Ухвала суду № 136703967, 21.05.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2736/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

при секретарі Савченко М.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ ШИНА» про зустрічне забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю«ДРАЙВ ШИНА» про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

14.05.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ ШИНА»звернулось до Овідіопольського районного суду Одеської області із заявою про зустрічне забезпечення позову, яким просило зобов`язати Позивача застосувати зустрічне забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 2 140 000,00 грн (два мільйони сто сорок тисяч гривень 00 копійок).

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що арешт на будівлю магазину продажу запчастин та ТПО, загальною площею 612,2 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 повністю паралізував діяльність Відповідача, у зв`язку із неможливістю окупності об`єкта, шляхом здачі його в оренду. Це призводить до виникнення реальних збитків у вигляді додаткових витрат на сплату відсотків за користування кредитом.Посилаючись на пільги, передбачені Договором про надання банківської послуги кредитної лінії № МБ-ODE-ГЛ-КФ-6968/1/КЛ-1 від 30.12.2024 р., Відповідач зазначає, що він зазнає збитків у вигляді втрати права на Програму держпідтримкичерез арешт майна (Розділ ІІ Договору): Внаслідок неможливості використання нерухомості у запланованій комерційній діяльності та ризику неотримання Державної підтримки (п. 2.1 Договору), включаються умови Розділу ІІ та застосовується Фіксована процентна ставка у розмірі 18% річних та надає прогнозований розрахунок збитків та упущеної вигоди на період судового розгляду: становить: 859 782,78 грн (реальні збитки по кредиту) + 1 260 000,00 грн (упущена вигода від паралічу бізнесу) + 20 217,22 грн (витрати на збереження майна).З урахуванням викладеного, Відповідач вважає, що відносно Позивача необхідно застосувати максимальне зустрічне забезпечення у розмірі 2 140 000,00 грн, оскільки ризик завдання колосальних збитків Відповідачу через блокування такого дорогого та обтяженого кредитом активу є надвисоким.

18.05.2026 року представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Овідіопольського районного суду Одеської області надала заперечення на заяву про зустрічне забезпечення позову, в яких просила відмовити ТОВ «ДРАЙВ ШИНА» у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення позову.

В обґрунтування заперечень заявник посилається на те, щоз моменту створення Товариства та до сьогоднішнього дня, основними видами діяльності Відповідача є торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, виробництво гумових шин, покришок і камер, відновлення гумових шин і покришок, технічне обслуговування автомобілів, шиномонтаж. Саме від здійснення даної господарської діяльності Товариство отримує основний прибуток. Здача в оренду приміщення Об`єкту, за час провадження Відповідачем своєї господарської діяльності мала разовий характер і не приносила будь-якого значного прибутку.Відповідач має можливість здавати майно в оренду та отримувати прибуток на строк, що не перевищує трьох років, оскільки такі угоди не потребують нотаріального посвідчення. Суд не обмежив правомочності Відповідача щодо володіння та користування нерухомим майном.Накладений судом арешт ніяким чином не перешкоджає стабільній роботі Товариства. Господарська діяльність продовжує здійснюватися незалежно від того чи накладено арешт на об`єкт, в якому така діяльність здійснюється, за умови заборони його відчуження. Імовірна участь у Програмі держпідтримки не стосується Об`єкту нерухомого майна на який накладено арешт, а стосується створення Товариством нових робочих місць або їх збереження. Арешт майна ніяким чином не перешкоджає Відповідачу створювати, поліпшувати або зберігати робочі місця під час здійснення своєї господарської діяльності, тим більше, ніякого відношення до даної держпрограми не мають і питання оренди. Крім того, Позивачем зазначено, що ОСОБА_1 має зареєстроване в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України, а також має у власності майно, що знаходиться на території України.

Суд, вивчивши матеріали справи, заяву відповідача про зустрічне забезпечення позову, заперечення позивача на дану заяву, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За змістом ч. 1 , 2, 3ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Верховним Судом в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року в справі № 569/13105/18 (провадження № 61-46461св18) зазначено, що обов`язок суду застосовувати зустрічне забезпечення виникає лише за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України (ст. 154 ЦПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Судом установлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 згідно паспорту громадянки України.

Крім того, судом встановлено, що у ОСОБА_1 наявне майно у вигляді земельної ділянки, кадастровий номер 5123783500:01:002:0003, квартири АДРЕСА_3 , садовий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_4 (Інформаційної довідки з ДРРПННМ № 477514228 від 15.05.2026 року).

Так, дослідивши матеріали клопотання відповідача, суд дійшов до висновку, що відповідачем не подано до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, на підтвердження тих обставин, що майновий стан позивачки або будь-які її дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови від позову.

Посилання відповідача на те, що арешт на будівлю магазину продажу запчастин та ТПО, загальною площею 612,2 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 повністю паралізував діяльність відповідача, у зв`язку із неможливістю окупності об`єкта, шляхом здачі його в оренду є безпідставним.

Суд зазначає, що застосовуючи заходи забезпечення позову на підставі ухвали суду від 04 травня 2026 року та накладаючи арешт на нерухоме майно, а саме на:Будівлю магазину продажу запчастин та ТПО, загальною площею 612,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , суд не забороняв відповідачеві здійснювати в ній свою господарську діяльність чи користуватись будівлею. Відповідач не позбавлений права здавати арештоване нерухоме майно у порядку ст. 793 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 червня 2022 року у cправі № 908/2382/21 вказано, що «за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Отже накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам».

Відповідачем не доведено належними та достатніми доказами наявність збитків та упущеної вигоди через накладений судом арешт.

Оскільки позивачем у поданому позові ставиться питання про стягнення заборгованості у загальному розмірі 2 947 036,43 грн. за Договорами поворотної фінансової допомоги, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ «ДРАЙВ ШИНА», постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд вважав обґрунтованим існування ризиків відчуження нерухомого майна, власником якого є відповідач, що може у майбутньому утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог позивача, тому на Будівлю магазину продажу запчастин та ТПО судом було накладено арешт.

Враховуючи викладене, заява відповідача про зустрічне забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 149-154, 157 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ ШИНА» про зустрічне забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю«ДРАЙВ ШИНА» про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала суду окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: Кочко В.К.