Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 638/19364/25
Провадження № 6/638/104/26
УХВАЛА
Іменем України
20 травня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Шишкіна О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лозової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові подання головного державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкавра Дмитра Анатолійовича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,
в с т а н о в и в:
У жовтні 2025 року до суду надійшло подання головного державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкавра Дмитра Анатолійовича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України щодо ОСОБА_1 , який є боржником у виконавчому провадженні № 78637216 з примусового виконання виконавчого листа № 635/8320/24, виданого 20.06.2025 року Харківським районний судом Харківської області, про солідарне стягнення з з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за кредитним договором №22-12-107 від 05.06.2008 у розмірі 555 478 (п?ятсот п?ятдесят п?ять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 74 копійок.
В обґрунтування подання зазначив, що Державним виконавцем винесено постанови про стягнення виконавчого збору, у розмірі 10 відсотків від суми стягнення - 55547,87 грн. та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 303,00 грн.
У ході примусового виконання рішення суду державним у виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника неодноразово надсилались запити до установ та організацій: Запит Податкова служба про наявні рахунки у боржників-юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців, Запит Податкова служба про РНОКПП або серію (за наявності) та номер паспорту, джерела та/або суми доходів, та розміри утриманого податку з доходів, Запит ПФУ про осіб-боржників, які отримують пенсії, Запит ПФУ про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, Запит ДПС щодо перетину боржником державного кордону України, Запит ДМС про зареєстроване місце проживання чи місце перебування особи, Запит МВС щодо зареєстрованих боржником транспортних засобів. Згідно відповідей на вищевказані запити встановлено відсутність у боржника: офіційних доходів, наявних пенсій, зареєстрованих транспортних засобів, залишків коштів на банківських рахунках.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта за боржником не зареєстровано.
17.07.2025 державним виконавцем Харківського відділу державної виконавчої служби У Харківському районі Харківської Міністерства юстиції винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника, згідно із якою накладено арешт на все майно боржника, інформація внесена до відповідних реєстрів.
17.07.2025 державним виконавцем Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесені постанови про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника, які виготовлені за допомогою системи виконавчого провадження, підписані кваліфікованим електронним підписом та спрямовані до банківських установ для опрацювання.
Станом на день подання заяви про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, оскільки така особа ухиляється від виконання зобов?язань, покладених на неї відповідним рішенням. на строк до виконання зобов?язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні, боржником не виконано виконавчого листа № 635/8320/24, виданого 20.06.2025 року Харківським районним судом Харківської області, який набрав законної сили 20.06.2025 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за кредитним договором №22-12-107від 05.06.2008 у розмірі 555 478 (п?ятсот п?ятдесят п?ять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 74 копійок., не виконано обов?язку погашення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
В судове засідання державний виконавець не з`явився, про дату, час та місце розгляду подання повідомлялася належним чином відповідно до прохальної частини подання, просив розглядати подання за його відсутності, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути подання за відсутністю державного виконавця.
Суд, дослідивши подання, оглянувши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.06.2025 Харківським районним судом Харківської області, видано виконавчий лист № 635/8320/24, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за кредитним договором №22-12-107 від 05.06.2008 у розмірі 555 478 (п?ятсот п?ятдесят п?ять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 74 копійок.
Постановою головного державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкавра Д.А. від 17.07.2025 року відкрито виконавче провадження № 78637216 щодо виконання виконавчого листа № 635/8320/24 від 20.06.2025, виданого Харківським районним судом Харківської області.
Постановами головного державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкавра Д.А. від 17.07.2025 накладено арешт на кошти та майно боржника.
Копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2025 та копії постанов про арешт майна та коштів надіслано боржнику ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку (номер відправлення в АТ «УКРПОШТА» - 061173601810).
Згідно статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до статті 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Такі права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Згідно статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».
Положеннями пункту 5 статті 6цього Закону встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Із змісту цього пункту вбачається, що ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Проте особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Згідно із частинами 1, 3 статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Отже, з системного аналізу зазначених норм права вбачається, що задоволення подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання. Тобто, предметом доказування є саме факт (факти) умисних винних дій, спрямованих на ухилення боржника від виконання зобов`язань, за умови об`єктивної спроможності божника виконувати зобов`язання, відсутності перешкод для цього.
Оскільки, відповідно до частини 4 статті 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.
Таким чином, на момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, за умови об`єктивної спроможності божника виконувати зобов`язання, відсутності перешкод для цього, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та підтверджуватися матеріалами виконавчого провадження.
Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасового обмеження громадян України у праві виїзду за кордон.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну.
Згідно з пунктом п`ятим частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов`язань.
Як випливає з аналізу наведених положень закону, підставою обмеження особи у праві виїзду за межі України є не лише наявність невиконаних зобов`язань, покладених на фізичну особу судовим рішенням, а винна поведінка боржника, яка полягає в ухиленні останнього від виконання таких зобов`язань.
Отже, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.
Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити не виконанняним своїх обов`язків, передбачених статтею19 Закону України «Про виконавчепровадження», зокрема,утримування від вчинення дій, що у унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допуск в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння,приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подання виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларації про доходи та майно боржника,зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах,про майно,що перебуває в заставі(іпотеці) або в інших осіб,чи про кошти та майно,належні йому від інших осіб, за формою,встановленою Міністерством юстиції України; повідомлення виконавцю про зміну відомостей,зазначених у декларації про доходи та майно боржника,не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавання пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Таким чином, аналізуючи положення статті 441 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та положеннями Закону України «Про виконавче провадження», слід дійти висновку, що підставою для встановлення особі тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є встановлення судом, який розглядає подання державного виконавця, факту умисного ухилення боржника від виконання своїх майнових зобов`язань перед стягувачем. Тобто, якщо боржник, який має можливість, свідомо ухиляється від покладеного на нього судом обов`язку.
Відповідно до положення частини другої статті 12 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів умисного ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду. Документи, які надані державним виконавцем не підтверджують саме факт ухилення боржника від виконання зобов`язань. Державним виконавцем не надано доказів вжиття усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання виконавчого документа.
З долучених до подання доказів поштових відправлень копії постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна та коштів боржника, відомостей, що останні боржником отримані в матеріалах справи відсутні, що ставить під обґрунтований сумнів обізнаність боржника про відкрите виконавче провадження та необхідність явки до приватного виконавця.
Отже, державним виконавцем на момент звернення до суду з поданням не надано доказів на підтвердження факту свідомого ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язання за вказаним рішенням.
Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» ,ст. 33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні подання головного державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкавра Дмитра Анатолійовича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.В. Шишкін
Судове рішення № 136717344, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 20.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 638/19364/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: