Рішення № 136711747, 20.05.2026, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/165/26

Провадження №2/291/298/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Федорчук І.В.

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні у с-щі Ружин цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просив стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором №2639394 від 21.07.2020 в розмірі 26 207,20 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.07.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2639394 відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 8000,00 грн на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та проценти за користуванням кредитом на умовах та термінах, що визначені Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 26 207,20 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 7 990,00 грн; заборгованість за процентами 18271,20 грн.

26.05.2021 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26052021. Відповідно до умов договору відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2639394 від 12.07.2020.

Ураховуючи вищенаведене просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою суду від 26.02.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Водночас судом задоволено клопотання щодо витребування доказів.

09.04.2026 до суду надійшла запитувана інформація з АТ КБ «Приват Банк» щодо витребуваних доказів.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відзив на позов відповідачем у визначений термін, не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 12.07.2020 між ТОВ «ФК «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2639394, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 8000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом (а.с.21 зворот -24).

Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом (а.с.24 зворот).

Окрім того, між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 підписано Додаток паспорт споживчого кредиту, в якому також визначені загальні умови кредитування (а.с.19 зворот,21).

Згідно із довідкою ТОВ «Авентус Україна» про ідентифікацію, відповідач ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «Авентус Україна», як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептувала підписавши 12.07.2020 року аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідний договір (С445659) (а.с.25).

Відповідно до листа ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № 6513-ВП від 16.12.2025,вбачається що, на підставі договору ВП- 200417-1 від 20.04.17 було здійснено за дорученням ТОВ «Авентус Україна» успішний переказ коштів на картку клієнта: 175. 12.07.2020 на суму 8000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , код авторизації 801470, номер транзакції в системі WayForPaycreditplus-8989177/, указане також підтверджується відомостями які надійшли на запит суду від 09.04.2026 з АТ КБ «Приват Банк» щодо витребуваних доказів.

Відповідно до картки обліку Договору (розрахунок заборгованості), заборгованість ОСОБА_1 становить 26 207,20 грн., що складається із: 7990 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 18217,20 коп. - прострочена заборгованість за сумою відсотків( а.с.26 зворот-33).

26.05.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №ККАУ-26052021, у відповідності до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» передає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників (а.с.33 зворот -37).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило на адресу відповідача претензію про необхідність сплати боргу за кредитним договором №2639394 від 12.07.2020 (а.с.39 зворот).

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомукаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким,що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннястатті 11 Закону України «Про електронну комерцію`передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно дост. 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч.1 ст. 512ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно дост. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним (постанова Верховного Суду від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15)

Таким чином, якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачка взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором не виконала, у передбачений у договорі строк кошти не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 7990,00 грн.

Вимоги позивача в цій частині є доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Як убачається із матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідачки відсотки за кредитним договором в розмірі 18217,20 грн.

Кредитний договір № 2639394 від 12.07.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено на 30 днів, тобто на період з 12.07.2020 до 11.08.2020, з відсотковою ставкою в розмірі 1,90 % на день.

За умовами договору, а самеп.4.2. кредитного договору споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3. Договору.

Відповідно до пункту 4.3. пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та не сплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 години з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

Враховуючи вищезазначені умови позичальник ініціював пролонгацію на строк 153 дні, до 11.12.2020, ураховуючи проплати відповідача.

З огляду на закінчення строку кредитування, нарахування позивачем процентів після спливу визначеного договором строку кредитування не відповідає положенням закону.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другоїстатті 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, оскільки відповідачка свої зобов`язання за даним договором не виконала, то розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами за договором складає 23 256,00 грн (8000,00 грн х 1,90% х 153 днів = 23 256,00 грн ) за період з 12.07.2020 по 11.12.2020. З урахуванням усіх проплат відповідача сума заборгованості по відсоткам становить 8644,94 грн (23 256,00 грн 14 611,06 грн) Зазначений розмір процентів підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитом в загальному розмірі 16 634,94 грн.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Кредит-Капітал" в особі Ломідзе Д.В. та адвокатським об`єднанням "Апологет" укладено договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025.

Відповідно до Акту №223 до договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 сторони підтверджують факт надання послуг відповідно до положень укладеного ними договору.

З детального опису наданих послуг до Акту №223 за договором від 01.07.2025, складеного 13.02.2026 убачається, що у справі, про стягнення заборгованості за Кредитним договором №2639394 де боржником є ОСОБА_1 надано наступні послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 0 год. 30 хв.; ознайомлення з метеріалами кредитної справи 2 год. 00 хв.; погодження правової позиції клієнта у справі 0 год. 30 хв.; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта 1 шт.; усього 6 год. 30 хв.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» слід стягнути 3000,00 грн. судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 689,95 грн. (2662,40 х 16 634,94 /26 207,20).

З огляду на наведене, оцінивши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 247, 274 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 1054 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2639394 від 12.07.2020, яка складається з 7990, 00 грн. - заборгованості за тілом кредиту та 8 644,94 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами у загальному розмірі 16 634 (шістнадцять тисяч шістсот тридцять чотири ) гривень 94 (дев`яносто чотири) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати з оплати судового збору в сумі 1 689,95 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони у справі :

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79029, м. Львів, вулиця Смаль-Стоцького,1, корпус 28;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного тексту рішення 20.05.2026.

Суддя І.В. Федорчук