Ухвала суду № 136714658, 15.05.2026, Миронівський районний суд Київської області

15.05.2026

Єдиний унікальний № 371/430/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку запобіжного заходу

15 травня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/430/26

Провадження № 1-кс/371/137/26

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю :

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання під вартою, подане відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у кримінальному провадженні № 12026111220000006, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 січня 2026 року за частиною першою статті 307, частиною другою статті 307, частиною першою статті 321 КК України,

У С Т А Н О В И Л А :

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 307, частиною другою статті 307, частиною першою статті 321 КК України. Ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 20 березня 2026 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк запобіжного заходу спливає 17 травня 2026 року. 14 травня 2026 року до суду подано обвинувальний акт у кримінальному провадженні.

За переконанням прокурора, підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні, оскільки ризики переховування обвинуваченої від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, які були встановлені слідчим суддею, залишаються незмінними.

Лише запобіжний захід у виді тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків під час розгляду кримінального провадження. В іншому випадку цілком ймовірно, що обвинуваченою можуть бути прийняті спроби переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Обвинувачена доставлена до суду в супроводі працівників поліції.

При розгляді клопотання прокурор підтримав заявлені вимоги, посилаючись на мотиви, викладені у клопотанні.

Обвинувачена ОСОБА_4 заперечила проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просила змінити обраний запобіжний захід на більш м`який.

Захисник обвинуваченої просив відмовити у задоволенні клопотання, вказав, що достатнім вважає застосування до його підзахисної запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Оцінка змісту клопотання, наданих матеріалів та доводи сторін кримінального провадження вказують на наявність підстав для задоволення клопотання.

Слідчим суддею встановлені наступні обставини.

06 січня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111220000006 внесені відомості про кримінальне провадження за фактом збуту наркотичних засобів та психотропних речовин на території міста Миронівка та Миронівської об`єднаної територіальної громади Обухівського району Київської області.

19 березня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111220000081 та за №12026111220000082 внесені відомості про кримінальні правопорушення за частиною другою статті 307 КК України.

Постановою про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 20 березня 2026 року матеріали досудового розслідування у наведених кримінальних провадженнях об`єднано в одне провадження, якому присвоєно №12026111220000006.

20 квітня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111220000107 внесені відомості про кримінальне правопорушення за частиною першою статті 321 КК України.

Постановою прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури від 22 квітня 2026 року матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях за № 12026111220000006 та № 112026111220000107 об`єднано в одне провадження за № 12026111220000006.

Ці обставини підтверджені даними Витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань, постанови прокурора від 22 квітня 2026 року.

За змістом клопотання та доводами прокурора, ОСОБА_4 є наркозалежною, з 30 липня 2022 року перебуває на амбулаторному лікуванні під клінічним наглядом замісній підтримувальній терапії Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр адиктологічної медицини» з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності - із застосуванням замісного препарату - Tab.Methadoni (Метадон ЗН/Метафін-ІС). Відповідно до заяви про отримання наркотичних засобів, психотропних речовин та/або прекурсорів і виконання призначень лікаря від 30 липня 2022 року, ОСОБА_4 надано дозвіл на отримання замісного препарату, наркотичного засобу - Tab.Methadoni (Метадон ЗН/Метафін- ІС), про що останню повідомлено про кримінальну відповідальність згідно зі статтями 305-321 КК України за порушення правил зберігання, використання та у разі необхідності знищення наркотичних засобів, психотропних речовин та/або прекурсорів.

ОСОБА_4 отримує лікарський засіб Tab.Methadoni (Метадон ЗН/Метафін-ІС) в якості препарату замісної підтримувальної терапії, та в окремих випадках, при скаргах на тривожність, порушення сну тощо, їй додатково виписується лікарський засіб Tab.Dimedroli (Димедрол), як антигістамінний та седативний засіб для корекції порушень сну та нівелювання побічних ефектів, що виникають при тривалому прийомі препаратів ЗПТ, та лікарський засіб Tab.Zopicloni (Зопіклон), як снодійний засіб для лікування тяжких порушень сну, характерних для пацієнтів з адиктологічною патологією.

Всупереч необхідності лікування від опіоїдної залежності, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні протиправних кримінально караних дій у сфері обігу наркотичних засобів, за наступних обставин.

Маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), ОСОБА_4 21 лютого 2026 року, 03 березня 2026 року, 14 березня 2026 року, після проведення огляду лікарем, в приміщенні маніпуляціного кабінету ТОВ «Центр адиктологічної медицини», отримувала призначений замісний препарат - Tab.Methadoni (Метадон ЗН/Метафін-ІС), лікарські засоби - Tab.Dimedroli (Димедрол) та Tab.Zopicloni (Зопіклон), для самостійного прийому під час замісної підтримувальної терапії, які зберігала за місцем свого проживання за адресою: квартира під номером АДРЕСА_1 , з метою збуту.

27 лютого 2026 року, перебуваючи в квартирі під АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, незаконно збула особі, яка діяла під контролем правоохоронних органів, 4 таблетки метадону та 2 таблетки димедролу за кошти в сумі 500 грн.

06 березня 2026 року, перебуваючи за місцем свого проживання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, незаконно збула особі, яка діяла під контролем правоохоронних органів, 4 таблетки метадону, 1 таблетку димедролу та 1 таблетку зопіклону за кошти в сумі 500 грн.

19 березня 2026 року, перебуваючи у квартирі під номером АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, незаконно збула тій же особі 4 таблетки метадону та 2 таблетки димедролу за кошти в сумі 500 грн.

14 травня 2026 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026111220000006 скеровано до Миронівського районного суду Київської області.

На підтвердження встановлених обставин кримінального правопорушення, слідчим до клопотання додано копії: протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення тв іншу подію від 06 січня 2026 року, рапорту оперуповноваженого СКП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 05 січня 2026 року, рапортів про виявлення ознак кримінального правопорушення від 19 березня 2026 року, протоколів допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від 06 січня 2026 року, протоколів огляду заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів від 27 лютого 2026 року, 06 березня 2026 року, 19 березня 2026 року, протоколів огляду особи і вручення заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів від 27 лютого 2026 року, 06 березня 2026 року, 19 березня 2026 року, протоколів огляду предмета від 27 лютого 2026 року, 06 березня 2026 року та 19 березня 2026 року, висновку експерта № СЕ-19/111-26/10462-НЗПРАП від 04 березня 2026 року, протоколів допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 05 березня 2026 року. 11 березня 2026 року, 12 березня 2026 року, 25 березня 2026 року, висновку експерта № СЕ-19/111-26/12181-НЗПРАП від 11 березня 2026 року, висновку експерта № СЕ-19/111-26/15063-НЗПРАП від 20 березня 2026 року, протоколу обшуку від 19 березня 2026 року, повідомлення про підозру від 20 березня 2026 року, висновку експерта № СЕ-19/111-26/15463-НЗПРАП від 02 квітня 2026 року, постанов про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 30 січня 2026 року, 05 березня 2026 року, 19 березня 2026 року, протоколів за результатами поведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 27 лютого 2026 року, 06 березня 2026 року, 20 квітня 2026 року, повідомлення про зміну раніше повідомленох підозри від 14 травня 2026 року, протоколу допиту підозрюваної від 19 березня 2026 року, обвинувального акту від 14 травня 2026 року.

Ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду від 20 березня 2026 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів.

При обранні запобіжного заходу прокурором було доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження містять дані, що підтверджують підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 307, частиною другою статті 307 КК України, підозра є обґрунтованою, в розпорядженні слідчого є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень.

Слідчим суддею при обранні запобіжного заходу було встановлено факт наявності ризиків переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування і суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, враховано дані про особу підозрюваної, яка на території Центральненського старостинського округу №1 Миронівської міської ради ради Обухівського району Київської області характеризується як така, що проявила себе з негативної сторони, порушує громадський порядок, із сусідами стосунків не підтримує, не працює, щодо неї неодноразово надходили скарги від жителів села Центральне Обухівського району Київської області.

Такі обставини були встановлені слідчим суддею Миронівського районного суду Київської області при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Подані матеріали підтверджують той факт, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченій обраний обґрунтовано.

На підставі частин четвертої та п`ятої статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає розгляду до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Частиною шостою статті 199 КПК України встановлено, що у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні № 12026111220000006, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 січня 2026 року року за частиною першою статті 307, частиною другою статті 307, частиною першою статті 321 КК України, 14 травня 2026 року до Миронівського районного суду Київської області подано обвинувальний акт.

Підготовче засідання у кримінальному провадженні не призначено. Строк дії запобіжного заходу спливає 17 травня 2026 року.

З огляду на загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться в обвинувальному акті, вчинила інкриміновані їй кримінальні правопорушення.

Разом з тим, обставини здійснення обвинуваченою конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час судового провадження.

Мотиви щодо ризиків є наступними.

На підставі частини третьої статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що ризики, які існували на час прийняття рішення про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, продовжують існувати, вони є актуальними безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлені серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, яке може бути призначене ОСОБА_4 за результатами судового розгляду кримінального провадження та визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, підвищує ризик переховування від суду на етапі притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Не зменшився також ризик вчинення інших кримінальних правопорушень з огляду на мотиви, які були наведені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу. ОСОБА_4 є особою, яка раніше не судима, проте є наркозалежною, постійного місця роботи не має, заробляла на життя злочинним шляхом. Такі дії підозрювана вчинила тричі в період часу з 27 лютого 2026 року до 19 березня 2026 року, збут наркотичних речовин здійснювала безпосередньо за місцем свого проживання.

Ці обставини в сукупності з даними про особу обвинуваченої ОСОБА_4 дають слідчому судді підстави для висновку про те, що вона може переховуватися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що заявлені ризики не зменшилися.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень частини першої статті 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначив прокурор у клопотанні, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Обвинуваченою та її захисником не надано обґрунтувань та доказів на підтвердження зміни обставин, які існували під час обрання запобіжного заходу, на час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою обґрунтоване. Відсутні підстави, що дозволяють обрати інший, передбачений законом запобіжний захід, існує необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченої, що є винятковим видом запобіжного заходу та узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону.

Обґрунтування розміру застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (частина перша статті 182 КПК України).

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з пунктом другим частини п`ятої статті 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом шістнадцятим частини першої статті 3 КПК України визначено, що розмір мінімальної заробітної плати - грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.

Тобто, у вказаній нормі закону розмір мінімальної заробітної плати визначено як розрахункова величина, яка застосовується в розмірі встановленому на 01 січня відповідного року.

Частиною 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом «Про бюджет на 2026 рік» на 1 січня поточного року, тобто 3328,00 грн.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , обставини кримінального правопорушення, роль останньої у його вчиненні, індивідуальні особливості підозрюваної, майновий стан підозрюваної та членів її сім`ї.

З аналізу частини четвертої статті 182 КПК України вбачається, що при визначенні розміру застави, слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваної; її сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Отже, розмір застави визначається шляхом оцінки всіх перелічених обставин в їх сукупності.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина четвертою статті 182 КПК України).

Відтак, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для підозрюваної та призводить до неможливості виконання застави.

Так, при визначенні розміру застави як альтернативи триманню під вартою слід враховувати серед іншого помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.

Зважаючи на факт застосування при обранні запобіжного заходу застави у максимальному розмірі, та на необхідність врахування обставини щодо помірності обраного розміру застави та можливість її виконання, розмір раніше визначеної застави підлягає зменшенню.

Таким чином, враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваної, з урахуванням встановлення підстав щодо продовження існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від суду, слідчий суддя дійшла висновку щодо наявності підстав для визначення такого розміру застави як 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, яка не є завідомо непомірним для обвинуваченої та буде достатньою для гарантування виконання нею покладених на неї обов`язків.

Також, відповідно до положень частини п`ятої статті 194 КПК України, враховуючи ту обставину, що ризики продовжують існувати, на підозрювану слід покласти обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, при цьому наявні обґрунтовані підстави вважати, що саме такі мінімальні процесуальні обов`язки можуть запобігти вказаним ризикам.

З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню існуючих ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки до закінчення є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої та зможе запобігти встановленим ризикам.

Згідно з частиною першою статті 197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

Керуючись статтями 183, 194, 197, 199, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, подане відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у кримінальному провадженні № 12026111220000006 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 січня 2026 року за частиною першою статті 307, частиною другою статті 307, частиною першою статті 321 КК України, задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_1 , є обвинуваченою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 307, частиною другою статті 307, частиною першою статті 321 КК України, на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали до 24 години 13 липня 2026 року.

Визначити заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області UA768201720355259001000018661, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26268119.

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_4 наступні обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 3 частини п`ятої статті 194 КПК України: прибувати на виклики до Миронівського районного суду Київської області, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, не відлучатись з населеного пункту, в якому вона проживатиме на час внесення застави, без дозволу суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти обвинувачена зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 13 липня 2026 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1