Постанова № 13668715, 01.02.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-6715/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

за участю:

представника позивача - Зайця С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областідо Колективного підприємства Кременчуцьке спеціалізоване управління № 58 "Термоізоляція"про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2010 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області (надалі - позивач)звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Колективного підприємства Кременчуцьке спеціалізоване управління № 58 "Термоізоляція"(надалі - відповідач)про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 101791 грн. 66 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом: по податку на додану вартість в сумі 94147 грн. 02 коп., по земельному податку в сумі 7274 грн. 81 коп. та по орендній платі з юридичних осіб - в сумі 369 грн. 83 коп. Дана заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованих сум та податкових зобовязань по податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0001111502/0/319 від 09.02.2010 р., № 0001121502/0/320 від 09.02.2010 р., № 0003611503/0/343 від 27.04.2010 р., № 0006041503/0/2013 від 21.06.2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Повістка про виклик до суду направлена відповідачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулася з відміткою поштової організації “за закінченням терміну зберігання”.

Згідно з частиною 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що відповідач повторно не прибув у судове засідання, про причини неприбуття суду не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав, суд приходить до висновку про необхідність розгляду даної справи за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колективне підприємство Кременчуцьке спеціалізоване управління № 58 "Термоізоляція" є юридичною особою (ідентифікаційний код 01414399), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідач знаходиться на податковому обліку у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції в Полтавській області з 07.09.1993 р. за № 28, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 05.08.2008 р. № 727/29-035.

Відповідач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 24079533, копія якого наявна у матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідач подав до податкових органів податкові декларації з податку на додану вартість № 9002594349 від 19.01.2010 р., № 9000269702 від 18.02.2010 р., № 9000587768 від 17.03.2010 р., № 9001005597 від 15.04.2010 р., № 9001787459 від 19.05.2010 р., № 9002558280 від 15.07.2010 р., № 77045 від 20.08.2010 р., № 9004243977 від 15.10.2010 р.

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), надалі Закон № 2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

П.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону № 2181 встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що заборгованість по податку на додану вартість в загальній сумі 38667 грн. 71 коп. виникла через несплату відповідачем у строки, встановлені чинним законодавством України податку на додану вартість згідно самостійно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість № 9002594349 від 19.01.2010 р., № 9000269702 від 18.02.2010 р., № 9000587768 від 17.03.2010 р., № 9001005597 від 15.04.2010 р., № 9001787459 від 19.05.2010 р., № 9002558280 від 15.07.2010 р., № 77045 від 20.08.2010 р., № 9004243977 від 15.10.2010 р., копії яких наявні у матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість в сумі 38667 грн. 71 коп., що утворилась через несплату податку згідно самостійно поданих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість є сумою податкового боргу.

Матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість в загальній сумі 94147 грн. 02 коп., при цьому заборгованість у розмірі 53894 грн. 11 коп. утворилась через несплату штрафної санкції згідно податкового повідомлення-рішення № 0001111502/0/319 від 09.02.2010 року; заборгованість у розмірі 1585 грн. 20 коп. утворилась через несплату штрафної санкції згідно податкового повідомлення-рішення № 0001121502/0/320 від 09.02.2010 року, які були вручені відповідачу 16.02.2010 року.

Доказів оскарження відповідачем вищевказаних податкових повідомлень-рішень суду не надано.

Згідно із п. 17.1.7 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно із п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 даного Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податкові повідомлення-рішення № 0001111502/0/319 від 09.02.2010 року та № 0001121502/0/320 від 09.02.2010 року вручені відповідачу 16.02.2010 року, що підтверджується відміткою про отримання в корінці зворотного повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Разом з тим, у строки, встановлені для сплати Законом № 2181 податкові зобовязання відповідачем не сплачені.

Таким чином, сума несплаченого відповідачем податку на додану вартість є сумою податкового боргу.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання вимог статті 14 Закону України “Про плату за землю” самостійно обчислено суму земельного податку та подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області податковий розрахунок земельного податку, який зареєстровано позивачем за вх. № 2637 від 26.01.2010 року.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не сплачено самостійно задекларовану суму земельного податку в розмірі 6235 грн. 56 коп. (1039 грн. 26 коп. х 6).

Також, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області на підставі акту перевірки № 296/15-227 від 20.04.2010 р., у якому зафіксовано порушення відповідачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181, а саме: несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання належного до сплати земельного податку за січень 2010 року, винесено податкове повідомлення-рішення № 0003611503/0/343 від 27.04.2010 року, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі 10% узгодженої суми податкового зобовязання, сплаченого із затримкою на суму 103 грн. 93 коп.

Дане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 27.04.2010 року, що підтверджується відміткою про отримання та підписом уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення, копія якого наявна в матеріалах справи. Разом з тим, суму штрафної санкції відповідачем не сплачено.

Доказів оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення суду не надано.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті земельного податку та штрафних санкцій становить 7274 грн. 81 коп., що підтверджується обліковою карткою Колективного підприємства Кременчуцьке спеціалізоване управління № 58 "Термоізоляція".

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі Закон № 2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 зазначеного Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно із п. 17.1.7 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Таким чином, сума несплаченого відповідачем земельного податку та штрафних санкцій в розмірі 7274 грн. 81 коп. є сумою податкового боргу.

Судом встановлено, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. За результатами перевірки складено акт від 09.06.2010 року № 2837/15-22701414399, у якому зафіксовано порушення Колективним підприємством Кременчуцьке спеціалізоване управління № 58 "Термоізоляція"ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, а саме, заниження суми орендної плати за землю за січень-жовтень 2008 року на 246 грн. 56 коп.

Відповідно до п. 8 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів).

Згідно ч. 1 ст. 17 вказаного Закону сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якої регламентований положеннями Закону України “Про плату за землю”, Закону України “Про оренду землі”.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про плату за землю” контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

П.п. 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України № 2181 встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Згідно із пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом встановлено, що на підставі акта від 09.06.2010 року № 2837/15-22701414399 21.06.2010 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0006041503/0/2013, яким Колективному підприємству Кременчуцьке спеціалізоване управління № 58 "Термоізоляція"визначено податкове зобовязання за платежем: орендна плата за землю в сумі 369 грн. 84 коп., з них: за основним платежем в сумі 246 грн. 56 коп. та штрафними санкціями - в розмірі 123 грн. 28 коп.

Дане податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням та повернуто поштовою організацією з відміткою “За закінченням терміну зберігання”, про що складено акт № 12 від 27.07.2010 р., та 27.07.2010 року розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень).

Доказів оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення суду не надано.

П.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 встановлено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно із п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 даного Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

При цьому відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0006041503/0/2013 вважається врученим відповідачу 27.07.2010 року, у строки встановлені Законом узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена, а тому є сумою податкового боргу.

Таким чином, сума несплаченого відповідачем орендної плати за землю за основним платежем в сумі 246 грн. 56 коп. та штрафними санкціями в розмірі 123 грн. 28 коп. є сумою податкового боргу.

З огляду на викладене, за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом: по податку на додану вартість в сумі 94147 грн. 02 коп., по земельному податку в сумі 7274 грн. 81 коп. та по орендній платі з юридичних осіб - в сумі 369 грн. 83 коп., що підтверджується обліковою карткою Колективного підприємства Кременчуцьке спеціалізоване управління № 58 "Термоізоляція".

Відповідно до п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент подання позову) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На підставі п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Граничний строк стягнення податкового боргу, визначений п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", позивачем дотримано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області до Колективного підприємства Кременчуцьке спеціалізоване управління № 58 "Термоізоляція" про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з Колективного підприємства Кременчуцьке спеціалізоване управління № 58 "Термоізоляція" (ідентифікаційний код 01414399) заборгованість перед бюджетом:

- по податку на додану вартість в сумі 94147 грн. 02 коп. (девяносто чотири тисячі сто сорок сім гривень дві копійки) на р/р 31111029700008, одержувач: місцевий бюджет м. Кременчук, банк одержувача: ГУДК України у Полтавській області, МФО 831019;

- по земельному податку в сумі 7274 грн. 81 коп. (сім тисяч двісті сімдесят чотири гривні вісімдесят одну копійку) на р/р 33219811700008, одержувач: місцевий бюджет м. Кременчук, банк одержувача: ГУДК України у Полтавській області, МФО 831019;

- по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 369 грн. 84 коп. (триста шістдесят девять гривень вісімдесят чотири копійки) на р/р 33218812700008, одержувач: місцевий бюджет м. Кременчук, банк одержувача: ГУДК України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07 лютого 2011 року.

СуддяС.С. Сич