Рішення № 136702127, 21.05.2026, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/188/26

Провадження № 2/141/221/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області, в складі головуючого судді: Демченко І.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ТОВ «Споживчий центр» (далі Позивач) до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 13680,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.07.2025 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір№ 08.07.2025-100002243. Відповідно до умов договору, Позичальнику надано кредит у розмірі 6000,00 грн. Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора. У порушення умов кредитного договору Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.

Оскільки Відповідач не виконує зобов`язання за кредитним договором, утворилась заборгованість перед Позивачем, яка на момент подання позовної заяви становить 13680,00 грн, з яких: 6000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 5460,00 грн - заборгованість за процентами; 300,00 грн додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості); 1920,00 грн - неустойка.

Ухвалою суду від 25.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача та позивач копію ухвали суду отримали 28.03.2026. Клопотань та заяв не подавали.

Відповідачу ОСОБА_1 копію ухвали суду було надіслано за адресою його місця реєстрації та поштове відправлення повернулось до суду з відміткою про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення ухвали суду є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, подібна відмітка дає обґрунтовані процесуальні підстави для підтвердження факту належного повідомлення сторони у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись ч.8 ст.178 ЦПК України та ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини:

08.07.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Споживчий центр» Кредитнийдоговір, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки кредитного договору №08.07.2025-100002243 та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), в електронній формі через веб-сайт кредитодавця, який підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором E156.

Відповідно до умов договору, Позичальнику надається кредит у розмірі 6000,00 грн строком на 168 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 22.12.2025.

Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів.

Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт».

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 300,00 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4627-05XX-XXXX-4882.

Договором передбачено нарахування неустойки: 90,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Крім того, паспортом споживчого кредиту, який підписаний кредитодавцем та відповідачем, визначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, та іншу інформацію.

Ст. 3 Закону України«Про електроннукомерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частинами 1,2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувала електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

З наданої суду довідки ТОВ «Українські платіжні рішення»(сервіс онлайн платежів iPay.ua) №1-1303 від 13.03.2026 вбачається, що 08.07.2025 на підставі договору, укладеного між ТОВ «УПР» і Позивачем, успішно перераховано кошти в сумі 6000,00грн, на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер транзакції у системі iPay.ua 796710864, із призначенням платежу: «видача за договором кредиту №08.07.2025-100002243».

З розрахунку заборгованості за договором №08.07.2025-100002243 від 08.07.2025, станом на 12.03.2026 вбачається, що заборгованість відповідача перед ТОВ «Споживчий центр» в загальному розмірі 13680,00 грн, з яких: 6000,00 грн- заборгованість за основною сумою боргу; 5460,00 грн - заборгованість за процентами; 300,00 грн додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості); 1920,00 грн - неустойка.

Згідно з позовною заявою, Відповідач здійснив такі платежі за кредитним договором, а саме: 1230,00 грн 22.07.2025, 1410,00 грн 07.08.2025 та 1860,00 грн 26.08.2025.

Щодо позовних вимог в частині заборгованості за основною сумою боргу та процентами суд зазначає:

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626,628 ЦК України).

За змістомстатті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечував наявність кредитних зобов`язань перед ТОВ «Споживчий центр» або оспорював їх розмір, натомість Позивач довів існування між сторонами кредитних прав та зобов`язань, тобто підтвердив факт отримання позичальником кредитних коштів.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд бере до уваги наданий Позивачем розрахунок заборгованості як належний доказ по справі, оскільки будь-яких доказів на спростування розміру заборгованості, зокрема контррозрахунку, Відповідач не надав. Проценти нараховані Позивачем з дотриманням умов договору, в межах строку кредитування і з урахуванням сплачених Відповідачем сум.

Отже, позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за кредитом в сумі 11460,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в сумі 300,00грн:

Позивачем до складу позовних вимог включена додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Згідно з п.9 заявки, яка є частиною кредитного договору, комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

В договорі не конкретизовано, що саме входить до інформаційної підтримки позичальника, не визначені види та способи інформування, консультаційних та інших послуг, їх періодичність та обсяг.

Частково зазначені у договорі складові обслуговування кредитної заборгованості за своєю суттю є не додатковими чи супутніми послугами, а елементами організації та супроводу виконання кредитного договору, тобто діями, що здійснюються кредитодавцем у межах реалізації власних прав та виконання власних обов`язків за договором.

Крім того, позивачем не надано належних і допустимих доказів фактичного надання відповідачу будь-яких послуг.

ВП ВС у постанові від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 зазначив, що банк неповноважний стягувати з позичальника плату за дії, які не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам самого банку.

Також, колегія суддів ВП ВС у постановах від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 зауважила, що сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченимстаттею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.

Таким чином, вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту є недоведеними і задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині заборгованості за неустойкою, суд зазначає:

Законом України «Про споживче кредитування» передбачена можливість застосування до споживача неустойки у виді штрафу або пені, при цьому відповідно до ст.1 Закону ці терміни вживаються у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України.

Ст.549 ЦКУ визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, законом передбачено нарахування і штрафу, і пені у відсотках від невиконаного, несвоєчасно виконаного чи простроченого зобов`язання. Нарахування неустойки (штрафу, пені) у фіксованій сумі і незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання закону не відповідає.

Розмір неустойки у формі пені (за кожен день прострочення виконання, як це передбачено договором) обмежений ч.2 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування» і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який вона сплачується, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Умови договору цм приписам закону не відповідають.

Крім того, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У п. 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 зроблено правовий висновок, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення саме п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Оскільки неустойка нарахована Відповідачу у період дії воєнного стану, ці вимоги не можуть бути задоволені.

Таким чином,до стягненняз Відповідачана користь Позивача підлягає заборгованість в сумі 11460,00грн, яка виникла з кредитного договору № 08.07.2025-100002243 від 08.07.2025.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, а також часткового задоволення позовних вимог, з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути витрати на сплату судового збору в сумі2231,09 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №08.07.2025-100002243 від 08.07.2025 в розмірі 11460,00 грн ( одинадцять тисяч чотириста шістдесят гривень 00 коп.), з яких: 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп.) заборгованість за основною сумою боргу; 5460,00 грн (п`ять тисяч чотириста шістдесят гривень 00 коп.) заборгованість за процентами.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму сплаченого судового збору в розмірі 2231,09 грн. (дві тисячі двісті тридцять одна гривня 09 коп.).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручене у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя І.В. Демченко