Рішення № 136696873, 30.04.2026, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/177/26

ЄУН: 714/64/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2026 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі :

головуючого-судді Єфтемій С.М.за участю: секретаря судового засідання Постевка Г.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 24 грудня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 24.12.2024-100001378 (кредитної лінії) за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 3 000 грн., строком на 140 днів зі сплатою відсотків у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, комісії та неустойки за кожен день неналежного виконання зобов`язання.

Оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, за неюм утворилася заборгованість на суму 8 670 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 3000 грн., заборгованості за процентами - 3570 грн., заборгованості за неустойкою - 1500 грн. та комісії - 600 грн., яку банк просив стягнути з останньої, а також витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін.

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 28 січня 2026 року було відкрито провадження по справі яку призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач будучі належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив. Втім, за змістом позовної заяви представниця позивача Горна В.І. просила провести розгляд справи у її відсутності та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 будучі належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася. Проте, від представника останньої - адвоката Козачук С.А. до суду надійшла заява про відмову в задоволенні позову, з посиланням на те, що позивачем не надано належних доказів ідентифікації відповідачки, не доведено факт отримання відповідачкою кредитних коштів та відсутні документи на підтвердження перерахування коштів відповідачці.

За наведених обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, згідно ч.8 ст.178 ЦПК України.

Як вбачається матеріалів справи 24 грудня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (кредитної лінії) № 24.12.2024-100001378 з використанням електронного цифрового підпису позичальника, відтвореним шляхом використання останньою одноразового ідентифікатора.

Згідно п. 3.1. Договору, якого кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 3.2.).

Відповідно до заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ннею конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем (далі заявка), яка є невід`ємною частиною зазначеного договору, сума кредиту становить 3000 грн., строк, на який надається кредит 140 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 12.05.2025 р.

Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п.6 Заявки).

Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п.7 Заявки).

Згідно п. 8 Заявки комісія за надання кредиту становить - 5 % від суми кредиту та дорівнює 150 грн., яка нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 150 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія з обслуговування встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділення, забезпечення надання можливості відновлення забутого пароля для входу в особистий кабінет як відділено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу позивача інформації про споживчий кредит (п.9 Заявки).

Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_4.

Відповідно до п. 2.1. Договору, електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Як вбачається із п. 2.3. Договору, кредитодавець розміщує на власному веб-сайті пропозицію укласти електронний договір (оферту). Позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на веб-сайті. Позичальник в особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця обирає умови, на яких бажає укласти електронний кредитний договір. У випадку погодження кредитодавця на обрані позичальником умови кредитодавець у особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця направляє позичальнику пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) та заявку, а також формує формуляр форми відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) в електронній формі для її заповнення та підписання позичальником. Також для підписання позичальником відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) позичальнику передається одноразовий ідентифікатор в повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на веб-сайті. Позичальник, який прийняв (акцептував) пропозицію укласти електронний договір на умовах, викладених у вищевказаних пропозиції про укладення кредитного договору (оферту) та заявці, підписує відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отриманим ним у вищевказаному порядку. Примірник договору споживача підписується кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається зі змісту договору про надання кредиту №24.12.2024-100001378 (кредитної лінії) від 24.12.2024 року, зазначений договір був підписаний відповідачкою шляхом підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора «Е279» 24.12.2024 року, який відправлено на номер телефону НОМЕР_1 .

Позивачем на підтвердження укладення кредитного договору надано копію Договору № 24.12.2024-100001378 (кредитної лінії) від 24.12.2024 року, копію Додатку № 1 до нього та копію довідки про ідентифікацію.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, система BankID НБУ підтверджує, клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , підписала договір одноразовим ідентифікатором, який їй було надіслано 24.12.2024 на номер мобільного телефону НОМЕР_3 .

З урахуванням вищенаведеного, суд знаходить встановленим, що ТОВ «Споживчий центр» 24.12.2024 року уклало із ОСОБА_1 кредитний договір в електронній формі.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Універсальна Платіжні Рішення», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, 24.12.2024 року о 14 год. 10 хв. перерахувало через систему iPay.ua на рахунок платіжної картки № НОМЕР_4 , кошти в розмірі 3 000 грн., номер транзакції в системі iPay.ua - 604971941. Призначення платіжної операції - видача за договором кредиту №24.12.2024-100001378.

Доводи представника відповідачки щодо відсутності первинних бухгалтерських документів суд оцінює критично, оскільки факт перерахування коштів підтверджується офіційною інформацією банківської установи, яка має належну доказову силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором № 24.12.2024-100001378 від 24.12.2024 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» станом на 26 грудня 2025 року вбачається те, що заборгованість по кредитному договору складає 8670 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом - 3000 грн., заборгованості за процентами - 3570 грн., залишок комісій - 600 грн. та заборгованості за неустойкою - 1500 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення між сторонами кредитного договору, але, ураховуючи що позичальник, тобто відповідачка, отримала та використала кредитні кошти та в обумовлені договором строк добровільно не повернула їх позикодавцю, з огляду на положення ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то суд знаходить вимогу позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту в сумі 3 000 грн. обґрунтованою та такою що підлягає до задоволення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів за користування кредитом у розмірі 3570 грн., суд встановив його відповідність умовам договору. За умовами договору протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом (24.12.2024 - 31.03.2025) застосовувалася ставка «Стандарт» 1 % на день (3000 ? 1 % ? 98 = 2940 грн), а протягом наступних чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» (01.04.2025 - 12.05.2025) - ставка «Економ» 0,5 % на день (3000 ? 0,5 % ? 42 = 630 грн). Загальна сума нарахованих процентів становить 2940 грн + 630 грн = 3570 грн., що повністю відповідає заявленим вимогам позивача.

З огляду на те, що відповідачкою не спростовано здійснений позивачем розмір заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 3570 грн., то така заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку, тобто в цій частині вимога позивача також підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд вважає такими, що не підлягає задоволенню вимога позивача в частині стягнення неустойки, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже в силу прямої норми закону, банк (фінансова установа) зобов`язаний був списати боржнику заборгованість за неустойкою в сумі 1500 грн., адже вона нарахована за кредитним договором укладеним у період дії воєнного стану, що нині триває. Однак кредитор списання неустойки не здійснив, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, що включає неустойку.

Стягнення неустойки суперечить вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення неустойки є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, то з відповідачки слід стягнути на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2201,53 грн.

Керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 264-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 ) заборгованість по кредитному договору №24.12.2024-100001378 від 24.12.2024 року на загальну суму 7170 (сім тисяч сто сімдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 ) судовий збір в розмірі 2201,53 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-и днів з дня його проголошення, а у разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено «05» травня 2026 року.

Суддя: