Рішення № 136687595, 07.05.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/3444/25

провадження № 2/694/503/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Т.М.,

з участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,

прокурора Івакіної Ю.П.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом Звенигородської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, Багачевської міської ради Черкаської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої водним живим ресурсам,

встановив:

Звенигородська окружна прокуратура в інтересах Держави в особі Управління державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, Багачевської міської ради звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави шкоду, заподіяну водним живим ресурсам у сумі 103292 грн. на рахунок Багачевської міської ради та стягнути з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 29.03.2022 року відповідач ОСОБА_1 , перебуваючи на річці Шполка в м. Ватутіне Звенигородського району Черкаської області, в порушення п. 3.15 Правил спортивного і любительського рибальства незаконно здійснив вилов об`єктів тваринного світу - 31 рака із застосуванням забороненого раколовного знаряддя. Зазначеними діями відповідач порушив вимоги законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та рибного господарства, чим заподіяв шкоду державі. Факт вчинення відповідачем адміністративного правопорушення, перебаченого ч.4 ст. 85 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 29.03.2022 № 009828, матеріалами справи та постановою Ватутінського міського суду Черкаської області від 24.01.2025 у справі № 690/225/22. Провадження у зазначеній справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, що не є реабілітуючою обставиною, а тому вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.85 КУпАП, є встановленою. Розмір шкоди, завданої рибному господарству внаслідок незаконного добування об`єктів тваринного світу, визначено Управлінням державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209 (зі змінами), та становить 103 292 грн. Зазначений розрахунок є належним та допустимим доказом розміру заподіяної шкоди. Станом на день звернення до суду відповідач шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, добровільно не відшкодував, що підтверджується інформацією уповноваженого органу від 07.07.2025 № 1-5-9/971-25. У зв`язку з цим, з урахуванням положень ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ч. 6 ст. 82 ЦПК України, заподіяна шкода підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі у судовому порядку.

Ухвалою суду від 02.12.2025 року відкрите провадження у справі та призначений судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням

(викликом) сторін.

В судовому засіданні прокурор Івакіна Ю.П. підтримала позов та просила його задовольнити. Вказала на те, що відповідач здійснював вилов раків заборонним знаряддям лову, а тому повинен відшкодувати завдану шкоду.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав. Вказав, що він дійсно ловив раків в березні 2022 року та спіймав 31 рака, за що на нього було складено протокол. Однак розмір знаряддя лову був невеликий, до 70 см в діаметрі та з вічком приблизно 20 мм.

Представник Багачевської міської ради в судове засідання не з`явився. Звернулись до суду із заявою про розгляд справи без їхньої участі. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області також не з`явився. Звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника. Позов підтримують та наполягають на його задоволенні. Вказують на те, що ОСОБА_1 не звертався до управління щодо відшкодування шкоди в добровільному порядку.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що постановою Ватутінського міського суду Черкаської області від 24.01.2025 року (справа № 690/225/22) провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП закрите на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення (а.с. 12).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 29.03.2022 № 009828 ОСОБА_1 29.03.2022 о 14 год. 45 хв., перебуваючи на річці Шполка в м. Ватутіне Звенигородського району Черкаської області, раколовним знаряддям виловив 31 рак, чим завдав матеріальних збитків на суму 103292,00 грн. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.3.15 «Правил спортивного і любительського рибальства». Відповідальність за вчинення даного правопорушення передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП (а.с.13).

В протоколі міститься пояснення ОСОБА_1 «З протоколом згідний» та його власноручний підпис (а.с. 13 зворот).

Відповідно до опису-оцінки знарядь лову, що вилучені у правопорушника ОСОБА_1 згідно протоколу № 009828 від 29.03.2022 року вилучено сіткоснастеве знаряддя лову рако ловка, довжина 5 метрів, висота 27 см., вічко 15х15 мм. Вказане знаряддя лову було здане на склад Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області 03.05.2022 року, що підтверджується копією приймального акта №305.

Відповідно до розрахунку збитків до протоколу № 009828, заподіяних рибному господарству внаслідок незаконного добування або знищення цінних видів риб та інших об`єктів водного промислу згідно такс, передбачених у постанові Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 06.10.2021 № 1039), проведений Управлінням державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області вартість збитків за вилов раків в кількості 31 штука становить 103 292,00 грн. (а.с.14).

Оскільки постанова у справі відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення була закрита на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, що не є реабілітуючою обставиною та не спростовує факту вчинення відповідачем правопорушення, питання відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, у межах адміністративного провадження вирішено не було.

Відповідно до ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне

правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов`язати своєю працею усунути її. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Стаття 66 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки, а п.п. 8 п.2 розділу ІІІ Правил любительського рибальства приписує, відшкодовувати шкоду, заподіяну водним біоресурсам внаслідок порушення цих правил, у порядку та розмірах, визначених законодавством.

