Рішення № 136716268, 20.05.2026, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/943/26

Номер провадження 2/555/785/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2026 р. м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Собчука А.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Оксенюк Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Березне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1594-4932 від 29.08.2025 року у загальному розмірі 15 691,50 грн, з яких: 4 500,00 грн - заборгованість за кредитом; 8 266,50 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 2 250,00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 675,00 грн - заборгованість за комісією. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позов обґрунтований тим, що 29.08.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1594-4932 продукту «MiniCredos», за умовами якого позивач надав відповідачу кредитні кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором.

Позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у позовній заяві вказав, що кредитні кошти були перераховані відповідачу ОСОБА_1 належним чином, однак останній свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим станом на 02.03.2026 року утворилася заборгованість у розмірі 15 691,50 грн.

Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов не подав.

Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи: на адресу його місця проживання було направлено рекомендоване поштове відправлення із судовою повісткою про день, час та місце судового засідання, а також розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання на офіційному вебсайті «Судова влада України».

Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

При цьому відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов`язком відповідача і не звільняє позивача від доведення обставин, на які він посилається, як це передбачено ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом установлено, що 29.08.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1594-4932 продукту «MiniCredos», за умовами якого позивач відкрив відповідачу кредитну лінію та надав кредитні кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором.

З матеріалів справи вбачається, що договір було укладено дистанційно, в електронній формі, із застосуванням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця та підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Із договору про відкриття кредитної лінії № 1594-4932 вбачається, що позичальником є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 5612 08.06.2018 року.

За умовами договору сума кредиту становила 4 500,00 грн, строк кредитування - 365 календарних днів, базовий період сплати процентів - 21 календарний день, комісія за видачу кредиту - 15 % від суми кредиту.

З паспорта споживчого кредиту вбачається, що тип кредиту - кредитна лінія, сума кредитного ліміту - 4 500,00 грн, строк кредитування - 365 календарних днів, базовий період сплати відсотків - 21 календарний день, комісія за видачу кредиту - 15 % від суми кредиту, стандартна процентна ставка - 365,00 % річних, що становить 1,00 % на день.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач ОСОБА_1 під час укладення договору використовував електронний платіжний засіб із маскованим номером НОМЕР_3 та електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором A4424.

Факт надання відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту, згідно з якою 29.08.2025 року відповідачу було перераховано 4 500,00 грн за кредитним договором № 1594-4932 через платіжну систему EasyPay, платіж № 1665581538, на електронний платіжний засіб із маскованим номером НОМЕР_3 .

Крім того, факт успішного виконання платіжної операції підтверджується інформацією ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», згідно з якою 29.08.2025 року о 17 год. 22 хв. виконано операцію з перерахування 4 500,00 грн на картку НОМЕР_4 , призначення платежу - видача кредитних коштів за договором № 1594-4932, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Із розрахунку заборгованості за договором № 1594-4932 від 29.08.2025 року, станом на 02.03.2026 року, вбачається, що загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 визначена позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у розмірі 15 691,50 грн, а саме: 4 500,00 грн - основний борг; 8 266,50 грн - залишок відсотків; 2 250,00 грн - залишок відсотків за ст. 625 ЦК України; 675,00 грн - залишок комісій; 0,00 грн - залишок штрафів.

Оцінюючи встановлені обставини, суд виходить з такого.

Відповідно до статей 626, 627, 628, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України договором є домовленість сторін, сторони є вільними в укладенні договору, а кредитний договір має бути укладений у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі. За кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти, а позичальник - повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та акцепту, а одноразовий ідентифікатор є належним способом підписання електронного правочину.

Верховний Суд неодноразово виходив із того, що електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до письмового договору, якщо подані докази дають можливість встановити особу сторони, зміст правочину та факт акцепту.

Укладення між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 договору про відкриття кредитної лінії № 1594-4932 підтверджується сукупністю поданих позивачем письмових доказів: текстом самого договору, паспортом споживчого кредиту, правилами відкриття кредитної лінії, графіком платежів, довідкою про перерахування коштів, підтвердженням успішної платіжної операції, платіжною інструкцією про сплату судового збору та розрахунком заборгованості.

Ці документи узгоджуються між собою щодо номера договору, персональних даних відповідача, суми кредитних коштів, строку кредитування, розміру процентів, комісії та подальшого руху коштів. Відповідач доказів на спростування поданих матеріалів не надав.

Таким чином, вимоги позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення основного боргу в розмірі 4 500,00 грн є доведеними та обґрунтованими.

Також суд вважає доведеними вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 нарахованих договірних процентів у розмірі 8 266,50 грн, оскільки їх нарахування передбачене умовами договору, здійснене за погодженою сторонами процентною ставкою в межах строку фактичного користування кредитом, а відповідач ОСОБА_1 не подав доказів неправильності такого розрахунку, доказів сплати процентів або власного контррозрахунку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 звернула увагу, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти пов`язане зі строком кредитування, а після спливу строку кредитування або після пред`явлення вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця забезпечуються іншими охоронними механізмами.

Заявлені до стягнення договірні проценти нараховані за період фактичного користування кредитом у межах дії договору та до дати розрахунку заборгованості, тому підстав для відмови в їх стягненні суд не вбачає.

Щодо вимоги про стягнення комісії в розмірі 675,00 грн суд зазначає таке.

З умов договору про відкриття кредитної лінії № 1594-4932 від 29.08.2025 року та паспорта споживчого кредиту вбачається, що комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми кредиту.

Оскільки сума кредиту становила 4 500,00 грн, розмір комісії за видачу кредиту складає 675,00 грн.

Суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, а також висновки Верховного Суду, відповідно до яких умови договору споживчого кредиту щодо плати за обслуговування кредитної заборгованості можуть бути нікчемними, якщо така плата фактично встановлена за дії, які кредитодавець зобов`язаний вчиняти безоплатно, зокрема за надання споживачу інформації про стан кредиту, або якщо кредитодавцем не визначено та не доведено конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг, які надаються споживачу за таку плату.

Разом із тим, заявлена до стягнення комісія не є щомісячною платою за обслуговування кредитної заборгованості, не є платою за надання інформації про стан кредиту та не пов`язана з діями кредитодавця, які відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» мають надаватися споживачу безоплатно.

Заявлена комісія є одноразовою комісією за видачу кредиту, її розмір прямо визначений умовами договору та паспорта споживчого кредиту, а тому відповідач ОСОБА_1 під час укладення договору був обізнаний із наявністю такого платежу, його розміром та порядком нарахування.

Доказів сплати зазначеної комісії, неправильності її розрахунку або доказів того, що спірна комісія фактично є прихованою платою за обслуговування кредитної заборгованості чи за надання інформації про стан кредиту, відповідачем ОСОБА_1 суду не подано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 комісії в розмірі 675,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення 2 250,00 грн процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України суд зазначає таке.

Позовні вимоги в частині стягнення 2 250,00 грн процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є платою за користування кредитом у розумінні статей 1048, 1054 ЦК України, а є спеціальною мірою цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у розрахунку заборгованості виокремив спірну суму 2 250,00 грн як «залишок відсотків за ст. 625 ЦК України», тобто не як договірні проценти за користування кредитом, а саме як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що умовами договору та паспорта споживчого кредиту передбачено, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом, комісії або суми кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401 500 процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України.

Також умовами договору передбачено, що сукупна сума таких процентів річних та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов`язань, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної позичальником.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 4 500,00 грн, позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заявив до стягнення 2 250,00 грн процентів за ст. 625 ЦК України, тобто рівно половину від суми отриманого кредиту.

Однак сам факт передбачення у договорі підвищеного розміру процентів річних за ст. 625 ЦК України не є безумовною підставою для їх стягнення, оскільки свобода договору відповідно до статей 3, 6, 627 ЦК України не є абсолютною та обмежується, зокрема, вимогами закону, справедливості, добросовісності, розумності та імперативними нормами цивільного законодавства.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафу, пені за таке прострочення.

Також цим пунктом установлено, що неустойка, штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Суд виходить із того, що зазначена норма є спеціальною нормою, прийнятою законодавцем для особливого регулювання наслідків прострочення виконання кредитних та позикових зобов`язань у період дії воєнного стану. Така норма має імперативний характер і підлягає застосуванню судом незалежно від того, чи містить кредитний договір інший розмір процентів річних, передбачених ст. 625 ЦК України.

Спірний договір є договором споживчого кредиту, укладеним з фінансовою установою - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», тобто іншим кредитодавцем у розумінні п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Кредитні кошти були надані відповідачу ОСОБА_1 у 2025 році, а нарахування процентів за ст. 625 ЦК України здійснено позивачем у період дії воєнного стану.

Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Верховний Суд у постанові від 12.02.2025 року у справі № 758/5318/23 зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить про встановлення законодавцем особливих правових наслідків для періоду дії воєнного або надзвичайного стану та тридцятиденного строку після його припинення або скасування. Такі особливості поширюються на договори, за якими позичальнику було надано кредит або позику банком чи іншим кредитодавцем, а позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.

З огляду на це, заявлені позивачем 2 250,00 грн процентів річних за ст. 625 ЦК України є відповідальністю за прострочення виконання кредитного зобов`язання, а не платою за користування кредитом, тому на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не підлягають стягненню з відповідача.

Посилання позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на умови договору щодо збільшеного розміру процентів річних за ст. 625 ЦК України не змінює цього висновку, оскільки положення договору не можуть скасовувати імперативне звільнення позичальника від відповідальності, встановлене законом на період дії воєнного стану.

Крім того, суд враховує, що заявлений позивачем розмір процентів за ст. 625 ЦК України сформований на підставі договірної умови про 401 500 % річних, що за своєю суттю істотно перевищує звичайний компенсаційний характер відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Ураховуючи, що позивач уже заявив до стягнення 4 500,00 грн основного боргу, 8 266,50 грн договірних процентів та 675,00 грн комісії, додаткове стягнення ще 2 250,00 грн як відповідальності за прострочення у період дії воєнного стану не відповідає вимогам п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та суперечило б меті цієї спеціальної законодавчої гарантії для позичальників.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у частині стягнення з ОСОБА_1 2 250,00 грн процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Отже, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1594-4932 від 29.08.2025 року у загальному розмірі 13 441,50 грн, яка складається з: 4 500,00 грн - заборгованості за основною сумою кредиту; 8 266,50 грн - заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом; 675,00 грн - заборгованості за комісією.

У задоволенні решти позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача 2 250,00 грн процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

За загальним правилом, визначеним статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір у даній справі виник унаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, а саме неповернення отриманих кредитних коштів у передбачений договором строк, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судового збору у повному обсязі.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 25778 від 15.04.2026 року.

Інших фактичних даних, які мають значення для справи, немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-280, 281, 282 ЦПК України, статтями 3, 6, 14, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1594-4932 від 29.08.2025 року у розмірі 13 441 (тринадцять тисяч чотириста сорок одна) гривня 50 копійок, з яких: 4 500,00 грн - заборгованість за кредитом; 8 266,50 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 675,00 грн - заборгованість за комісією.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 2 250,00 грн процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Березнівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя А.Ю. Собчук