Рішення № 136690176, 06.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44143/24

Провадження № 2/761/5274/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

за участю секретаря: Сідого В.Ю.,

від позивача: представник ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову: Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області, про оспорювання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить:

1. Виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, як про батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з актового запису № 06 від 18.08.2009 року, здійсненого Виконавчим комітетом Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

2. Виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, як про батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з актового запису № 07 від 18.08.2009 року, здійсненого Виконавчим комітетом Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

3. Стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 31.08.1996 між сторонами був укладений шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народилась донька - ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_4 у подружжя народився син - ОСОБА_7 .

Оскільки, подружнє життя не склалось, останні десять років вони проживають окремо, спілкування між ними немає, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2024 шлюб між сторонами був розірваний.

Однак, після розірвання шлюбу, в жовтні 2024 року, позивач виявив, що у застосунку «Дія», разом з іншими особистими документами у нього з`явились два свідоцтва про народження дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що через наявність офіційно зареєстрованого шлюбу, він вказаний в свідоцтвах про народження дітей як батько, хоча біологічно він не доводиться їм батьком, у зв`язку із чим звернувся із даним позовом.

Ухвалою суду від 29.11.2024 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

12.03.2025 від Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, та на підставі наявних матеріалів справи.

04.04.2025 від відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.04.2025 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову: Виконавчий комітет Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківської області, про оспорювання батьківства - залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 18.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22.04.2025 про залишення позову без розгляду - скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

28.11.2025 від відповідача повторно надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.03.2026 підготовче засідання у справі закрито, та призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.05.2026, представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання, яке відбулося 06.05.2026, не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 31.08.1996 між сторонами був укладений шлюб, який був зареєстрований Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис 332.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народилась донька - ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 у подружжя народився син - ОСОБА_7 .

Як зазначає позивач, подружнє життя не склалось, останні десять років вони проживають окремо, спілкування між ними немає.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2024 шлюб між сторонами був розірваний.

Однак, після розірвання шлюбу, в жовтні 2024 року, позивач виявив, що у застосунку «Дія», разом з іншими особистими документами у нього з`явились два свідоцтва про народження дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач звернувся до відділу реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та отримав свідоцтва про народження дітей, в яких він вказаний батьком цих двох дівчат. /органом державної реєстрації, що видав свідоцтва про народження - є Виконавчий комітет Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківської області/.

Позивач зазначає, що через наявність офіційно зареєстрованого шлюбу, він вказаний в свідоцтвах про народження дітей як батько, хоча біологічно він не доводиться їм батьком.

При цьому, відповідач не заперечує, що позивач не є батьком вищевказаних дітей. Надала до суду дві заяви, в яких позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила:

- виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як про батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з актового запису № 06 від 18.08.2009 року, здійсненого Виконавчим комітетом Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківської області;

- виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як про батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з актового запису № 07 від 18.08.2009 року, здійсненого Виконавчим комітетом Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Згідно зі ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей

122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Уразі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини п`ятої статті 136 СК України не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування ДРТ відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.

Закріплення таких правових гарантій захисту прав дитини цілком логічне та обґрунтоване, оскільки, якщо чоловік добровільно визнав своє батьківство, знаючи про те, що він не є біологічним батьком, то його права не вважаються порушеними.

Відповідно до статті 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Особа, яка записана батьком дитини, відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується (стаття 136 СК України).

Передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Законодавець обмежив право особи, записаної батьком дитини, на оспорювання свого батьківства, зокрема, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, або не могла про це не знати, адже сумнівів у батьківстві відповідача вона не має. Просила відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.

Згідно з ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до статті 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Згідно з п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК, шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між собою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Згідно з ч. 2, 4 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (справа «Калачова проти Російської Федерації» N 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Позивач звернувся до суду з позовом до досягнення дітьми повноліття, а тому відповідно до приписів статті 136 СК України мав право на оспорювання батьківства.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до положень ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року у справі N 149/2562/18 (провадження N 61-12881св19) вказано, що: "відповідно до статті 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

При цьому, згідно п. 1 ч. 5 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).

Таким чином, беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову: Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області, про оспорювання батьківства, слід задовольнити в повному обсязі та виключити відомості про його батьківство з актів про народження дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 7, 10-13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 206, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову: Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області, про оспорювання батьківства - задовольнити.

Виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, як про батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з актового запису № 06 від 18.08.2009 року, здійсненого Виконавчим комітетом Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, як про батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з актового запису № 07 від 18.08.2009 року, здійсненого Виконавчим комітетом Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 15.05.2026.

Суддя: