Рішення № 136703001, 20.05.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1220/26

Провадження № 2/496/2362/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Шаньшиної М.В.,

за участю секретаря Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 10.08.2023 року у розмірі 89867,38 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 встановив мобільний додаток «Monobank». «Monobank» - це мобільний банк, в межах якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank» та підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. 10.08.2023 року між АТ «Універсал Банк» та відповідачем укладено Договір, відповідно до умов якого Відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 500 000 грн., спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п. 5.16 п. 5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 02.10.2025 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, в зв`язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу». Загальний розмір заборгованості відповідача перед АТ «Універсал Банк» за Договором станом на 04.12.2025 року становить 89867,38 грн., в тому числі; 89072,08 грн. загальний залишок заборгованості на тілом кредиту; 795,30 грн. заборгованість за пенею. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк», у зв`язку з чим представник позивача змушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надав заяву у якій просив розгляд справи здійснити без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Крім того, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що у вересні-жовтні 2025 року відповідач мав письмову комунікацію через месенджер Телеграм зі спеціалістом позивача з приводу врегулювання простроченої заборгованості шляхом реструктуризації, за результатами якої було досягнуто відповідну домовленість, на підтвердження якої він зобов`язався сплатити в рахунок погашення заборгованості 1000 грн., що ним і було зроблено 14.10.2025. Втім, всупереч досягнутих домовленостей, банк почав вимагати погашення заборгованості в повному обсязі. Банку неодноразово було озвучено про неможливість погашення боргу в повному обсязі з боку відповідача. Окрім цього, надалі в листопаді та грудні 2025 року від банку поступали повідомлення про наміри залучити до стягнення заборгованості колекторську компанію. Також слід зазначити, що комунікація через месенджер Телеграм, яку банк по суті визначив основним каналом письмової комунікації, передбачає можливість видалення історії такої комунікації, що банк через деякий час після спілкування з приводу реструктуризації і зробив. Залишився тільки видалений акаунт чат-боту банку, а акаунт відповідного спеціаліста зі всім листуванням теж було видалено. Повідомлення у додатку «Монобанк» дозволяють лише читати вхідну інформацію від банку, без можливості двосторонньої комунікації. Крім того зазначає, що заходи досудового врегулювання позивачем не здійснювались, що, як вбачається з наведених вище обставин, не відповідає дійсності. Більш того, з боку позивача були вчинені дії з метою укриття здійснених заходів з досудового врегулювання, а саме з реструктуризації заборгованості. На підставі викладеного заперечує проти позовних вимог позивача у повному обсязі та вважає, що вбачається наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення заяви (ч. 1, п. 7) ч. 4 ст. 185 ЦПК України) через її невідповідність вимогам ст. 175 ЦПК України.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, 10.08.2023 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до AT «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.

У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згоден з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що підписавши анкету-заяву вона підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

На підставі ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі та належним чином, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Однак відповідач не виконав умов договору, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка станом на 04.12.2025 року становить 89867,38 грн., в тому числі; 89072,08 грн. загальний залишок заборгованості на тілом кредиту; 795,30 грн. заборгованість за пенею.

Щодо доводів відповідача про домовленість із банком про реструктуризацію боргу шляхом погашення заборгованості у сумі 1000 грн., суд виснує, що вказаний факт не знайшов свого підтвердження, оскільки зазначений платіж, який було здійснено відповідачем 14.10.2025 року було враховано позивачем при розрахунку заборгованості ОСОБА_1 . Будь-яких доказів здійснення реструктуризації боргу суду не надано.

Водночас, що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача на свою користь нарахованої пені у розмірі 795,30 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а саме п. 18. Законодавцем унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи те, що на час ухвалення судом цього рішення воєнний стан в Україні не скасовано, вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованої пені у розмірі 795,30 грн. задоволенню не підлягають.

З огляду на встановлені судом обставини, наявні підстави вважати, що позовні вимоги АТ «Універсал Банк» підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно із ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданого платіжної інструкції № CF_133825 від 26.01.2026 року, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 гривень, а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 2638,84 гривень (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 89072,08 грн. ? 2662,40 грн. ? 89867,38 грн.). При цьому суд враховує роз`яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. № 36 постанови № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Керуючись ст. ст. 509, 625, 629, 638, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 282-284, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь АТ «Універсал Банк», місцезнаходження: 04114, м. Київ, вулиця Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ: 21133352, заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10.08.2023 року, у розмірі 89072,08 гривень та судовий збір у розмірі 2638,84 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Суддя М.В. Шаньшина