Рішення № 136692854, 14.05.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №490/11056/25

Провадження №2/487/1652/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

14.05.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі

головуючого судді - Щербини С.В.,

за участі секретаря судового засідання - Брижатої А.С.,

за відсутності учасників справи, належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказували, що 28 грудня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») та ОСОБА_1 укладено Договір № 484786-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію»

Зазначають, що ТОВ «Бізнес Позика» 28 грудня 2023 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 484786-КС-001 про надання кредиту.

28 грудня 2023 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 484786-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA 0956, на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 28 грудня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 484786-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію»

Звертають увагу, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Також, 12 березня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду ДУ№1 до Договору № 484786-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 27.08.2024 р.».

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 484786-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 484786-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 484786-КС-001 ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 484786 КС-001 на загальну суму 5240,00 грн.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 01 грудня 2025 року утворилась заборгованість за Договором №484786-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 16 407,88 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5 000,00 грн та суми прострочених платежів по процентах - 11 407,88 грн.

Враховуючи вищевикладене позивач просив стягнути на свою користь з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 407,88 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 12 січня 2026 року справу передано за підсудністю до Заводського районного суду міста Миколаєва.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 лютого 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, вказував про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримував та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка до суду не з`явилась, про причини своєї неявки не повідомила. Про розгляд справи відповідачка повідомлялась шляхом направлення судових повісток за місцем її реєстрації, які повернулись до суду із відміткою про відсутність адресата, що свідчить про повідомлення її належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача, ухвалив розглядати справу в заочному порядку.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та кожний доказ окремо, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що 28 грудня 2023 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в режимі онлайн укладено договір про надання кредиту № 484786-КС-001, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 5000,00 грн строком на 16 тижні до 18 квітня 2024 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,15514127 % за кожен день користування кредитом.

Також, 12 березня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до договору №484786-КС-001 відповідно до умов якої ТОВ «Бізнес Позика» надала ОСОБА_1 кредит в розмірі 8490,72 грн.

Відповідно до п. 7.3.1 договору, підписанням договору позичальник підтверджує, що до укладення договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачене законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також примірник Правил надання споживчих кредитів товариством (у формі електронного документа), що розміщені на сайті кредитодавця.

У договорі про надання кредиту №484786-КС-001 від 28 грудня 2023 року, позичальником вказаний ОСОБА_1 і зазначено, що договір підписаний ним електронним підписом одноразовим ідентифікатором із зазначенням його як UA-0956 відповідно.

Відповідно до п.п. 9.3.2.4 Правил надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», у редакції від 22 червня 2021 року, позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором про надання кредиту, до закінчення терміну дії договору.

Перерахування грошових коштів ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід» та випискою по картковому рахунку наданою на запит суду.

ОСОБА_1 скориставшись кредитними коштами, не виконувала належним чином умови договору, у зв`язку з чим станом на 01 грудня 2025 року у нього утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 16 407,88 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5 000,00 грн та суми прострочених платежів по процентах - 11 407,88 грн.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до вказаного розрахунку, відсотки саме за користування кредитом нараховувались ОСОБА_1 у період дії договору, з 28 грудня 2023 року до 27 серпня 2024 року, а штрафні санкціє не нараховувались взагалі.

Вирішуючи обґрунтованість позовних вимог суд приходить до наступного.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України зазначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц зазначено: «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв`язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню».

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Бізнес Позика» з метою отримання кредитних коштів, за результатами її звернення, 28 грудня 2023 року було підписано договір про надання кредиту, після підписання якого у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позивача виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у визначеному розмірі, який був обумовлений між сторонами умовами договору.

На підставі укладеного договору про надання кредиту відповідачу надано грошові кошти, що підтверджується наданою позивачем інформаційною довідкою. Відтак, ТОВ «Бізнес Позика» прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором виконала своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість за договором на загальну суму 16407,88 грн.

За таких обставин, враховуючи порушення відповідачкою умов договору, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог з боку відповідачки, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню в повному обсязі. З відповідача слід стягнути у користь позивача 16407,88 грн заборгованості за кредитним договором.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. 4, 10, 76-82, 89, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором №484786-КС-001 у розмірі 16 407 (шістнадцять тисяч чотириста сім) грн 88 коп, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5 000,00 грн та суми прострочених платежів по процентах - 11 407,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: бульвар Л. Українки, 26 офіс 411, м. Київ, Київської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя С.В. Щербина