Рішення № 136688022, 20.05.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/525/26

2/134/458/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 травня 2026 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Васільєвої Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

27 березня 2026 року до Крижопільського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 14 травня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (далі - ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 183386 на суму 8 109,00 грн.

Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання ним одноразового персонального ідентифікатора, який був надісланий на його номер мобільного телефону, що підтверджується умовами договору, реквізитами та підписами сторін.

За умовами кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти, які 14 травня 2025 року були перераховані на його банківську картку № НОМЕР_1 .

У свою чергу ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, а також комісію у строки та на умовах, передбачених договором.

Однак, у подальшому відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 15 175,56 грн, з яких: 8 109,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 065,56 грн - заборгованість за процентами, 601,00 грн - заборгованість за комісією, 1 400,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

10 жовтня 2025 року ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу № 10102025, за умовами якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 183386, за яким боржником є ОСОБА_1 .

Після набуття права вимоги за вказаним кредитним договором, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не здійснювало будь-яких нарахувань за кредитним договором, заборгованість по якому на дату подання позову залишилась незмінною.

При цьому позовних вимог у частині стягнення штрафних санкцій (пені, штрафів) позивач не заявляє та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 183386 від 14 травня 2025 року в розмірі 13 775,56 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 30 березня 2026 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 27 квітня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з першою неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача.

У судове засідання 20 травня 2026 року учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

У позовній заяві представник позивача - Хлопкова М.С. просила розглянути справу за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , який повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в порядку, визначеному п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позов не подав.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 20 травня 2026 року постановлено провести по справі заочний розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 14 травня 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 183386 (далі - кредитний договір).

Кредитний договір ОСОБА_1 підписав 14.05.2025 о 13:03:44 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «3c3f146a», який був надісланий на номер його мобільного телефону НОМЕР_2 .

Згідно з п. 2.2.1 кредитного договору сума (загальний розмір) кредиту становить 8 109,00 грн та надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 6 000,66 грн на картку позичальника № НОМЕР_3 у національній валюті; у розмірі 2 108,34 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

Відповідно до п. 2.3 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за фіксованою ставкою у розмірі 360 % річних, починаючи з дня, наступного за днем отримання кредиту, та протягом усього строку кредитування.

Сторони передбачили також сплату позичальником комісії за управління та обслуговування кредиту, а саме: знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн; стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн. Вказана комісія нараховується за кожен період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно графіку платежів (розрахунковий період) за зниженим тарифом. Якщо позичальник порушив (прострочив) строк сплати чергового платежу згідно графіку платежів, комісія у наступному розрахунковому періоді нараховується за стандартним (базовим) тарифом (п. 2.4 договору, пункт договору «терміни та визначення»).

У п. 2.5 кредитного договору сторони погодили, що комісія за надання кредиту складає 2 108,34 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення договору за ставкою 26,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено у п. 2.2.1 договору.

Загальний строк кредитування становить 98 днів з 14 травня 2025 року по 20 серпня 2025 року (п. 2.6 договору).

Строк, на який надається кредит, встановлюється Графіком платежів; періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні; конкретні дати вказані у Графіку платежів (п. 2.6.1 договору).

Згідно з п. 2.7 кредитного договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають (не перевищують) 7 180,90 грн.

За умовами кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язався повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк, а також сплатити проценти і комісію.

Фінансова установа виконала свої зобов`язання за кредитним договором та надала відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору, однак останній свої зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед кредитором.

10 жовтня 2025 року ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу № 10102025, за умовами якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступило ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» прийняло належні ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимог.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог № 1 від 10 жовтня 2025 року, що є додатком № 1 до договору факторингу № 10102025, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ з/п у Реєстрі 673) за кредитним договором № 183386 від 14 травня 2025 року в сумі 15 175,56 грн, з яких: 8 109,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 065,56 грн - заборгованість за процентами, 601,00 грн - заборгованість за комісією, 1 400,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Надані позивачем договір факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року, витяг з Реєстру прав вимоги № 1 від 10 жовтня 2025 року, який є додатком № 1 до договору факторингу, акт приймання-передачі Реєстру прав вимоги, платіжна інструкція про перерахунок коштів за договором факторингу свідчать про те, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло у встановленому законом порядку право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 183386 від 14 травня 2025 року.

Відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов`язання щодо внесення платежів у строки та порядку, визначені Графіком платежів, унаслідок чого відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Отже, ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Враховуючи факт підписання відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на його номер телефону, суд вважає, що укладення кредитного договору № 183386 від 14 травня 2025 року відбулось, що узгоджується зі ст. ст. 6, 627 ЦК України та ст. ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», та відповідачу надано кредит у розмірі 8 109,00 грн, з яких: 6 000,66 грн перераховано на його платіжну картку № НОМЕР_3 , а 2 108,34 грн зараховано в рахунок сплати комісії відповідно до п. 2.5 кредитного договору.

Факт належності ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_3 (повний номер 5366-3933-0084-6397) та зарахування на цю картку 14 травня 2025 року о 13 год. 03 хв. кредитних коштів у сумі 6 000,66 грн підтверджується інформацією, наданою АТ «ТАСКОМБАНК» на виконання ухвали суду від 30 березня 2026 року, за № 2537/47.7.-БТ від 17.04.2026, а також випискою про рух коштів по рахунку за період з 14.05.2025 по 19.05.2025. Крім того, АТ «ТАСКОМБАНК» підтвердило, що номер телефону НОМЕР_4 є фінансовим номером ОСОБА_1 та знаходився у його анкетних даних.

Представлений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідає умовам договору щодо строку кредитування та розміру погодженої процентної ставки. У ньому також відображено суму комісії за управління та обслуговування кредиту, нарахованої відповідно до умов договору.

Доказів, які б спростували цю заборгованість, відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 183386 від 14 травня 2025 року в розмірі 13 775,56 грн, з яких: 8 109,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 065,56 грн - заборгованість за процентами, 601,00 грн - заборгованість за комісією.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» під час розгляду справи в суді на підставі договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, додаткової угоди № 25771392078 від 21 січня 2026 року до вказаного договору та довіреності від 12 лютого 2026 року здійснювало Адвокатське бюро «Тимошенко та партнери».

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг за договором № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року сторони погодили, що Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» у даній справі надано ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» такі види правової допомоги: складання позовної заяви - 2 години вартістю 5 000,00 грн, вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості - 2 години вартістю 1 000,00 грн, підготовка та подання адвокатського запиту - 1 година вартістю 500,00 грн, підготовка та подача клопотання про витребування доказів - 1 година вартістю 500,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 7 000,00 грн.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем, до суду не подав.

Зважаючи на складність справи, а саме предмет доказування, необхідність збору доказів, складність застосування норм права, обсягу поданих заяв по суті справи та інших процесуальних документів, що були подані Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» у даній справі, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем до відшкодування, є співмірним із фактично наданими послугами, у зв`язку з чим витрати в сумі 7 000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 36979 від 26 березня 2026 року.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 183386 від 14 травня 2025 року в розмірі 13 775,56 грн (тринадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень, 56 копійок), з яких: 8 109,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 065,56 грн - заборгованість за процентами, 601,00 грн - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 2 662,40 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 9 662,40 грн (дев`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні, 40 копійок) понесених судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя