Рішення № 136710338, 06.05.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3735/25

№ 2/183/1925/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Фролової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Сторожик А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 4257391 від 30.12.2023 у розмірі 70250 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 30.12.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено договір № 4257391 про споживчий кредит (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ«КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування. 26.08.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» було укладено договір факторингу №26/08/2024, відповідно до умов якого, право вимоги за кредитним договором №4257391 від 30.12.2023 перейшло до ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим, станом на 28.08.2024 має заборгованість у розмірі 70250 гривень, яка складається з наступного: 10000 грн. - заборгованість за кредитом; 60250 грн. - заборгованість за нарахованими процентами. Тому, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

Ухвалою суду від 25.04.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою суду від 17.11.2025 за клопотанням позивача витребувано з ТА КБ «Приват Банк» інформацію щодо підтвердження факту випуску банківської картки на ім`я відповідача та виписку про рух коштів за таким рахунком за період з 30.12.2023 по 04.01.2024.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві, а також у поданому через «Електронний суд» клопотанні, просив провести розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, був повідомлений своєчасно та належним чином, правом на подання відзиву не скористався.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 01.05.2026, є дата складення повного судового рішення 06.05.2026.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 30.12.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4257391 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 10000 грн., строком на 360 днів.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або мобільний додаток «Credit7». Електрона ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Закону України «Про електрону комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Відповідно до п.1.4.1 договору, встановлена стандартна процентна ставка в розмірі 2,50 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 100 000 грн. (п. 1.6.1 Договору)

Згідно з п. 2.1 кредитного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Договір підписаний електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «19369».

Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за реквізитами згідно з п.2.1 Договору. Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (п. 2.1-2.5 Кредитного договору).

В матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про умови укладання договору про споживчий кредит від 30.12.2023.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» підтверджується листом ТОВ «Універсальні Платіжні рішення » ТОВ «УПР» від 28.08.2024 вих. № 1408-2808, а також витребуваною за клопотанням позивача випискою за картковим рахунком, відкритим в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало взяті на себе зобов`язання та перерахувало на картковий рахунок відповідача кредитні кошти в розмірі 10 000 грн.

Згідно з розрахунком, наданим представником позивача, заборгованість відповідача за договором № 4257391 від 30.12.2023 становить 70250 гривень, яка складається з наступного: 10000 грн. заборгованість за кредитом; 60250 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

26.08.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено договір факторингу № 26/8/24, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 4257391 від 30.12.2023 перейшло до ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За правилами частин 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 512 ЦК України визначені загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов`язанні, відповідно якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, право вимоги з кредитним договором про надання споживчого кредиту №4257391 від 30.12.2023 перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідач ОСОБА_1 , в порушення умов договору, своєчасно, в порядку та на умовах визначених договором, кредитні кошти не повернула, внаслідок чого за нею рахується заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Разом з тим, з наданим позивачем розрахунком заборгованості, зокрема розміром процентів, суд погоджується частково, з огляду на наступне.

Так, сума отриманого кредиту становить 10 000 грн., сторонами погоджено строк кредитування 360 днів (п.1.3 Договору), під 2,50 %за день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

При цьому суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23.04.2024 не більше 1,5 %, а з 21.08.2024 не більше 1 %.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин та період нарахування відсотків, Законом України «Про споживче кредитування» обмежено максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Враховуючи викладене вище, в межах строку кредитування, суд погоджується з нарахування відсотків за період з 30.12.2023 по 22.04.2024 (115 дні) (10000 х 2,5% х 115) в сумі 28750 грн. Проте, з урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування», позивач мав право нарахувати відсотки за період з 23.04.2024 по 20.08.2024, які не можуть перевищувати 1,5 % в день, які за розрахунком суду складають 18000 грн.(10000 х 1,5 % х 120), а за період з 21.08.2024 по 26.08.2024 1% в день, які складають 6000 грн. (10000х 1%х 6), а всього 52750 грн.

З огляду на викладене, суд вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4257391 від 30.12.2023 в сумі 62750 грн., яка складається з:10 000 грн. - заборгованість за кредитом, 52750 грн. заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом.

Щодо стягнення із відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 10 000 грн., які підтверджуються актом прийняття передачі наданих послуг № 44 до договору про надання юридичних послуг від 02.08.2024 року, витяг з реєстру № 1 до акту прийняття передачі наданих послуг № 44 до договору про надання юридичних послуг від 02.08.2024 року, квитанцію про сплату юридичних послуг.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з принципів співмірності, розумності судових витрат та враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, яка визнана судом як незначної складності та розглядалась у спрощеному провадженні з викликом сторін, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, подання заяви про розгляд справи без участі представника позивача, незмінність правової позиції позивача протягом розгляду справи, розумність їхнього розміру, та дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «Українські фінансові операції» з 10000 грн. до 3000 грн.

Можливість суду за власною ініціативою здійснювати розподіл судових витрат із врахуванням зазначених вище та інших критеріїв підтверджується судовою практикою суду касаційної інстанції, що випливає, зокрема, із постанов Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц, від 18.02.2022 у справі №925/1545/20, від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц, від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем заявлено позовні вимоги на суму 70250 грн., з яких задоволено вимоги на суму 62750 грн., тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 2163,78 грн., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 19, 81, 133, 141, 223, 258-260, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4257391 від 30.12.2023 в сумі 62750 (шістдесят дві тисячі сімсот п`ятдесят) гривень, яка складається з: 10 000 грн. - заборгованість за кредитом, 52750 грн. заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2163,78 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», код ЄДРПОУ41915308, місцезнаходження: м. Київ, б-р. Вацлава Гавела, буд.4;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено і підписано 06 травня 2026 року .

Суддя В.О. Фролова