Рішення № 13671764, 27.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/50827.01.11

За позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»

до Відкритого акціонерного товариства «Компанія страхування життя «Універсальна»

про стягнення страхового відшкодування

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Іванова О.В., довіреність № 19/139 від 07.09.2010 року;

від відповідача: Биков Д.О., довіреність № 59D/2010 від 09.11.2010 року;

В судовому засіданні 27.01.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «БМ Банк»(надалі ПАТ «БМ Банк», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Компанія страхування життя «Універсальна»(надалі ВАТ «Компанія страхування життя «Універсальна», відповідач) суми страхового відшкодування у розмірі 298458,20 грн., 36217,40 грн. інфляційних втрат, 84660,38 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобовязань та 12731,07 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно відмовлено у виплаті страхового відшкодування по страховому випадку смерть застрахованої особи. У звязку з невиконанням договору з боку відповідача, позивач просить стягнути суму страхової виплати в судовому порядку, заявивши до стягнення також нараховану суму пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідачем позову не визнано, надано заперечення на позов у яких відповідач просить в позові відмовити, посилаючись на те, що факт настання страхового випадку «смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку»не встановлений; в крові трупа ОСОБА_1 виявлено 0,34 проміле етанолу, що, на думку відповідача, є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування відповідно до п. 10.2 договору страхування.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Банк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_1 (надалі страхувальник) було укладено кредитний договір № 4/118/040808 (надалі кредитний договір), згідно з яким, останній отримав на умовах, визначених кредитним договором, грошові кошти у розмірі 66 000 (шістдесят шість тисяч) доларів США 00 центів (надалі - Кредит) зі сплатою 16 % річних на поточні потреби, з терміном остаточного повернення кредиту - 04 серпня 2015 року.

01 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Компанія страхування життя «Універсальна»було укладено договір добровільного страхування життя позичальників № 000826 (надалі договір страхування).

За укладеним договором страхування (п. 2.1 договору), вигодонабувачем у випадку смерті страхувальника чи набуття ним статусу інваліда першої або другої групи відповідно до законодавства України в частині страхової виплати, що не перевищує заборгованості страхувальника перед фінансовою установою, є Товариство з обмеженою відповідальністю «БМ Банк», правонаступником якого є позивач.

Залишок заборгованості по кредиту згідно кредитного договору станом на 03.03.2009 року складає загальну суму 67841,54 дол. США, в тому числі: строкова сума заборгованості по кредиту - 64368,45 дол. США, прострочена сума заборгованості по кредиту - 943,37 дол. США, прострочена сума заборгованості по відсотках 2364,05 дол. США, строкова сума заборгованості по відсотках 86,97 дол. США, пеня 78,70 дол. США (довідка Відділення № 4 м. Луцьк ВАТ «БМ Банк»вих. № 292 від 14.04.2009 року.

В силу частини 2 статті 8 Закону України «Про страхування»страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

ІНФОРМАЦІЯ_1 страхувальник помер, про що 9 квітня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області було видано Свідоцтво про смерть НОМЕР_1 Згідно довідки про причину смерті № 120 від 08.04.2009 року причина смерті не встановлена, в звязку з гнильними змінами трупу. Постановою від 28.06.2009 року в порушенні кримінальної справи за фактом смерті ОСОБА_1 було відмовлено, в звязку з відсутністю події злочину.

Твердження відповідача щодо того, що факт настання страхового випадку смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку не встановлена, компетентними органами не підтверджена, свідчить про відсутність настання обовязку щодо здійснення страхового відшкодування, судом відхиляються, враховуючи наступне.

Згідно п. 1.14 Правил добровільного страхування життя «Універсальні», нещасним випадком є незалежна від волі застрахованої особи короткочасна непередбачувана подія, повязана з раптовою дією (впливом) ззовні (в тому числі внаслідок протиправних дій третіх осіб) на організм цієї особи, яка тягне за собою тілесні ушкодження (травматичне пошкодження тканин організму людини з порушенням їх цілісності та функціональності, деформації та порушення опорно-рухового апарату, каліцтва або іншого розладу здоровя) або смерть застрахованої особи. За цими правилами страхування нещасним випадком також вважається випадкове потрапляння стороннього тіла в дихальні шляхи, утоплення, тепловий удар, опіки (крім сонячного), укус тварини, враження електрострумом і грозовим розрядом, випадкове отруєння отруйними речовинами. Хвороби, їх наслідки та поступовий тривалий вплив перелічених вище факторів, нещасним випадком не вважаються.

Так, сторонами не було надано належних доказів на підтвердження насильницької смерті чи самогубства ОСОБА_1 Крім того, постановою від 28.06.2009 року було відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом смерті ОСОБА_1, в звязку з відсутністю події злочину. Вказані обставини свідчать про настання смерті застрахованої - особи ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку, що відповідно до п. 2.4 договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до п. 2.1. договору страхування вигодонабувачем у випадку смерті страхувальника чи набуття ним статусу інваліда першої або другої групи відповідно до законодавства України в частині страхової виплати, що не перевищує заборгованості страхувальника перед фінансовою установою, є Товариство з обмеженою відповідальністю «БМ Банк», правонаступником якого є позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 985 ЦК України, страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Згідно ст. 25 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування здійснюється згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування).

Відповідно до п.п. 1 пункту 8.2. договору страхування для здійснення страхової виплати необхідною умовою є подання документів (оригіналів або завірених в установленому чинним законодавством порядку копій), що підтверджують факт страхового випадку, в даному випадку - свідоцтво про смерть.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 квітня 2009 року, одразу після отримання копії свідоцтва про смерть страхувальника відповідачу було надано повідомлення про настання страхового випадку, заяву на отримання страхової виплати та розрахунок з вимогою сплатити вигодонабувачу (позивачу) страхове відшкодування, що відповідає умовам договору. Вказані документи були отримані відповідачем 15 квітня 2009 року.

Відповідно до п. 8.8. договору страхування, страхова виплата здійснюється у валюті договору, якщо на цей момент інше не передбачено законодавством України. Загальна сума страхових виплат не може перевищувати величини, визначеної у п. 4.3. договору (п. 8.7. договору страхування).

Отже, початкова сума договору становить 319776,60 грн. Ця сума щомісячно зменшується на 2664,80 грн. (п. 4.2.). Тому страхова виплата повинна становити:

319776,6 - (2664,8 * 8 місяців) = 298458,20 грн.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується з статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно положень статті 9 Закону України «Про страхування», страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат обумовлених у договорі страхування сумм.

Згідно з п. 8.4. договору страхування страхова виплата здійснюється страховиком протягом п'яти робочих днів від дати прийняття рішення про проведення такої виплати. Рішення про проведення страхової виплати або про відмову в такій виплаті приймається протягом п'ятнадцяти робочих днів від дати отримання всіх необхідних документів. Якщо існують підстави для відмови у страховій виплаті, то страховик повинен у п'ятиденний термін повідомити отримувача про відмову з письмовим обґрунтування причин відмови. При необхідності страховик може проводити додаткове розслідування протягом більш тривалого терміну, але у будь-якому випадку не пізніше ніж через два місяці після подання заяви старховику страхова виплата повинна бути здійснена або отримувачу має бути повідомлено про відкладення виплати чи про відмову здійснити виплату.

Таким чином, граничним строком щодо виплати страхового відшкодування або відмови страховиком у виплаті страхового відшкодування є двомісячний термін після подання заяви, з усіма необхідними документами страховику.

19 жовтня 2009 року відповідачем було надіслано листа щодо відмови у здійсненні страхової виплати. Свою відмову відповідач обґрунтовував тим, що відповідно до п.п. 1 п. 10.2 договору страхування, причиною відмови у страховій виплаті є вживання страховиком алкоголю.

Так, відповідачем в обґрунтування причин відмови у виплаті страхового відшкодування надано акт судово-медичного дослідження трупа № 120, у якому судово-медичний експерт на підставі судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, даних додаткових методів дослідження прийшов до наступного судово-медичного заключення: 1. При проведенні судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_1 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено; 2. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено етиловий алкоголь в концентрації 0,34%; 3 В звязку з вираженими гнильними змінами трупа, достовірно судити про причину смерті гр.. ОСОБА_1 не представляється можливим. Також, відповідачем було надано висновок спеціалістів в галузі судово-медичної експертизи, проведений експертами Центру медичних послуг «МіБі-Лекс», оформлений 28.09.2009 року. Згідно зазначеного висновку спеціалісти в галузі судово-медичної експертизи дійшли до висновку, що зважаючи на незначний ступінь вираженості гнильних змін, а також несприятливий температурний режим в якому труп перебував, виявленні при судово-токсикологічному дослідженні 0,34 проміле етанолу являються результатом зажиттєвої алкогольної інтоксикації.

Судом надано оцінку вказаним доказам, при цьому посилання відповідача суд вважає необґрунтованими та такими що не ґрунтуються на положеннях укладеного між сторонами договору, а також не відповідають чинному законодавству яке регулює спірні відносини, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 10.2 договору страхові події, не є страховим випадком, зокрема, якщо застрахована особа померла (загинула) внаслідок вживання алкоголю, наркотичних чи токсичних речовин або медикаментів. Відповідачем, на підтвердження того, що застрахована особа померла саме внаслідок вживання алкоголю, належних доказів не надано. Сам по собі факт наявності алкоголю в концентрації 0,34% в крові загиблого, не є підставою для відмови позивачу у здійсненні виплати страхового відшкодування. Крім того, відповідачем не обґрунтовано належними доказами, що вживання саме цієї кількості алкоголю призвело до смерті ОСОБА_1

Статтею 988 Цивільного кодексу України до обов'язків страховика віднесено, зокрема, вжиття заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку; здійснення страхової виплати у строк, встановлений договором, у разі настання страхового випадку.

Прийняття рішення відповідачем про невизнання заявленої події страховим випадком з підстав зазначених у листі-відповіді за вих. № 766 від 19.10.2009 року свідчить про порушення відповідачем умов договору та наведених вище положень закону, оскільки отримання відповідачем документів підтверджуючих настання страхового випадку, є підставою для здійснення виплати страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування життя позичальників № 000826 від 01.08.2009 року, що підлягає виплаті позивачу складає 298458,20 грн. (що не перевищує розміру страхової суми) та у вказаній сумі підлягає стягненню з відповідача.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення виплати суми страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування життя позичальників № 000826 від 01.08.2009 року у повному обсязі у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у звязку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Як про те встановлено судом вище, з урахуванням положень п. 8.4 договору добровільного страхування життя позичальників № 000826 від 01.08.2009 року страхове відшкодування, мало бути виплачене позивачу, в будь-якому випадку не пізніше ніж через два місяці після подання заяви. Оскільки отримання заяви про виплату страхового відшкодування від 14.04.2009 року відповідачем підтверджено у листі від 19.10.2009 року, строк виконання зобовязання щодо виплати має бути визначений виходячи з дати отримання заяви та всіх необхідних документів на виплату страхового відшкодування (15.04.2009 року).

Згідно з п. 11.5 договору страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну з його вини виплату страхової суми шляхом сплати пені, розмір якої визначається умовами договору. За затримку страхової виплати з вини страховика останній сплачує отримувачу пеню, розраховану відповідно до діючої в даний період облікової ставки Національного Банку України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені в розмірі 78281,91 грн. згідно розрахунку суду проведеного з урахуванням настання строку виконання зобовязання щодо виплати страхового відшкодування (в період з 16.06.2009 року) та діючих облікових ставок НБУ. Розрахунок позивача судом не прийнятий, оскільки здійснений без урахування настання строку виконання зобовязання щодо виплати страхового відшкодування.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, як встановлено судом вище, граничний строк виконання зобовязання по виплаті страхового відшкодування є таким, що настав 15.06.2009 року, невірним є нарахування позивачем штрафних санкцій (інфляційних збитків та 3% річних) в періоді з 05.05.2009 року.

Сума 3% річних за період з 16.06.2009 року по 15.10.2010 року (дата на яку проведені нарахування штрафних санкцій позивачем згідно поданої позовної заяви) складає 11946, 50грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у вказаному розмірі.

Інфляційні збитки за вказаний період прострочення складають 33128,86 грн. та у вказаному розмірі підлягають стягненню з відповідача.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 4 321,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 4449,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Компанія страхування життя «Універсальна»(01601, м. Київ, вул. П.Орлика, 24/1, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 25343681) на користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»(01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 37/122, рахунок № 3739507 в АТ «БМ Банк», м. Київ, МФО 380913, ідент. код 33881201) 298458,20 грн. (двісті девяносто вісім тисяч чотириста пятдесят вісім гривень 20 копійок) основного боргу, 78281,91 грн. (сімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят одну гривні 91 копійку) пені, 33128,86 грн. (тридцять три тисячі сто двадцять вісім гривень 86 копійок) інфляційних втрат, 11946,50 грн. (одинадцять тисяч девятсот сорок шість гривень 50 копійок) 3% річних та 4449,00 грн. (чотири тисячі чотириста сорок девять гривень) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 03.02.2011р