Ухвала суду № 136689395, 15.05.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7114/26

№ 1-кс/755/2172/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю рф, Краснодарського краю, хутора Воздвиженського, громадянину України, офіційно не працюючому, з середньою освітою, перебуваючому у цивільному шлюбі, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому: 26.03.2023 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, відповідно до ухвали Менського районного суду Чернігівської області від 10.06.2024 року звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання на невідбутий строк, який становить 4 роки 9 місяців 6 днів для проходження військової служби за контрактом; 22.10.2025 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309, ст. ст. 71, 72 КК України до 4 років 9 місяців 6 днів позбавлення волі, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040001102 від 13.05.2026 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідча СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 .

Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим точний час, але не пізніше 10 години 50 хвилин 12.05.2026 року, тобто, під час дії воєнного стану, який введено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 року станом на 30 діб, який неодноразово продовжено, вступив у злочинну змову з ОСОБА_7 на вчинення таємного викрадення дороговартісних алкогольних напоїв, які перебувають в реалізації в магазині «Сільпо», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Березнева, 12-А. Так, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_7 пройти до вказаного магазину, взяти на полиці з елітним алкоголем обрані ним попередньо позиції товару, а саме, 3 пляшки віскі ТМ «Johnnie Walker», які помістити до власної сумки, після чого, останній мав підійти до ОСОБА_7 , забрати у неї сумку, куди будуть поміщені пляшки з віскі та залишити приміщення магазину. Погодившись на пропозицію ОСОБА_5 , маючи на меті приховати факт їх знайомства, а також, наявності спільного умислу на вчинення злочину, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 12.05.2026 року окремо прийшли до приміщення магазину «Сільпо» за адресою м. Київ, вул. Березнева, 12-А, з невеликим інтервалом у часі. Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , о 10 годині 53 хвилини, перебуваючи в приміщенні магазину «Сільпо», за адресою: м. Київ, вул. Березнева, 12-А, підійшовши до полиць з елітним алкоголем, впевнившись, що за її діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та її дії є таємними для персоналу магазину й інших покупців, взяла з вітрини 1 пляшку віскі «Johnnie Walker blue label», об`ємом 0,75 л. закупівельною вартістю 12 319 гривень 20 копійок, 1 пляшку віскі «Johnnie Walker blасk label» об`ємом 0,75 л., закупівельною вартістю 1 039 гривень 20 копійок та 1 пляшку віскі «Johnnie Walker blасk label», об`ємом 1 л. закупівельною вартістю 1 439 гривень 20 копійок, які помістила до жіночої сумки, яку вона утримувала в руках. Діючи до заздалегідь розробленому плану, ОСОБА_7 , утримуючи при собі в сумці товари, які стали об`єктом злочинного посягання, перейшла з відділу продажу алкоголю до відділу з овочами, де в цей час, помітила ОСОБА_5 , який о 10 годині 55 хвилин зайшов до приміщення магазину, та жестом показала йому прослідувати за нею. Підійшовши до сусідніх вітрин, впевнившись, що поряд немає працівників охорони магазину, ОСОБА_7 передала ОСОБА_5 жіночу сумку, в якій знаходились алкогольні напої, що стали об`єктом злочинного посягання. Після чого, ОСОБА_5 , утримуючи при собі жіночу сумку, всередині якої знаходились 3 (три) пляшки віскі «Johnnie Walker», не маючи наміру розраховуватись за товар, минувши касову зону, безперешкодно вийшов за межі магазину, а ОСОБА_7 , у свою чергу, окремо залишила приміщення магазину через інший вихід. У подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим завдали ТОВ «Сільпо-Фуд» матеріального збитку на загальну суму 14 797 гривень 20 копійок.

13 травня 2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України (час фактичного затримання 11 годин 30 хвилин 13.05.2026 року).

