Рішення № 136715166, 20.05.2026, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/539/26

Провадження № 2/386/288/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2026 року

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Червоненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрак В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Голованівськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ТОВ «ФК «Позика» Міньковська А.В. звернулась до суду посилаючись на те, що 03.01.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «СелфіКредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1999421 в формі електронного документа з використанням електронного підпису, який підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. За умовами договору відповідач отримав кредит в сумі 17 000,00 грн. і зобов`язався повернути його, а також сплатити проценти за користування кредитом. ТОВ «ФК «СелфіКредит» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу кредит в обумовленому в договорі розмірі.

28 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «СелфіКредит» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 28082025, згідно з яким право вимоги за договором № 1999421 перейшло до позивача. Сума боргу за договором становила 58616,50 грн., з яких: сума боргу за кредитом становить 15 910,00 грн., сума нарахованих процентів становить 34 206,50 грн., сума штрафних санкцій становить 8500,00 грн..

Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1999421 від 03.01.2025 року в розмірі 58 616, 50 грн., сплачений судовий збір в сумі 2 662, 40 та витрати на професійну правничу допомогу 6 000, 00 грн..

В судове засідання представник ТОВ «ФК«Позика» не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позов не подавав.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст.ст. 280 282 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку. Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст. 625 ЦК України). За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової кошти вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові .

Зі змісту ч. 1 ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що 03.01.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «СелфіКредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1999421, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 17 000,00 грн., на строк 360 календарних днів, стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується в межах строку кредиту.

У листі ТОВ «ПЕЙТЕК» від 28.08.2025 року, адресованому ТОВ «СелфіКредит», значиться про успішне зарахування 03.01.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 17 000,00 грн.. Згідно з наданим ТОВ «СелфіКредит» розрахунком, станом на 28.08.2025 року у відповідача наявна заборгованість в розмірі 58 616,50 грн., з яких: 15 910, 00 грн. тіло кредиту, 34 206, 50 грн. проценти, штрафні санкції становлять 8 500,00 грн .

Відповідач у справі було здійснено заходи , спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищевказаному кредитному договору на суму 5000,00 грн. 25.01.2025 року.

28 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «СелфіКредит» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 28082025, згідно з яким право вимоги за договором № 1999421 перейшло до позивача. Згідно з витягу з додатку №1 до договору факторингу № 28082025 від 28.08.2025 року право грошової вимоги за договором № 1999421 від 03.01.2025 року ТОВ «ФК «Позика» набуло до відповідача в сумі 58 616,50 грн..

Враховуючи зазначені норми права та надані суду докази суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати по кредитному договору № 1999421 від 03.01.2025 рокуу розмірі 50 116,50 грн., з яких: 15 910, 00 грн. тіло кредиту, 34 206, 50 грн. проценти, позивачем доведено.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час. Нарахування штрафних санкцій за кредитним договором № 1999421 від 03.01.2025 року року ТОВ «СелфіКредит» у розмірі 8500 грн. здійснено після 24.02.2022, тобто у період дії в Україні воєнного стану, а тому вони підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у розмірі 8500, 00 грн. задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 1999421 від 03.01.2025року у розмірі 50 116 ,50 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15 910, 00 грн., заборгованості по процентам в розмірі 34 206, 50 грн..

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 140 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2662,40 грн.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2276, 32 грн. (50116, 50 грн. х 2662,40 грн. : 58 616,50 грн.).

Крім того представник ТОВ «ФК «Позика» зазначив про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000, 00 грн..

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 6000, 00 грн. позивачем надано договір про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026 року та додаткову угоди №1999421 від 17.03.2026року до договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026 року, укладені між ТОВ «ФК «Позика» та ФОП Горобей Р.Г., яка має свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю серії КС №11628/10, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 17.03.2026 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Горобей Р.Г., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення заборгованості від 17.03.2026 року.

Враховуючи, що позивачем надані належні докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, вони підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 5130, 00 грн. (6000 х 85,5% / 100), адже такі витрати підтверджено документально і клопотань про їх зменшення у зв`язку з їх неспівмірністю від відповідача не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 23, 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором №1999421 від 03.01.2025 року у розмірі 50 116,50 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2276 грн. 32 коп. та витрати на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 5130, 00 грн..У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 8500, 00 грн. - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Кропивницького апеляційного суду через Голованівський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Д. В. Червоненко