Рішення № 13671194, 26.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/64626.01.11 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»

доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

третя особаОСОБА_1

простягнення 9249,54 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Бабич В.В.

від відповідача:не зявився

третя особа:ОСОБА_1 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(надалі ЗАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі НАСК «Оранта») про стягнення 9249,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЗАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт»на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу№0112 0114 000671 від 09.06.2009 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Auris», реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Власником транспортного засобу - автомобіля Daewoo», реєстраційний номерНОМЕР_2, яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у її скоєні, є ОСОБА_1. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/4075113), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2010 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), розгляд справи призначено на 20.12.2010 р.

Згідно протоколу судового засідання від 20.12.2010 р. в судове засідання зявилися представники позивача та відповідача, надали суду документи та пояснення. У звязку із необхідністю витребування додаткових доказів в судовому засіданні оголошено перерву до 12.01.2011 р.

В судове засідання 12.01.2011 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 03.12.2010 р. не виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити. Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, надіславши на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника. Третя особа, що належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявилася, про причини неявки суд не повідомила. Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2011 р. відкладено розгляд справи на 26.01.2011 р. у звязку з неявкою відповідача та третьої особи в судове засідання.

В судове засідання 26.01.2011 р. представник позивача та третя особа зявилися, позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити. Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 26.01.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відмітками на звороті ухвал суду від 03.12.2010 р. та 12.01.2011 р., які були направлені за адресою вказаною в позовній заяві.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.06.2009 р. між Акціонерним страховим товариством «АИС-Поліс», повним правонаступником якого є ЗАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт»та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №0112-0114-000671, обєктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом.

Предметом договору є страхування автомобіля марки Auris», реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у ст. 2 договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб у будь-якому місці знаходження транспортного засобу; стихійні лиха; пожежі чи самозаймання транспортного засобу; таємне чи відкрите викрадення у будь-якому місці знаходження.

15.12.2009 р. близько 21 год. 30 хв. на вул. Берковецька 6а, в м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля oyota Auris»та автомобіля Daewoo», а саме: ОСОБА_1 керуючи автомобілем Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_2, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, у разі потреби не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Auris», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою Святошинського ВДАІ ГУ МВС у м. Києві 17.12.2009 р.

Відповідно до звіту №3878 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 28.12.2009 р. суб'єктом оціночної діяльності ПП. «Національний центр незалежних експертиз»(Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №8006/08 від 18.11.2008 р.) вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу автомобіля Auris», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 7330,52 грн.

Відповідно до страхового акту №2471-2707/09 від 30.12.2009 р. розмір страхового відшкодування було визначено у розмірі 7330,52 грн.

20.01.2010 р. платіжним дорученням №1982 Акціонерним страховим товариством «АИС-Поліс»здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 7330,52 грн.

27.01.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІДІ Автостада»надало акт виконаних робіт №ВДЗСА-72624 позивачеві, згідно якого вартість відновлювального ремонту склала 9249,54 грн.

На підставі отриманого акту виконаних робіт №ВДЗСА-72624 позивачем згідно страхового акту №2471-2707-1/10 від 09.02.2010 р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього 10.02.2010 р. було додатково сплачено страхове відшкодування в розмірі 1919,02 грн., що підтверджує платіжне доручення №2196 від 10.02.2010 р.

Відповідно до звіту №3878 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 09.02.2010 р. суб'єктом оціночної діяльності ПП. «Національний центр незалежних експертиз»(Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №8006/08 від 18.11.2008 р.) вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу автомобіля Auris», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 9127,42 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ЗАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт», перейшло в межах суми 9249,54грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб автомобіль Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Auris», належить ОСОБА_1 та знаходився під його керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 із змінами і доповненнями Верховний Суд звертає увагу на те, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Вина ОСОБА_1, який керував транспортним засобом встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, як власника автомобіля », реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»згідно із полісом №ВС/4075113.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/4075113) винесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 14.01.2009 р. (09:00) по 13.01.2010 р.

Відповідно до п.4 полісу №ВС/4075113 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_1, судом встановлено, що ОСОБА_1 користувався транспортним засобом на законній підставі, доказів на спростування вказаного висновку сторонами не надано, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_1., належного йому ж автомобіля «Zaz Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВС/4075113) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000,00 грн., франшиза нуль (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно із звіту №3878 від 09.02.2010 р. вартість матеріального збитку, яка дорівнює розміру відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданого власнику транспортного засобу автомобіля Auris», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 9127,42 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач вимогою №3030 від 13.10.2010 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка отримана відповідачем 18.10.2010 р., звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 9249,54 грн.

Враховуючи визначені полісом №ВС/4075113 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 9127,42 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В задоволенні позову в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 122,12грн. необхідно відмовити, оскільки розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20; код ЄДРПОУ 22229921; п/р 2650402900152 в ПАТ КБ «Правекс-Банк»в м. Києві; МФО 321983) суму страхового відшкодування у розмірі 9 127 (дев'ять тисяч сто двадцять сім) грн. 42 коп., державне мито у розмірі 100 (сто) грн. 65коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 232 (двісті тридцять дві) грн. 88 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В.Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 31.01.2011 р.