За приписами ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету України та місцевих бюджетів, а тому збитки, заподіяні відповідачем повинні бути внесені до спеціального фонду охорони навколишнього середовища Багачевської міської ради, як того передбачає п. 4 ч. 1 ст. 69-1 та п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України.

Розрахунок матеріальної шкоди проведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року №1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів».

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

На підставі ст. 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є способами захисту цивільних прав та інтересів судом.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо

якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Частиною 6 цієї ж статті ЦПК України зазначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії ( бездіяльність ) та чи вчинені вони цією особою.

В даному випадку доказом заподіяння шкоди відповідачем ОСОБА_1 є копія постанова Ватутінського міського суду Черкаської області від 24.01.2025 року справа №690/225/22, а також інші матеріали справи в їх сукупності, зокрема копія протоколу №009828 від 29.03.2022, копія опису-оцінки та приймального акту.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюютьдержавний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та уповноважені подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Ст. 34 Закону України «Про тваринний світ» передбачає, що користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу, використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.

Згідно з розділом 4 п. 1 Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19 вересня 2022 року № 700, забороняється добування (вилов) такими знаряддями: 1) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими правилами розмірів; 2) вогнепальною зброєю; 3) пневматичною зброєю, за виключенням підводної рушниці; 4) гарпунами, острогами, луками, арбалетами та іншими колючими знаряддями добування (вилову) за виключенням гачкових знарядь добування (вилову) та підводних рушниць; 5) давлячими, капканоподібними знаряддями добування (вилову); 6) електроловильними системами (електровудки, електрогони, електрошокери, ультразвукові прилади тощо); 7) гачковими, у тому числі нахлистовими, донними, поплавковими, зимовими вудками, жерлицями (кружками) та спінінгами всіх видів з використанням штучної або природної принади у разі, якщо загальна кількість гачків перевищує сім одиниць на одного рибалку; 8) одинарними з`єднаними між собою, подвійними і потрійними гачками без блешні, природної або штучної принади; 9) підсакою діаметром більше 100 см або «хваткою» («павуком») розмір яких перевищує 1 х 1 м із кроком вічка сіткового полотна більше 10 мм для добування (вилову) раків, живця та принад; 10) механічними пристроями (засобами) для протягування сіток та інших сіткових знарядь добування (вилову) під кригою; 11) механічними знаряддями добування (вилову), за винятком добування (вилову) мотиля більше однією ручною драгою діаметром більше 70 см; 12) підсакою (сачком) діаметром більше 70 см із кроком вічка менше 8 мм для добування (вилову) мідій, рапанів, креветок, гамаруса та мотиля; 13) раколовками конструкції «хапка» з діаметром більше 70 см, кроком вічка більше 22 мм у кількості більше однієї одиниці на одного рибалку; 14) іншими забороненими законодавством знаряддями добування (вилову).

Cт. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електротону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Оцінивши всі надані докази у їх сукупності, на підставі свого внутрішнього переконання, за критеріями належності, допустимості і достовірності, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 допустив порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у зв`язку з виловом раків забороненим знаряддям лову, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 грошове стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища в сумі 103292 грн. до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Багачевської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 надав суду документ, що підтверджує наявність у нього встановленої інвалідності ІІ групи, що є підставою для звільнення від сплати судового збору. За таких обставин, судові витрати в сумі 2422,40 грн. слід компенсувати Черкаській обласній прокуратурі за рахунок держави.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, 279, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Звенигородської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, Багачевської міської ради Черкаської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої водним живим ресурсам - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави шкоду, заподіяну водним живим ресурсам внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 103292 (сто три тисячі двісті дев`яносто дві) грн., шляхом зарахування вказаних коштів на рахунок Багачевської міської ради Черкаської області р/р UA828999980333199331000023727, отримувач ГУК у Черк.обл./тг м. Ватутіно/24062100, код отримувача 37930566, банк отримувача Казначейство України.

Компенсувати за рахунок Держави сплачений Черкаською обласною прокуратурою судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Представник позивачів: Звенигородська окружна прокуратура, код ЄДРПОУ: 029111192, місцезнаходження: 20202, Черкаська область, Звенигородський район, м.Звенигородка, вул. Софії Терещенко, 40а;

Позивач 1: Управління державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області , місцезнаходження: 18035,

м. Черкаси, вул. Дахнівська, буд.10А;

Позивач 2: Багачевська міська рада, місцезнаходження: 20250, Черкаська область, м.Багачеве, проспект Дружби, буд.8;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 15.05.2026 року.

Суддя Т.М. Кравченко