14 травня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідків; протоколом огляду місця події; протоколом перегляду записів камер спостереження та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

На даний час, існують ризики, передбачені ч. ч. 1, 3-5 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі та будучи обізнаним із санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 22.10.2025 року ОСОБА_5 вже засуджено за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до 4 років 9 місяців 6 днів позбавлення волі, зокрема, встановлено, що останній проживає у випадковому найманому житлі, що значно ускладнює встановлення місця його проживання та перебування; може незаконно впливати на свідків, а також, іншу підозрювану у даному кримінальному провадженні, та як останні скоїли спільно злочин, а також встановлено, що на даний час, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 спільно проживають у найманому житлі за адресою: АДРЕСА_2 , мають одне коло спілкування та можуть незаконно впливати на свідків, з метою схилити їх до дачі неправдивих показань у судовому засіданні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме, не з`являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, наразі, не працевлаштований та з метою задоволення своїх матеріальних потреб схильний до вчинення злочинів. Зокрема, встановлено, що останній раніше судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, а також, 30.10.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва притягався до адміністративної відповідальності за вчинення дрібного викрадення чужого майна (справа про адміністративне правопорушення № 755/9799/25), та під час розгляду судом справи про адміністративне правопорушення систематично не з`являвся до суду, у зв`язку з чим, було застосовано привід на 05.06.2025 року, 12.06.2025 року, 10.07.2025 року, 31.07.2025 року, 04.09.2025 року та 02.10.2025 року. У свою чергу, інші, більш м`які запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, наразі, відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за виконанням ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення незаконного впливу на свідків і потерпілих та вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправної діяльності.

У той же час, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і тому, вже лише ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією Європейського суду з прав щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти Росії»).

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема, з наступних підстав: при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із житла, у якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, вказаний запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки в м. Києві ОСОБА_5 немає постійного місця проживання та проживає у випадковому найманому житлі, а також, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину; особисту поруку неможливо застосувати у зв`язку з відсутністю осіб, яких сторона обвинувачення вважає такими, що заслуговують на довіру і які б могли поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 (всі перелічені та обґрунтовані вище ризики) та ст. 178 КПК України, такі як: п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України - провина підозрюваної особи у вчиненні злочину доводиться вагомими доказами (перелічені вище); п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України - вік та стан здоров`я підозрюваного (не є неповнолітньою чи особою похилого віку, стан здоров`я дозволяє перебувати в умовах слідчого ізолятору); п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України - міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання; п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України - наявність у підозрюваного постійного місця роботи (особа не працевлаштована); п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України - репутація підозрюваного (неодноразово притягався до адміністративної та кримінальної відповідальності); п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України - майновий стан (особа не працевлаштована); п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України; п. 12 ч.1 ст. 178 КПК України - ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам і застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного. Все вищезазначене дає достатні підстави вважати, що підозрюваний при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, у подальшому, може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших учасників у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілих, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, доводять ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Крім того, вік та стан ОСОБА_9 не перешкоджає йому перебувати в слідчому ізоляторі. Тому, враховуючи перелічені ризики, саме такий запобіжний захід, що пов`язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Не обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному відкриває можливість переховування останнього від органів досудового розслідування тa суду, а також, перешкоджанню досудовому розслідуванню у кримінальному провадження.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, зазначивши, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні даного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними доказами, показаннями свідків, та на даний час, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та іншу підозрювану, з якою спільно проживає, може не з`являтися на виклики до слідчого та вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, ОСОБА_5 неодноразово притягався до кримінальної та адміністративної відповідальності.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що наведені стороною обвинувачення ризики є необґрунтованими, зокрема, відсутні відомості про те, що останній переховувався, тому, прохав застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а в разі задоволення клопотання, прохав визначити розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що визнає вину, щиро кається та просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зокрема, зазначив, що на даний час перебуває на реабілітації після поранення, зобов`язується з`являтися на виклики до органу досудового розслідування та суду.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосув ання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопору шення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов' язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3 ) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кр имінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрю ється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваног о, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов заст осованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищог о антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) зако ну України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і пос илання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України, будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Судом було встановлено, що слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040001102 від 13.05.2026 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідча СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 .

Клопотання слідчої погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідча обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчою виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

13 травня 2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14 травня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, наявними доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію; протоколом огляду місця події; протоколами допиту свідків; протоколом перегляду записів камер спостереження та іншими долученими до клопотання матеріалами в їх сукупності.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Слідчий суддя, також враховує, що, за злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, останній офіційно не працевлаштований, раніше судимий.

Вказані вище обставини, а також суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органу досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому, клопотання слідчої про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 11 липня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 99 840 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання та/або роботи; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: