Ухвала суду № 136705509, 21.05.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"21" травня 2026 р. справа № 300/7355/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши заяву про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України "Заява про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення", просить:

встановити судовий контроль у справі № 300/7355/25 шляхом зобов`язання боржника Центральну Військово-лікарську комісію Збройних Сил України подати звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 у справі № 300/7355/25 з наданням доказів про виконання рішення суду, встановивши відповідний строк для цього - не більше десяти днів.

Заява мотивована тим, що рішення суду від 12.12.2025 у справі № 300/7355/25 набрало законної сили 09.02.2026. На виконання вказаного судового рішення судом 24.02.2026 видано два виконавчі листи. Адвокатом Романишин Кариною Всеволодівною в інтересах позивача, на електронну адресу відповідача скеровано лист щодо добровільного виконання вказаного судового рішення. Проте станом на дану подання даної заяви рішення суду від 12.12.2025 у справі № 300/7355/25 Центральною ВЛК Збройних Сил України не виконано, а заява позивача (вх. № 11781 від 27.06.2025) щодо встановлення причинного зв`язку захворювань, з урахуванням висновків суду у цій справі, повторно не розглянута, Центральна ВЛК для медичного огляду позивача не викликала, жодної інформації щодо проведення повторно огляду після ухвалення рішення не повідомляла. Крім цього, заява (скарга) адвоката Романишин К.В. від 24.06.2025 про перегляд та скасування довідки ВЛК № 2025-0611-1646-3912-3 від 12.06.2025, що видана Госпітальною ВЛК терапевтичного профілю "Військово-медичною клінічного центру Західного регіону", з урахуванням висновків суду у цій справі також не розглянута. У зв`язку із невиконанням Центральною ВЛК Збройних Сил України рішення суду від 12.12.2025 у даній справі адвокат Романишин К.В. в інтересах позивача звернулася до органу ДВС за місцем знаходження боржника для примусового виконання вказаного рішення. 18.03.2026 до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подано заяву про відкриття виконавчого провадження за вищевказаними виконавчими листами у даній справі. Адресою місця перебування боржника є вулиця Госпітальна, 16, м. Київ, що територіально відноситься до Печерського району м. Києва. Оскільки адреса місця перебування боржника (вул. Госпітальна, 16) належить до Печерського району міста Києва, заяву про відкриття виконавчого провадження подано до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Проте, Повідомленням заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 01.04.2026 виконавчий документ повернуто стягувану без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4. ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, враховуючи приписи п. 4 розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, оскільки виконавчий документ пред`явлено не за підвідомчістю, та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомче вказане рішення. Вважає, що Повідомлення заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 01.04.2026 про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання є протиправною та фактично перешкоджає позивачу у реалізації права на примусове виконання судового рішення й отримання результату його виконання. Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 382 КАС України відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви. У зв`язку з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.

Відповідно до частини 1 статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України "Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах" судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України "Заява про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення" суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви (частина 4).

У відповідності до статті 382-1 "Розгляд заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення" суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду (частина 1).

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2).

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (частина 3).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 у справі № 300/7355/25, яке набрало законної сили 09.02.2026, вирішено: "Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 08356179, вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яке оформлене Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії № 2025-0730-1433-2830-3 від 30 липня 2025 року, яким постанови ВЛК за довідками Військово-лікарської комісії КНЛ "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради" від 13.03.2025 № 100, Гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 від 29.04.2025 № 2025-0429-0856-4937-3, Госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 12.06.2025 № 2025-0611-1646-3912-3 та за свідоцтвом про хворобу Гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 від 29.04.2025 № 2025-0429-0856-4937-3 залишено без змін.

Визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо неналежного розгляду заяви (скарги) адвоката Романишин Карини Всеволодівни від 24.06.2025, про перегляд та скасування довідки ВЛК № 2025-0611-1646-3912-3 від 12.06.2025, що видана Госпітальною ВЛК терапевтичного профілю "Військово-медичного клінічного центру Західного регіону".

Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (вх. №11781 від 27.06.2025) щодо встановлення причинного зв`язку захворювань, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України розглянути заяву (скаргу) адвоката Романишин Карини Всеволодівни від 24.06.2025, про перегляд та скасування довідки ВЛК № 2025-0611-1646-3912-3 від 12.06.2025, що видана Госпітальною ВЛК терапевтичного профілю "Військово-медичного клінічного центру Західного регіону", з урахуванням висновків суду у цій справі)" (а.с. 60-73).

На виконання вказаного судового рішення, 24.02.2026 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано два виконавчих листи № 300/7355/25, про:

- зобов`язання Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (вх. №11781 від 27.06.2025) щодо встановлення причинного зв`язку захворювань, з урахуванням висновків суду у цій справі;

- зобов`язання Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України розглянути заяву (скаргу) адвоката Романишин Карини Всеволодівни від 24.06.2025, про перегляд та скасування довідки ВЛК № 2025-0611-1646-3912-3 від 12.06.2025, що видана Госпітальною ВЛК терапевтичного профілю "Військово-медичного клінічного центру Західного регіону", з урахуванням висновків суду у цій справі.

25.02.2025 адвокатом Романишин К.В. в інтересах позивача, направлено на електронну адресу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України - cvlk_zsu@post.mil.gov.ua лист щодо добровільного виконання відповідачем рішення вказаного судового рішення.

Повідомленням заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 01.04.2026 виконавчий документ повернуто стягувану без прийняття до виконання, керуючись п. 10 ч. 4. ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, оскільки виконавчий документ пред`явлено не за підвідомчістю, та враховуючи приписи п. 4 розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 рішення підвідомче - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно частин 4, 7 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно зі статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а.

Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Позивач не надав суду доказів ймовірного уникнення чи зволікання відповідачем у виконанні даного судового рішення та не довів наявності об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю, як зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Крім того, як зазначено вище Повідомленням заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 01.04.2026 виконавчий документ повернуто стягувачу без прийняття до виконання, керуючись п. 10 ч. 4. ст. 4 Закону № 1404-VIII, оскільки виконавчий документ пред`явлено не за підвідомчістю, та враховуючи приписи п. 4 розділу I Інструкції від 02.04.2012 № 512/5 рішення підвідомче - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

При цьому, якщо позивач вважає, що вказане Повідомлення заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 01.04.2026 є таким, що порушує його права, свободи чи інтереси, він не позбавлений права оскаржити її у судовому порядку.

Таким чином, з огляду на вказане, а також враховуючи те, що позивач не надав суду доказів ймовірного уникнення чи зволікання відповідачем у відновленні порушеного права позивача та наявності об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль, на переконання суду, відсутні підстави для встановлення вказаного виду судового контролю за виконанням рішення суду в цій адміністративній справі.

За таких обставин, слід відмовити в задоволенні заяви позивача в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України "Заява про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення" про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про зобов`язання Центральну Військово-лікарську комісію Збройних Сил України подати звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 у справі № 300/7355/25 - відмовити.

Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Григорук О.Б.