Постанова № 13668993, 20.10.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4601/10/1770

20 жовтня 2010 року 15год. 15хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Бодряшкіної Ю.К. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Мартинюк С.В., представник Різняк В.С.,

відповідача: представник Оніщук В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Автотехнологія"

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Автотехнологія»звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 10.02.2010 року № 0000282342/0, від 15.04.2010року № 0000282342/1, від 23.06.2010року № 0000282342/2, від 02.09.2010року № 0000282342/3 про визначення податкового зобовязання по єдиному податку для юридичних осіб за не включення до бази оподаткування єдиним податком поворотної фінансової допомоги засновника.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем зроблено безпідставний висновок про не включення ПП «Автотехнологія»до бази оподаткування єдиним податком суми поворотної фінансової допомоги, що була надана фізичною особою- засновником в І та ІІ кварталі 2008 року. Такі дії податковий орган вважає порушенням ст.ст. 1,3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва». Позивач вважає, що поворотна фінансова допомога не є виручкою в розумінні Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998р. №727/98 у редакції Указу Президента України від 28.06.1999р. №746/99.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав викладених у позовній заяві, суду додатково пояснили, що поворотну фінансову допомогу не можна вважати і позареалізаційним доходом, оскільки її сума доходом не є, так як підлягає обовязковому поверненню. Крім того, зазначили, що поворотна фінансова допомога і у бухгалтерському обліку відображено не як дохід. Представники позивача просили суд задоволити позов повністю, визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 10.02.2010 року № 0000282342/0, від 15.04.2010року № 0000282342/1, від 23.06.2010року № 0000282342/2, від 02.09.2010року № 0000282342/3.

Державна податкова інспекція позов не визнала, про що подала письмові заперечення.

В судовому засіданні представник відповідача суду пояснив, що відповідно до Порядку ведення обліку і витрат субєктами малого підприємництва юридичними особами, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності у книзі обліку доходів і витрат в доходній частині відображаються всі надходження, отримані на розрахункових рахунок та в касу субєктом малого підприємництва від продажу продукції, майна, включаючи основні фонди, які належать субєкту малого підприємництва й реалізовані у звітному періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації. Зазначив, що позивачем безпідставно не включена поворотна фінансова допомога до бази оподаткування та в порушення статей 1, 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»занижено єдиний податок за перше півріччя 2008 року. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Рівне було проведено перевірку Приватного підприємства «Автотехнологія», про що складено акт №85/23-100/33001116 від 01.02.09р. «Про результати планової, виїзної перевірки Приватного підприємства «Автотехнологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.06р. по 30.09.09р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.06р. по 30.09.09р.». В акті вказано, що ПП«Автотехнологія»не включило до бази оподаткування єдиним податком суми поворотної фінансової допомоги, що була надана фізичною особою засновником в І та ІІ кварталі 2008 року. На підставі зазначеного акта ДПІ у м. Рівне винесено податкове повідомлення рішення від 10.02.2010р. № 0000282342/0 про визначення податкового зобовязання по єдиному податку для юридичних осіб в сумі 65107,50 грн., в тому числі 43405,00 грн. за основним платежем, 21702,50 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

З позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням рішенням, оскаржував його у порядку передбаченому Законом України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За наслідками розгляду первинної та повторних скарг позивача рішеннями податкового органу податкове повідомлення рішення від 10.02.2010р. № 0000282342/0 залишено без змін. Винесені податкові повідомлення рішення № 0000282342/1 від 15.04.2010р., № 0000282342/2 від 23.06.2010р., № 0000282342/3 від 02.09.2010р.

Відповідно до ст.1 та ст.3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998р. №727/98 у редакції Указу Президента України від 28.06.1999р. №746/99 обєктом оподаткування єдиним податком визначено виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Виручкою є сума фактично отримана субєктом підприємницької діяльності на поточний рахунок та/або в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Поворотна фінансова допомога надходить платнику єдиного податку не в результаті реалізації товарів, робіт і послуг. Отже, вона не відповідає поняттю виручки, наведеному в Указі Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва». Таким чином не підпадає під обєкт оподаткування єдиним податком.

Відповідно до п.5 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат субєктами малого підприємництва-юридичними особами, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженої наказом ДПА України від 12.10.1999р. за № 554 в графі 5 «позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації»відображаються суми, фактично отримані субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, кошти отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість за якою минув строк позовної давності, а також дивіденди. Визначений у даному Порядку перелік є вичерпним.

Відповідно до підпункту 1.22.1 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції від 22.05.1997р. безповоротною фінансовою допомогою є сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів. В свою чергу, згідно з підпунктом 1.22.2 статті 1 Закону, поворотна фінансова допомога це сума коштів, передана платнику податків у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсації як плати за користування такими коштами.

Таким чином, вбачається що згідно Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат субєктами малого підприємництва-юридичними особами, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поворотна фінансова допомога не може підпадати під категорію «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації»і відповідно не може включатися до бази оподаткування єдиним податком податком.

Отже, суд приходить до висновку, що ПП «Автотехнологія» не порушувало вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», а тому оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень рішень від 10.02.2010 року № 0000282342/0, від 15.04.2010року № 0000282342/1, від 23.06.2010року № 0000282342/2, від 02.09.2010року № 0000282342/3.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті162 КАС України, тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м Рівне від 10.02.2010 року № 0000282342/0, від 15.04.2010року № 0000282342/1, від 23.06.2010року № 0000282342/2, від 02.09.2010року № 0000282342/3.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне №0000282342/0 від 10 лютого 2010 року, №0000282342/1 від 15 квітня 2010 року, №0000282342/2 від 23 червня 2010 року, №0000282342/3 від 2 вересня 2010 року.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Автотехнологія" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.