Рішення № 136691326, 20.05.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 211/1895/26

Провадження № 2/177/1176/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

20 травня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» Кудіна А.В. через систему «Електронний суд» звернулася 25.02.2026 до суду з указаним позовом, та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором № 2287566 у загальному розмірі 46199,99 грн, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування пред`явлених вимог указала, що 07.05.2025 між товариством з обмеженою відповідальності «Селфі кредит» (далі по тексту ТОВ «Селфі кредит») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2287566, підписаний електронним підписом позичальника. Між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», 23.12.2025 укладено договір факторингу № 23122025/1, відповідно до умов якого, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржників, указаних у реєстрі боржників, зокрема до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 07.05.2025 № 2287566 у загальній сумі 46199,99 грн, із яких: 14999,99 грн заборгованість за основною сумою боргу, 25500,00 грн заборгованість за відсотками, 5700,00 грн заборгованість за пенею. З моменту отримання позивачем права вимоги відповідачу не нараховувалися жодні штрафні санкції, однак відповідач не здійснює платежів для погашення існуючої заборгованості, продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань, чим порушує законні права та інтереси ТОВ «ФК «ЄАПБ».

На підставі ухвали Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.03.2026, вказана цивільна справа 13.04.2026 за підсудністю надійшла до Криворізького районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представником позивача в тексті позову зазначено про розгляд справи за його відсутності, у разі неявки відповідача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання, однак до суду не з`явилася, про причини неявки не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надала. Відзиву не подано.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

Зі згоди представника позивача, яка не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити заочне рішення, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.05.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі кредит» укладено договір № 2287566 про надання споживчого кредиту за продуктом ««NewShort» за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, доступ якої забезпечується через веб-сайт або мобільний додаток «Selfie Credit» у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», про що зазначено у розділі 7 договору. Товариство зобов`язалося надати споживачу кошти у кредит у національній валюті України гривні, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (а.с.8-11).

За умовами договору, кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . Сума кредиту становить 15000,00 грн, строк кредиту 365 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 5 днів. Терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту, що є додатком № 1 до договору. За користування кредитом нараховуються проценти за стандартною процентною ставкою 1% у день, що застосовується у межах строку кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 69750,00 грн. У випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 2250,00 грн на 3 день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 450,00 грн, починаючи з 4 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

До договору надано паспорт споживчого кредиту, де зазначені основні умови кредитування та наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (а.с.12).

Указаний договір та паспорт споживчого кредиту підписані його сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором договір № 2287566 про надання споживчого кредиту та паспорт споживчого кредиту, чим погодилася із запропонованими умовами кредитного договору.

Договір містить докладну інформацію щодо особи позичальника ОСОБА_1 , зокрема індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, реквізити банківської карти, електрону пошту та номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ «Селфі кредит» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними.

ТОВ «Селфі кредит» свої зобов`язання за договором виконав. ТОВ «Пейтек» на підставі укладеного із ТОВ «Селфі кредит» договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку від 01.04.2024 № 01042024-2, на платіжну карту ОСОБА_1 НОМЕР_2 перераховано 07.05.2025 кошти в розмірі 15000,00 грн (а.с.12).

У графіку платежів, що є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 2287566, вказано, що виходячи з припущення виконання споживачем обов`язків на умовах та у строки, визначені у договорі, після отримання кредиту через 365 днів відповідач мала повернути суму кредиту у розмірі 15000,00 грн, проценти за користування кредитом 54750,00 грн (а.с.11).

Як слідує із розрахунку заборгованості, відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 15000,00 грн, за користування якими щоденно нараховувалися відсотки за узгодженою у договорі відсотковою ставкою 1%, що становить 150 грн. У свою чергу, ОСОБА_1 частково сплачувала заборгованість за договором, у загальному розмірі 10800,01 грн (а.с.13-14).

Оскільки своєчасно та у повному обсязі відповідач умови договору не виконувала, за договором № 2287566 утворилася заборгованість основною сумою боргу в розмірі 14999,99 грн, за відсотками в розмірі 25500,00 грн, за штрафом в розмірі 5700,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином договір факторингу є одним з різновидів правочинів з відступлення права вимоги.

Підпунктом 3 пункту 4.1 договору № 2287566 про надання споживчого кредиту передбачено право товариства укладати договори щодо відступлення права вимоги або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

Між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 23.12.2025 укладено договір факторингу № 23122025/1, яким ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до боржників за договорами, укладеними з кредитором, що зазначені в реєстрах боржників (а.с.15-17).

Відповідно акту прийому-передачі реєстру боржників від 23.12.2025 та витягу з реєстру боржників від 23.12.2025, право вимоги за договором № 2287566, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Загальна сума заборгованості складає 46199,99 грн, із яких: 14999,99 грн заборгованість за основною сумою боргу, 25500,00 грн заборгованість за відсотками, 5700,00 грн заборгованість за пенею (а.с.18).

Позивачем за період із 23.12.2025 (отримання прав вимоги) по 25.02.2026 (дату звернення до суду) відсотки та штрафні санкції відповідачеві не нараховано. Однак, ОСОБА_1 заборгованість за договором не погашала.

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином, згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Перевіряючи обґрунтованість заявленого позивачем розміру заборгованості, суд виходить із доведеності розміру заборгованості за наданим кредитом, отриманих та використаних позичальником, та відсотками за користування ним. Використані кредитні кошти у добровільному порядку відповідачем не повернуті, відсотки за користування кредитом не погашені, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок із повернення заборгованості за наданим кредитом у розмірі 14999,99 грн та відсотками у розмірі 25500,00 грн.

Натомість суд не може погодитися із заявленою позивачем вимогою щодо стягнення заборгованості за пенею.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом, розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства, та договірні, розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі.

У договорі про надання споживчого кредиту від 07.05.2025 № 2287566 та паспорті споживчого кредиту наявні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки за порушення зобов`язання у виді штрафу та визначено її розмір, у той час як положення про застосування пені із визначення порядку та розміру її застосування відсутні.

Із огляду на зазначене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 5700,00 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути за договором про надання споживчого кредиту від 07.05.2025 № 2287566 заборгованість за основним боргом у розмірі 14999,99 грн, по відсоткам у розмірі 25500,00 грн, відмовивши у задоволенні позову в іншій частині.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно зі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» у рахунок часткового відшкодування судового збору 2333,86 грн, пропорційно частині задоволених вимог (87,66%) (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд 30, м Київ) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 07.05.2025 № 2287566 у загальному розмірі 40499(сорок тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 99 копійок, яка складається з:

-заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 14999 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 99 копійок;

-заборгованості за відсотками у розмірі 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м Київ) у рахунок відшкодування судових витрат 2333 (дві тисячі триста тридцять три) гривні 86 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено 20.05.2026

Суддя: