Ухвала суду № 136715223, 21.05.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5406/26

Номер провадження 1-кс/404/2266/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Фортечного районного суду м. Кропивницького, клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, по кримінальному провадженню №42025120000000146, стосовно:

ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса, утримує малолітню дитину, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої лікарем-невропатологом КНП «Центральна міська лікарня «Кропивницької міської ради», членом ЛЛК, ЕКО ПФО та госпітальної ВЛК, раніше не судимої,

підозрюваної за ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , якій 18.05.2026 року вручено повідомлення про підозру у тому, що в період часу з жовтня 2025 року по 14 травня 2026 року ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , використовуючи надане їм службове становище, одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за встановлення групи інвалідності ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в загальній сумі 3150 доларів США та 1200 грн., від ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за встановлення групи інвалідності ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 3500 доларів США та від ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за встановлення групи інвалідності ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - 2500 доларів США, які у подальшому у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб розподілені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 між всіма зазначеними вище особами. Зокрема ОСОБА_5 всупереч принципу випадковості за неправомірну вигоду в розмірі 5000 грн могла повторно втрутитись до електронної системи ЕКО ПФО для визначення потрібних членів експертних команд та швидке і правильне внесення до системи документів.

Прокурор заявлені у клопотанні вимоги підтримав.

Підозрювана та її захисник заперечили проти запропонованого слідчим виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, наполягають на застосуванні менш суворого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_5 слідству не перешкоджає, обіцяє виконувати всі покладені на неї обов`язки, тяжкість підозри завищено, ризики відсутні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає вимогам ст.184 КПК України, та практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки: зміст протоколів допиту викривачів; огляду; обшуку; огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів; протоколи НСРД містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри по відношенню до ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 368 КК України.

На початковій стадії досудового розслідування з об`єктивних причин не можна дати остаточну оцінку належності, допустимості доказів та кваліфікуючим ознакам, а також з точки зору їх достатності. Перелічені обставини з`ясовує суд, за критерієм «поза розумного сумніву», тому твердження сторони захисту про оспорювання кваліфікації дій підозрюваної, не є предметом дослідження. При вирішенні поданого клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред`явленої підозри, що виконав слідчий з прокурором.

Згідно ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України).

Кримінальний процесуальний закон покладає на сторону обвинувачення обов`язок довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків поза процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Додержуючись вимог частин 1 та 2 ст. 22 та ст. 26 КПК України, клопотання вирішено в межах заявлених вимог, доводів і долучених до клопотання доказів, у зв`язку із чим переконаний у необхідності забезпечення підозрюваній гарантованого права на свободу, згідно якого ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом (ст. 29 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах, передбачених цим Кодексом.

Враховано дані, які виключно позитивно характеризують особу ОСОБА_5 за місцем проживання та роботи, налагодила міцні соціальні зв`язки, одружена, є матір`ю малолітньої дитини, до відповідальності притягується вперше, підозрюється у виконанні другорядної та малозначної ролі, у протоколах НСРД зафіксовані тільки непрямі докази про передачу ОСОБА_5 неправомірної вигоди. Наявні в протоколах НСРД розмови інших підозрюваних та викривачів про можливу співучасть ОСОБА_5 до цього часу процесуально не перевірено, шляхом проведення допиту викривачів і підозрюваних про дії та роль ОСОБА_5 . Оціночні судження прокурора стосовно інкримінованих ОСОБА_5 дій, виключають застосування стосовно неї найсуворішого запобіжного заходу. Слушні твердження захисника що внесення документів до електронної системи ЕКО ПФО, є функціональними обов`язками лікаря. Представник сторони обвинувачення не подав доказів незаконного втручання ОСОБА_5 до названої вище електронного за стосунку. Разом з цим тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною та те, що санкція статті, по якій пред`явлено підозру ОСОБА_5 містить безальтернативний вид покарання позбавлення волі, є підставою для початку/продовження можливого переховування від слідства та суду, тому домашній арешт, порука, особисте зобов`язання не забезпечить на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останньою її процесуальних обов`язків.

Дійсно, прокурор довів сукупність: обґрунтованої підозри разом з існуванням ризиків передбачених ст.177 КПК України, але не вказав переконливі доводи та не долучив беззастережні докази недостатності застосування менш суворих видів заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клішин проти України" у справі від 23.01.2012 №30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у рішенні ЄСПЛ по справі "Бессієв проти Молдови" суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрювана може втекти. Отже ризик втечі існує, проте з урахуванням віку, вислуги, попередньої бездоганної поведінки та створення сталих суспільних зв`язків, такий ризик залишається у мінімальних проявах. Місце реєстраційного обліку співпадає з місцем проведення досудового розслідування, тому не існує ризику неявок. Сукупність перерахованих чинників, вказує про наявність незначного ризику неявки до слідчого і в суд.

Прокурор не подав доказів умисного переховування від слідчого чи неповажності неявок. Навпаки, підозрювана зобов`язується добровільно, свідомо, своєчасно з`являтися для проведення процесуальних дій, має сталі соціальні зв`язки та постійне місце проживання, тобто безпідставні припущення прокурора про ризик втечі, неявки чи невиконання підозрюваною покладених процесуальних обов`язків. Припущення не використовуються при доказуванні. Прокурор не подав доказів, що підозрювана не з`явилася для проведення слідчих дій. Таким чином, не існує законних передумов стверджувати, про ризик ухилення підозрюваної у цьому провадженні від слідства та суду. Навпаки, дії підозрюваної свідчать про бажання сприяти слідству, прагненні об`єктивно дослідити докази, повно та всебічно їх перевірити і дати належну правову оцінку із зазначенням кваліфікуючих ознак. Сукупність вказаних обставин переконує у щирості доводів підозрюваної про відсутність наміру переховування.

Додержуючись вимог ч. 1 ст. 178 КПК України враховано, що: підозрювана сприяє слідству. Не зафіксовано спроб підозрюваної змінити місце реєстраційного обліку, проживання, чи переховуватись від слідства. Не перебуває на обліках у нарколога та психіатра. Крім того, підозрювана стверджує про неухильне виконання у майбутньому покладених на неї процесуальних обов`язків підозрюваної. Запевняє, що буде з`являтись для проведення слідчих дій з її участю. Заперечує можливість зміни місця постійного проживання та зобов`язується без потреб не виїжджати за межі міста в якому проживає. Наполягає про відсутність підстав та мотивів для продовження або вчинення нового злочину.

За правилами ст. 36, 40 КПК України, на прокурора та слідчого покладається обов`язок організувати проведення своєчасного ефективно досудового розслідування. Орган досудового розслідування мав достатньо часу і процесуальну можливість на відшукання, процесуальну фіксацію та забезпечення збереження доказів, а також допит свідків і вжити заходи для їх захисту чи зміни анкетних даних останніх, з метою запобігання впливу на очевидців та їх родичів. Ознаки протиправної поведінки припинено. Відомості з електронної бази ЕКО ПФО вилучена Вказані обставини переконують у припиненні злочину. Відсутні обставини, що обтяжують відповідальність.

На Національну поліцію покладається обов`язок організувати та забезпечити умови неухильного виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків. Завдяки цьому орган досудового розслідування зможе попередити ризик вчинення нового можливого злочину. Застосування менш суворого заходу забезпечення разом з постійним контролем Національної поліції здатні попередити існуючі ризики. Перебільшеним є звернення прокурора з клопотанням про застосування найсуворішого виду запобіжного заходу.

Разом з цим підозрюваній не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, як порука, особисте зобов`язання, які не стануть дієвими, отже не забезпечать на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останньою її процесуальних обов`язків. З урахуванням можливих наслідків процесуального вирішення цього кримінального провадження, ступеню суспільної небезпеки та особи підозрюваної, характеру інкримінованої події, обґрунтовано вважаю, що на час проведення досудового розслідування достатньо застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, застосувавши заставу. Такий вид запобіжного заходу є гуманним і в достатній мірі забезпечить виконання особою процесуальних обов`язків за підозрою по економічному кримінальному правопорушенню, забезпечить реалізацію прав особи на працю і свободу, забезпечить його обов`язок утримувати соціально незахищених членів родини та одночасно контролювати його дії з боку правоохоронних органів. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) зазначено: що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК України, застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно ч. 6 ст. 182 КПК, підозрюваний який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Також практика ЄСПЛ передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу. Взято до уваги практику ЄСПЛ, що слідчий суддя повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, у рішенні "Мангурас проти Іспанії" від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. При цьому ЄСПЛ також наголошує що під час встановлення права на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

З огляду на перераховані вище обставини, стосовно ОСОБА_5 достатньою буде встановити максимальний розмір застави який становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дія застосованого запобіжного заходу не може перевищувати наявного строку досудового розслідування, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 183, 193-197 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосувати ОСОБА_5 вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень, яка нею або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок UA768201720355219001015002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_5 по клопотанню 404/5406/26; 1-кс/404/2266/26, Фортечний районний суд міста Кропивницького, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу».

Початок дії застосованого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави рахувати з моменту проголошення цієї ухвали, тобто з 21 травня 2026 року.

Застосований запобіжний захід у виді застави припиняє дію 14 липня 2026 року.

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрювану ОСОБА_5 - прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, здати на зберігання до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до частини 8 статті 182 КПК у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - при відхиленні апеляції.

Слідчий суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1