Рішення № 13671076, 01.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 16/49701.02.11

За позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" Київська філія

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПБ"

про стягнення 306 477,82 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача: Федкевич О.А. за дов.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача 279 123,32 грн. заборгованості за відсотками за користування грошовими коштами згідно договору кредиту №КЛ-418/1-980 від 29.06.06р. та 27 354, 50 грн. пені.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду від 18.01.11р. надсилалася відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (витяг станом на 23.12.2010р. наявний в матеріалах справи), поштові повідомлення наявні в матеріалах справи.

Провадження у справі №16/497 порушено ухвалою суду від 06.12.2010р. та розгляд справи призначено на 24.12.12.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки сторонами до судового розгляду справи, подання відповідачем відзиву на позов з контррозрахунком заявлених до стягнення сум та інших доказів в обґрунтування своєї позиції.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2006 року між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПБ»(позичальник за договором) було укладено Кредитний договір № КЛ-418/1-980, відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачу відновлювану кредитну лінію з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів в гривнях, а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами пп. 1.2, 1.3 договору визначено, що ліміт кредитної лінії складає 200 000,00 грн., а проценти за користування кредитними коштами встановлені у розмірі 18 % річних.

Пунктом 1.4 договору встановлений строк для повернення кредитів, наданих в межах кредитної лінії - не пізніше 27 червня 2007 року включно.

Кредити надаються на поповнення обігових коштів (п.1.5 договору).

Сторони домовились, що належне виконання позичальником зобов'язань по цьому договору забезпечується заставою основних засобів, що належить позичальнику на праві власності (п.2.1 договору).

На виконання умов договору кредиту №КЛ-418/1-980 від 29.06.06р, між позивачем та відповідачем був укладений договір застави №418-3 від 18.08.06р., пунктом 1.2 якого визначено, що під заставу передається майно відповідача - основні засоби, залишковою вартістю 281 510,50 грн., перелік яких визначений у додатку №1 до договору застави та належить відповідачу на праві власності.

Відповідно до п. 4.5 кредитного договору, банк надає кожен з кредитів на підставі Додаткових угод, якими встановлює суму кожного кредиту та строк повернення кредиту.

Додатковими угодах до договору кредиту №КЛ-418/1-980 від 29.06.06р., копії яких містяться в матеріалах справи, сторони погоджували суму кожного з кредитів, наданих в межах кредитної лінії за договором та строк повернення кредитних коштів банку.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було підписано 64 додаткових угоди до договору , за якими відповідач отримав кредит.

Додатковою угодою №64 від 25.12.09р. до кредитного договору, сторони домовились, що позичальник зобов'язаний повернути банку всі кредити, надані в межах кредитної лінії, згідно кредитного договору кредиту №КЛ-418/1-980 від 29.06.06р та додаткових угод до нього не пізніше 25 червня 2010 року включно.

Відповідно до умов п. 6.6. договору, проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 10-ого числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Як передбачено п. 9.6 договору, у разі суттєвого порушення позичальником цього договору, банк має право вимагати повернення загальної заборгованості за кредитною лінією, сплати процентів за користування кредитами і виконання всіх інших зобов'язань позичальника по цьому договору.

Згідно п.9.5 договору, суттєвим порушенням позичальником цього договору є повне або часткове прострочення сплати позичальником процентів за користування кредитами хоча б за один місяць, якщо таке прострочення складає 10 (десять) і більше календарних днів.

Пунктом 8.1 договору встановлений обов'язок позичальника повернути банку загальну заборгованість за кредитною лінією не пізніше дня закінчення строку дії кредитної лінії.

Позивачем неодноразово було порушено свої зобов'язання щодо своєчасності сплати процентів за користуванням кредитними коштами за договором кредиту №КЛ-418/1-980 від 29.06.06р, що підтверджується виписками з банку, які містяться в матеріалах справи.

У зв’язку з простроченням своїх зобов'язань позичальником, банк на його адресу надіслав вимоги за №991 від 11.06.10р. та №1083 від 06.07.10р. з проханням погасити заборгованість за процентами по договору кредиту №КЛ-418/1-980 від 29.06.06р, у розмірі 214 153,65 грн. у строк до 15 липня 2010р. Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача 279 123,32 грн. заборгованості за відсотками за користуванням грошовими коштами за договором кредиту №КЛ-418/1-980 від 29.06.06р. за період з червня 2009р. по вересень 2010р.

Згідно до п.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, зміст якої кореспондується зі ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на момент розгляду справи, згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за відсотками за користування грошовими коштами за період з червня 2009р. по вересень 2010р. становить 279 123,32 грн.

Виходячи з положень цивільного законодавства про загальні умови виконання зобов'язань та враховуючи те, що відповідач доказів сплати 279 123,32 грн. заборгованості за відсотками за користування грошовими коштами за кредитним договором №КЛ-418/1-980 від 29.06.06р. не надав, cтверджувань позивача не спростував, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 279 123,32 грн. заборгованості за відсотками за користування грошовими коштами.

Згідно ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, яка згідно ст. 549 ЦК України виражається у формі пені або штрафу.

Відповідно до умов ч. 2 п. 9.1. кредитного договору, за повне або часткове прострочення сплати процентів за користування кредитами позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,2% (нуль цілих дві десятих відсотки) від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня.

Згідно ч.6. ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пред'явлені до стягнення 27 354,50 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання за період з жовтня 2009р. по жовтень 2010р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, а саме за шість місяців прострочення оплати - з жовтня 2009р. по березень 2010р. включно у сумі 7619,42 грн.

Відповідач свого контрозрахунку не надав, стверджувань позивача не спростував.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 279 123, 32 грн. заборгованості за відсотками за користування грошовими коштами та 7619,42 грн. пені. В решті позову належить відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПБ" (04070, м. Київ, вул. Братська, 6, код ЄДРПОУ 32668689) на користь Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" (Київська філії Публічного акціонерного товариства "Зембанк") (08132, Київська обл., місто Вишневе, вул. Лесі Українки, 88, код 33290854) 279 123 (двісті сімдесят дев'ять тисяч сто двадцять три) грн. 32 коп. заборгованості за відсотками за користування грошовими коштами, 7619 (сім тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 42 коп. пені, 2867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 63 коп. державного мита, 220 (двісті двадцять) грн. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. В решті позову відмовити.

Суддя Ярмак О.М.