Рішення № 136691328, 20.05.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/515/26

Провадження № 2/177/744/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

20 травня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Воловик Я.А., через систему «Електронний суд» звернулася 18.02.2025 до суду з позовною заявою та просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 18212, вчинений 12.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості в розмірі 20409,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що приватним виконавцем Сидорук Л.В. 30.08.2021 відкрито виконавче провадження ВП 66644075 із виконання виконавчого напису № 18212, вчиненого 12.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» заборгованості у розмірі 20409,00 грн. У рамках даного виконавчого провадження постановою приватного виконавця накладено арешт на всі банківські рахунки позивача, про що позивач дізналася лише 11.02.2026. Із виконавчим написом позивач не згодна та вважає, що він не підлягає виконанню, оскільки вчинений приватним нотаріусом із грубим порушенням чинного законодавства України та порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, зокрема, за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості та з порушенням процедури його вчинення, у зв`язку з чим представник позивача просить визнати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 20.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 20.02.2026 задоволено заяву Перченко К.К. про забезпечення позову, зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП 66644075 до ухвалення рішення по справі.

Від Київського обласного державного нотаріального архіву 16.03.2026 отримано повідомлення про неможливість виконання ухвали суду від 20.02.2026, оскільки приватним нотаріусом Головкіною Я.В. примірники виконавчих написів на зберігання до архіву не передавалися.

Ухвалою від 25.03.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, на виконання якого 07.05.2026 від приватного виконавця Нордіо В.В. надійшли копії матеріалів виконавчого провадження ВП 66644075.

Представником позивача ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» 14.05.2026 подано додаткові пояснення в справі, де вона наполягала на задоволенні позовних вимог через порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису.

Сторони, треті особи та їх представники до суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Будь-яких заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

Із урахуванням відсутності заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити заочне рішення, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 16.06.2019 між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі по тексту ТОВ «Манівео») укладено договір № 773999766, за умовами якого товариство надало позичальнику кредит у розмірі 5700,00 грн на споживчі цілі на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Строк дії договору становить 30 днів, нарахування процентів здійснюється в розмірі 0,01% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Також, сторони договору погодили графік розрахунків, де сукупна вартість кредиту складає 100,3% від суми кредиту або 5717,10 грн, та включає: проценти за користування кредитом 0,3% від суми кредиту, або 17,10 грн, та суму кредиту 5700,00 грн.

Оскільки строк платежу за кредитним договором від 16.06.2019 № 773999766 настав, боржником допущено прострочення платежів, 12.03.2021 приватним нотаріусом Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 18212.

Відповідно до змісту виконавчого напису, із ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором від 16.06.2019 № 773999766, укладеним із ТОВ «Манівео», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №45 від 24.09.2019 є товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (далі по тексту ТОВ «Таліон плюс»), правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 05.08.2020 № 05/0820-01, реєстр прав вимог від 29.01.2021 № 3 є ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», стягнуто заборгованість за період із 29.01.2021 по 27.02.2021 у розмірі 19209,00 грн, із яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5700,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 7769,10 грн, строкова заборгованість за штрафами і пенями у розмірі 5739,90 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату зі стягувача 1200,00 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню, 20409,00 грн.

За заявою стягувача ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» від 28.08.2021, постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. від 30.08.2021 відкрито виконавче провадження ВП 66644075 із виконання виконавчого напису від 12.03.2021 № 18212, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. Стягувачем є ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», боржником - ОСОБА_1 .

Також, у рамках даного виконавчого провадження приватним виконавцем винесено постанову від 30.08.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову від 30.08.2021 про стягнення з боржника основної винагороди, постанови від 10.02.2026 про арешт коштів боржника.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII, нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, із метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 39 ЗУ «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Саме тому, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц, постановах ВП ВС від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц та від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17.

Як слідує з оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, він виданий щодо стягнення заборгованості за кредитним договором від 16.06.2019 №773999766, укладеним з ТОВ «Манівео», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Таліон плюс», після цього до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс». Період заборгованості з 29.01.2019 по 27.02.2021, загальний розмір заборгованості 19209,00 грн.

З тексту оспорюваного виконавчого напису слідує, що приватний нотаріус, при вчиненні нотаріальної дії, керувався ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»).

Постановою Кабінету Міністрів від 26.11.2014 № 622 Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акта стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами, відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені ст. 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням ст. 87 цього Закону.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22.02.2017, отже і п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», також втратив чинність із цього дня.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 № 23.

У подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Як встановлено судом у даній справі, оскаржений виконавчий напис вчинено нотаріусом 12.03.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, й Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінет Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 у редакції, станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, які укладено у простій письмовій формі.

Доказів того, що укладений між фінансовою установою та позивачем договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, матеріали справи не містять, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічних висновків дійшов ВС у постановах від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц, від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18 та від 15.04.2020 у справі № 158/2157/17.

Крім цього, заслуговують на увагу доводи позивача щодо не направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення, що унеможливило обізнаність з такою заборгованістю та її запереченням.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Оскільки вказаних вимог при вчиненні виконавчого напису не дотримано, документи на підтвердження дотримання вказаних вимог ні відповідачем, ні приватним нотаріусом суду не надано, що свідчить про існування самостійної та достатньої підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Подібні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 554/6777/17-ц.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що вимоги ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до ОСОБА_1 , за якими видано виконавчий напис нотаріусом, на момент звернення стягувача з заявою до нотаріуса, не були безспірними, при видачі виконавчого напису нотаріусом вказана обставина не була перевірена, порушено процедуру видачі виконавчого напису, а тому вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з визнанням виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки позов задоволено повністю, на підставі ст. 141 ЦПК України, сума судового збору в розмірі 1996,80 грн (1331,20 грн за подання позовної заяви до суду та 665,60 грн за подання заяви про забезпечення позову), підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Застосовані судом заходи забезпечення позову відповідно до ухвали суду від 20.02.2026 на підставі ч. 7 ст. 158 ЦПК України продовжують діяти протягом 90 днів із дня набрання рішенням законної сили, або ж можуть бути скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи раніше цього строку.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 280, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 12.03.2021, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований у реєстрі за № 18212, щодо стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696, юридична адреса: вул. Хоткевича Гната, буд. 12, офіс 177, м. Київ) заборгованості за кредитним договором від 16.06.2019 № 773999766, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» на загальну суму 20409,00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696, юридична адреса: вул. Хоткевича Гната, буд. 12, офіс 177, м. Київ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 80 копійок.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20.02.2026 у вигляді зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 20.05.2026

Суддя: