Рішення № 13671369, 26.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/1126.01.11

За позовом першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах

держави в особі Аграрного фонду Міністерства аграрної політики України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі -Холдінг"

про стягнення 1 584 557,75 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від прокуратури: Греськів І.І- прокурор відділу прокуратури м. Києва

Від позивача: Кушніренко П.Б. ( дов. від 25.06.2010 №115))

Від відповідача: не з’явились

В судовому засіданні 26.01.2011 на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника прокуратури та позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Аграрного фонду Міністерства аграрної політики України до товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі -Холдінг" про стягнення 1584557,75 грн. заборгованості за договором про бюджетні позики в межах режиму державних закупівель № 851 від 25.09.2009 (із змінами та доповненнями).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.12.2010 порушено провадження у справі № 50/11 та призначено її до розгляду на 12.01.2011.

Представники прокуратури та відповідача в судове засідання 12.01.2011 не з’явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судове засідання прибув представник позивача, надав пояснення та докази по справі.

У зв’язку з неявкою представників прокуратури та відповідача розгляд справи було відкладено на 26.01.2011.

В судове засідання 21.01.2011 з’явились представники прокуратури та позивача, надали додаткові докази та пояснення по справі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання 12.01.2011 та 26.01.2011 не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник прокуратури заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладені функції захисту інтересів держави, які реалізуються шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою..

Резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 по справі № 1-1/99, З-рп/99 визначено, що прокурори вправі звертатися до господарського суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.

Відповідно до Положення про Аграрний фонд, затвердженого постановою затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2005 № 543, Аграрний фонд є державною спеціалізованою бюджетною установою, уповноваженою реалізувати цінову політику в агропромисловому секторі економіки. Фонд належить до сфери управління Мінагрополітики, є підзвітним і підконтрольним йому. На період дії режиму заставних закупівель окремих об'єктів державного цінового регулювання Аграрний фонд виконує від імені держави функції кредитора.

Неповернення відповідачем коштів Аграрному фонду зачіпає економічні інтереси держави, дискредитує державну політику по підтримці сільського господарства України.

25.09.2009 між Аграрним фондом (далі –позивач, кредитор за договорами) та товариством з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг»(далі –відповідач, позичальник за договорами) був укладений кредитний договір про бюджетні позики в межах режиму державних закупівель № 851 (далі –договір позики).

Відповідно до умов п.1.1. договору позики, кредитор надає позичальнику бюджетну позику в межах режиму державних заставних закупівель відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", а позичальник зобов’язався повернути суму бюджетної позики та сплачувати відсотки за її користування на умовах цього договору.

Згідно п. 1.2. договору, позичальник для забезпечення своїх зобов'язань передає в заставу зерно, а саме пшеницю 3-го класу в кількості 5000,00 тонн.

У відповідності до умов п. 2.1. сторони встановили розмір суми бюджетної позики, а саме 3754500,00 грн.

Положеннями п. 4.1.3. договору передбачено, що позичальник зобов'язався повернути бюджетну позику до 01.06.2010 та сплатити відсотки за її користування відповідно до статті 12 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" з розрахунку 9,05 % річних від суми непогашеної бюджетної позики.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача кошти в розмірі 3754500,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 9259 від 03.11.2009.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання, а саме відповідач сплатив відсотки за користування бюджетною позикою в розмірі 97540,78 грн. та бюджетну позику в розмірі 2327790,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за кредитним договором про бюджетні позики в межах режиму державних закупівель № 851 від 25.09.2009 становить 1426710,00 грн.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ст. 1046 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положенням п. 12.2.1. ст. 12 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" передбачено, що аграрний фонд надає бюджетну позику виробнику зерна, яке є об'єктом державного цінового регулювання, під заставу такого об'єкта, що оформлюється переданням кредитору подвійного складського свідоцтва.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 1426710,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором про бюджетні позики в межах режиму державних закупівель № 851 від 25.09.2009 в сумі 1426710,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також у відповідності до позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача відсотки за користування бюджетними коштами в розмірі 136899,66 грн. та 3 % річних в розмірі 20948,09 грн.

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, проценти за користування чужими грошовими коштами та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 1426710,00 грн. суд погоджується з розрахунком 3% річних у розмірі 20948,09 грн. та з розрахунком відсотків за користування бюджетною позикою в розмірі 136899,66 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитний договір про бюджетні позики в межах режиму державних закупівель № 851 від 25.09.2009 (із змінами та доповненнями) в сумі 1584557,75 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач звільнений у встановленому законом порядку, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СТІОМІ-Холдінг»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29; ідентифікаційний код 32827667) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Грінченка, 1, ідентифікаційний код 33642855) основний борг в розмірі 1426 710 (один мільйон чотириста двадцять шість тисяч сімсот десять) грн. 00 коп., відсотки за користування бюджетною позикою в розмірі 136 899 (сто тридцять шість тисяч вісімсот дев’яносто дев’ять) грн. 66 коп., 3% річних в сумі 20948 (двадцять тисяч дев’ятсот сорок вісім) грн. 09 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СТІОМІ-Холдінг»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29; ідентифікаційний код 32827667) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення в дохід Державного бюджету України державне мито в сумі 15 485 (п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят п’ять) грн. 57 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам та до Прокуратури Хмельницької області.

          Суддя                                                                       Головатюк Л.Д

Дата підписання рішення 02.02.2011