарова О. І. надіслала відповідь на відзив, де вказала, що відповідно до умов кредитного договору, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" виконало взяті на себе зобов`язання та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів в загальній сумі 12 900 грн 00 коп. на картковий рахунок відповідача.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжні доручення з відміткою Товариства.

ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача.

Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами Договору.

Таким чином, оскільки первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача (боржника) та згідно відповіді від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" відповідні перерахування здійснено успішно - позивач довів факт отримання відповідачем коштів, а отже зобов`язання останнього за кредитним договором.

Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов`язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил.

Відповідач ставить під сумнів вищезгадані факти, проте в той же час ним не надано: - будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить; - будь-яких належних і допустимих доказів того, що сторонні особи мали доступ до його банківського рахунку на яку зараховані кредитні кошти; - виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на його рахунок; - доказів повернення коштів чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування кредитними коштами.

Отже, позивач дійсно підтвердив факт укладання кредитного № 921582421 від 04.02.2021 та наявності заборгованості у боржника.

Позивачем доведено факт виконання зобов`язання первинного кредитора ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та перерахування на рахунок відповідача суми в розмірі 12 900 грн 00 коп.

Відповідно до ст. 549 ЦК України відсотки не є видом неустойки:

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст. 625 ЦК про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних.

Кредитним договором № 921582421 від 04.02.2021 передбачено розмір прострочених відсотків та конкретну процентну ставку, яка була застосовувана в період прострочення.

Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов кредитного договору.

Уклавши договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов договору на сайті первісного кредитора.

Таким чином, за умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: 1. За користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором. 2. За користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і за весь час прострочення.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 касаційний суд дійшов такого висновку: "ПРОЦЕНТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ КРЕДИТОМ - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються, як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України. ПРОЦЕНТИ ЗА НЕПРАВОМІРНЕ КОРИСТУВАННЯ ЧУЖИМИ ГРОШОВИМИ КОШТАМИ - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування".

Отже, відповідно до позиції Верховного Суду, після закінчення строку дії кредитного договору або у разі пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов`язання. У такому випадку нарахування можливе на підставі ст. 625 ЦК України: "Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом".

Враховуючи порушення відповідачем зазначених норм матеріального права, що регулюють договірні зобов`язання, та умов договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами, у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором, як в межах строку його дії (відповідно до ст. 1048 ЦК України), так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст. 625 ЦК України).

21.05.2026 учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Сахарова О. І. у позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву просила проводити судовий розгляд за її відсутності та за відсутності відповідача.

Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними заявки на отримання грошових коштів в кредит від 04.02.2021, алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" з метою акцепту оферти та укладення електронного договору (нова редакція), правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "Смарт" ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", паспорту споживчого кредиту до Договору № 921582421 від 04.02.2021, Договору № 921582421 від 04.02.2021, графіку розрахунків, Додаткових угод до Договору № 921582421 від 04.02.2021, довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", алгоритму дій ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" стосовно укладення кредитних договорів, платіжних доручень, інформації АТ КБ "Приватбанк" від 11.05.2026, підтверджується, що 04.02.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 921582421, за умовами якого останній отримав 1 000 грн 00 коп., строком 30 днів, в подальшому було укладено додаткові кошти з отриманням грошових коштів. Процентна ставка, процентів річних - 193,45. Тип процентної ставки - фіксована (може бути змінена за згодою сторін). Реальна річна процентна ставка, процентів річних - 193,14. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту - 839,50 % річних. Договір містить електронний підпис ОСОБА_1 в якості позичальника (а. с. 13-64, 172-174).

Право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за кредитним договором № 921582421 від 04.02.2021 підтверджується: договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та додатками до нього укладеного з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс"; договором факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, укладеним між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та додатками до нього; договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, укладеним між ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" та додатками до нього (а. с. 82-119).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 921582421 від 04.02.2021, виписки з особового рахунку за кредитним договором № 921582421 від 04.02.2021, відповідач ОСОБА_1 станом на 26.12.2025 має заборгованість у розмірі 47 428 грн 43 коп., яка складається з: 10 727 грн 44 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 36 700 грн 99 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а. с. 120-125).

Зазначений розрахунок заборгованості містить відомості про порядок, дату та суми нарахування відсотків.

На виконання ухвали суду від 23.04.2026 від АТ КБ "ПриватБанк" надійшла інформація про те, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , останньому у період з 04.02.2021 по 19.06.2021 було зараховано 12 900 грн 00 коп. Номер телефону НОМЕР_2 був фінансовим номером за платіжною карткою № НОМЕР_1 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (а. с. 172-174).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання електронних даних за участю третіх осіб, може здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без їх використання.

Частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням 04.02.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 кредитного договору № 921582421, та подальшим укладанням додаткових угод, а також договорів факторингу, за умовами яких позивач набув право вимоги до відповідача на суму заборгованості 47 428 грн 43 коп., що передбачена умовами кредитного договору.

Розмір невиконаних зобов`язань підтверджується даними розрахунку заборгованості за кредитним договором, який не спростовано відповідачем та його представником.

Виписка з карткового рахунку є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту тому може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує наявну заборгованість позичальника.

Такий висновок суду узгоджується із правовим висновком Верховного Суду в аналогічних справах, що викладений у постановах від 11 листопада 2020 року у справі № 205/4176/18 (провадження № 61-6279св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 190/1419/19 (провадження № 61-10096св20), від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19).

Доводи сторони відповідача у відзиві на позовну заяву не доведені, а тому не знайшли свого підтвердження з підстав того, що означене твердження спростовується безпосередньо дослідженим кредитним договором № 921582421, а саме п. 4.3. Договору, де сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дні від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, позовна заява ТОВ "ФК "ЕЙС" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості підлягає задоволенню у повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано договір № 20/08/25-01 про надання правничої допомоги від 20.08.2025; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025; додаткову угоду № 25770912037 від 01.09.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 (а. с. 126-129).

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн 00 коп.

Також, документально підтверджені витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 662 грн 40 коп. (а. с. 9).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 211, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" 47 428 (сорок сім тисяч чотириста двадцять вісім) грн 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", місцезнаходження: Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Повне рішення складене - 21.05.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко