Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №641/936/26 Провадження № 2/613/650/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Уварової Ю.В.,
за участі секретаря Макушинської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу № 641/936/26, провадження № 2/613/650/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому представник просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про споживчий кредит № 102439339 від 22.11.2023 у розмірі 21 534, 91 грн., та понесені судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 22.11.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 102439339.
У кредитному договорі сторони погодили всі істотні умови, зокрема щодо розміру кредиту, строку кредитування, відсотків за користування кредитом.
ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та у повному обсязі, а саме надало позичальнику можливість розпоряджатися кредитними коштами.
26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т від 26.03.2024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за Договором про споживчий кредит № 102439339 від 22.11.2023.
Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою суду від 09.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Заходи забезпечення позову та доказів не вживались. Інші процесуальні дії у справі не проводились.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, у якій просив розглянути справу без його участі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення рекомендованої кореспонденції. Відповідач причину неявки суду не повідомила, відзив на позов не подавала.
Крім того, про місце, дату та час слухання справи відповідач повідомлена належним чином, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
З урахуванням одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, доходить таких висновків.
Судом встановлено, що 22.11.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір № 102439339 в електронній формі, який підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором 527018, який був надісланий йому на мобільний номер телефону НОМЕР_1 /а.с.5-10, 11/.
Згідно з п. 1.2. кредитного договору, відповідачу надано кредит в сумі 6 000,00 грн.
Відповідно до п. 1.3. кредитного договору, кредит надано строком на 105 днів, з 22.11.2023 і складається з пільгового та поточного періодів.
Відповідно до п.п. 1.3.1. кредитного договору, пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 07.12.2023.
Згідно з п.п. 1.3.2. кредитного договору, поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 06.03.2024.
Згідно з п.1.5. кредитного договору, загальні витрати позичальника за пільговий період складають 3390,00 грн. в грошовому виразі та 5409714,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 22290,00 грн. в грошовому виразі та 21836,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування).
Відповідно до п.п. 1.5.1. кредитного договору, комісія за надання кредиту 1140,00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Відповідно до п.п. 1.5.2. кредитного договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2250,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Відповідно до п.п. 1.5.3. кредитного договору, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 18900,00 грн., які нараховують за стандартною процентною ставкою 3,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Згідно з п. 2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 .
Відповідно до п.п. 2.3.1. кредитного договору, позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені цим п. 2.3 Договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено).
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 6000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 77046943 /а.с.14/.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідач зі свого боку не виконала умови кредитного договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 21 534,91 грн., яка складається із:
-простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 5580,00 грн.;
-простроченої заборгованості за комісіями у розмірі 1140,00 грн.;
-простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 14 814,91 грн.
Розмір заборгованості підтверджується копією виписки по особовому рахунку за кредитним договором № 102439339 від 22.11.2023, копією відомості про щоденні нарахування та погашення /а.с.14-15/.
26.03.2024 ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується копією Договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т /а.с.16-20/, копією Додаткової угоди № 1, копією Акту приймання-передачі реєстру боржників, копією платіжної інструкції, копії витягу з реєстру боржників /а.с.24-26/.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.
У зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило відповідачу ОСОБА_1 претензію про погашення боргу /а.с.26 на звороті/, однак вимога залишилась без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК Укра/їни передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконала, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає про таке.
З п. 3 ч. п. 1 статті 133 ЦПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).
Так, на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано:
- копію договору про надання правової допомоги № 0107/2024 від 01.07.2025, укладеного між ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «Апологет»;
- копію Акту № Д/15270 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 28.01.2026, підписанням якого сторони підтверджують факт надання АО та прийняття Клієнтом послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги, вартість яких складає 8000,00 грн.;
- копію детального опису наданих послуг до Акту № Д/15270 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 28.01.2026 у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 102439339, боржник - ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Верховного Суду від 18 липня 2024 року у справі № 638/6000/22 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 по справі №275/150/22 вказав на те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Клопотань від відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суду не надходило.
Отже, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд, виходячи з положень ст.137 ЦПК, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи ціну позову, перелік послуг, що був наданий адвокатом позивачу у цій справі, час, витрачений адвокатом на надання послуг, категорію та складність справи, наявність усталеної судової практики з розгляду подібних справ, доходить висновку, що заявлені представником позивача вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню у розмірі 8000,00 грн.
Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
На підставі приведеного вище, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за Кредитним договором № 102439339 від 22.11.2023 в сумі 21 534 (двадцять одна тисяча п`ятсот тридцять чотири гривні 91 копійка), судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч гривень 00 копійок), а всього - 32 197 (тридцять дві тисячі сто дев`яносто сім гривень 31 копійку).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя
Судове рішення № 136700780, Богодухівський районний суд Харківської області було прийнято 21.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 641/936/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: