Постанова № 136687601, 18.05.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/856/26

Провадження № 3/694/261/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026 року м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Кравченко Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючогоза адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а:

О 18 год. 11 хв. 19 березня 2026 року ОСОБА_1 керував електроскутером MINI BIKE CROSS CR-23, без номерного знаку, по вул. Євгена Чикаленка,18 в м. Звенигородка Черкаської області в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager 6810, результат позитивний 0,36‰. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав частково. Пояснив, що у вечірній час 19.03.2026 року він керував електроскутером по вул. Чикаленка в м. Звенигородка після вживання близько 300 грам пива. Був зупинений працівниками поліції за те, що їхав без мотошолома. В подальшому працівник поліції повідомив, що у нього є підозра на перебування водія в стані сп`яніння та запропонував пройти обстеження на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер». Він погодився пройти тестування, яке показало позитивний результат 0,36 ‰ алкоголю в його крові.

Захисник Павленко С.І. просив закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вказав на те, що ОСОБА_1 рухався на електроскутері, який не є механічним транспортним засобом в розумінні ПДР України, оскільки оснащений електродвигуном потужністю не більше 3 кВт. Керування таким транспортним засобом у стані сп`яніння не становить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Також захисник вказав на те, що працівниками поліції на місці складання протоколу про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не було забезпечено права на захист, передбачений ст. 59 Конституції України.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Павленка С.І., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогами п.2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зі змісту п.1.10 Правил дорожнього руху вбачається, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний

колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду № 278/3362/15-к від 01.03.2018 року.

Отже, коли електричний транспортний засіб служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, він є повноцінним учасником дорожнього руху, та вважається транспортним засобом, а його водій є учасником дорожнього руху та повинен був дотримуватись вимог Правил дорожнього руху.

Таким чином, доводи захисника Павленка С.І. про те, що в діях ОСОБА_1 немає складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував електроскутером, є безпідставними. Клопотання захисника про закриття справи на підставі п.1 ст.247 КУпАП, підтримане у судовому засіданні особою, що притягається до адміністративної відповідальності, задоволенню не не підлягає.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, повністю доведена та підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №619153 від 19.03.2026 року; даними рапорту старшого інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області Коваль Л.В. від 19.03.2026, даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; даними, що містяться у роздруківці з приладу «Drager 6810», згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння 0,36 ‰; даними свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 1269 103 25, що чинне до 02 вересня 2026 року; даними направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КНП «Звенигородська БЛІЛ», відеозаписом, долученим до матеріалів справи.

При накладенні адміністративного стягнення суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

у х в а л и л а:

визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Рахунок для оплати штрафу

(Отримувач коштів ГУК у Черкаській області/ 21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37930566, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО)899998, Рахунок отримувача UA918999980313030149000023001, Код класифікації доходів бюджету 2108130.

На підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в сумі 665 грн. 60 коп.

Рахунок для оплати судового збору

(Отримувач коштів, ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача, Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача, UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету, 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області.

Суддя Т.М. Кравченко