Ухвала суду № 136684209, 19.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/15386/25

1-кп/357/264/26

У Х В А Л А

19.05.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_3 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Біла Церква, Київської області клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання/застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у рамках кримінального провадження №42023112030000357, внесеному 30.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України,

У С Т А Н О В И В :

На розгляді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню №42023112030000357, внесеному 30.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу та про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які умотивовані тим, що наявні передумови, визначені ст. ст. 189, 335 КПК України, для здійснення таких дій, так як обвинувачений ухиляється від суду, обов`язки регламентовані ст. 42 наведеного Кодексу не виконує.

В обґрунтування заявленого клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлені дату та час, однак не пізніше серпня 2023 року, у ОСОБА_4 як орендаря нежитлових приміщень, які знаходяться поряд із земельними ділянками з кадастровими номерами 3220484900:03:011:0027, 3220484900:03:011:0026, з цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості», які розташовані в с. Піщана Білоцерківського району Київської області та на праві приватної власності належали ОСОБА_5 , виник умисел на незаконне видобування корисних копалин з метою подальшого їх продажу.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне видобування корисних копалин, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи спеціального дозволу на користування надрами, в порушення вимог ст.ст. 4, 13, 14, 15, 16, 18, 19 Кодексу України про надра, якими передбачено, що надра надаються у користування фізичним та юридичним особам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування надрами для видобування корисних копалин, у період часу з серпня 2023 року по 18.10.2023, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, за допомогою спеціальної техніки, а саме: гусеничного екскаватора оранжевого кольору без найменування та державних номерних знаків, на кузові якого на металевій табличці міститься напис «ТУ 2200318192», на земельних ділянках з кадастровими номерами 3220484900:03:011:0027, 3220484900:03:011:0026, що розташовані в адміністративних межах Білоцерківської міської територіальної громади Київської області, які перебували у власності ОСОБА_5 , здійснив незаконне видобування корисної копалини природного некарбонатного середньозернистого піску, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» відноситься до корисних копалин місцевого значення, загальним об`ємом 405,082 м? вартістю 233 610,79 грн, що згідно з приміткою до статті 240 Кримінального кодексу України являється великим розміром, оскільки у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 відповідно до Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 15.09.2022 № 366, завдав збитків навколишньому природному середовищу у сумі 444 577,50 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

Незважаючи на належне повідомлення про необхідність явки до суду, ОСОБА_4 до суду не з`явився, проігнорувавши законні вимоги суду.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 , зник зі свого місця проживання та до теперішнього часу його місцезнаходження не встановлено, в судові засідання не з`являється, існує необхідність у затриманні ОСОБА_4 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та зазначив, що з боку обвинуваченого ОСОБА_4 вбачаються ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим просив надати дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу, надавши суду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також оголосити ОСОБА_4 у розшук, а провадження по справі зупинити до розшуку останнього.

Суд заслухавши думку прокурора, який клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у ньому, вивчивши матеріали судового провадження, приходить до наступного.

Згідно із обвинувальним актом, ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 2 ст. 240 КК України.

Так, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлені дату та час, однак не пізніше серпня 2023 року, у ОСОБА_4 як орендаря нежитлових приміщень, які знаходяться поряд із земельними ділянками з кадастровими номерами 3220484900:03:011:0027, 3220484900:03:011:0026, з цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості», які розташовані в с. Піщана Білоцерківського району Київської області та на праві приватної власності належали ОСОБА_5 , виник умисел на незаконне видобування корисних копалин з метою подальшого їх продажу.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне видобування корисних копалин, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи спеціального дозволу на користування надрами, в порушення вимог ст.ст. 4, 13, 14, 15, 16, 18, 19 Кодексу України про надра, якими передбачено, що надра надаються у користування фізичним та юридичним особам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування надрами для видобування корисних копалин, у період часу з серпня 2023 року по 18.10.2023, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, за допомогою спеціальної техніки, а саме: гусеничного екскаватора оранжевого кольору без найменування та державних номерних знаків, на кузові якого на металевій табличці міститься напис «ТУ 2200318192», на земельних ділянках з кадастровими номерами 3220484900:03:011:0027, 3220484900:03:011:0026, що розташовані в адміністративних межах Білоцерківської міської територіальної громади Київської області, які перебували у власності ОСОБА_5 , здійснив незаконне видобування корисної копалини природного некарбонатного середньозернистого піску, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» відноситься до корисних копалин місцевого значення, загальним об`ємом 405,082 м? вартістю 233 610,79 грн, що згідно з приміткою до статті 240 Кримінального кодексу України являється великим розміром, оскільки у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 відповідно до Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 15.09.2022 № 366, завдав збитків навколишньому природному середовищу у сумі 444 577,50 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

Відповідно до ухвали суду від 17.12.2025 до обвинуваченого ОСОБА_4 , за клопотанням прокурора, застосовувався привід у судове засідання призначене на 19.12.2025, однак вказана ухвала суду виконана не була, про що надійшов рапорт оперуповноваженого СКП ВП №2 Білоцерківського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції України в Київській області ОСОБА_6 , з якого вбачається, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів встановити місце перебування ОСОБА_4 не надалось можливим.

Відповідно до ухвали суду від 06.05.2026 до обвинуваченого ОСОБА_4 , за клопотанням прокурора, застосовувався привід у судове засідання призначене на 19.05.2026, однак вказана ухвала суду виконана не була, про що надійшов рапорт старшого оперуповноваженого СКП ВП №3 Білоцерківського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції України в Київській області ОСОБА_7 , з якого вбачається, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів встановити місце перебування ОСОБА_4 не надалось можливим.

Згідно зі ст. 188 КПК України прокурор має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Це клопотання може бути, зокрема, подане одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою.

Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини, тобто що є наявність підстав для тримання під вартою обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

З аналізу правових норм щодо вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає необхідним зазначити наступне, згідно зі ст. 186 КПК України, клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Отже, розгляд клопотання, про застосування запобіжного заходу, без участі обвинуваченого не передбачений.

Крім цього відповідно до ч. 2 ст. 187 КПК України, якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зі статтею 189 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 189 КПК України, при вирішенні питання про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу, прокурор має довести, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:

1) обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;

2) одержавши відомості про звернення прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Отже, згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, ОСОБА_4 є особою, до якої може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При вирішенні питання про застосування строку тримання обвинуваченого під вартою в суді на стадії судового провадження, значимим є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Це обумовлюється тим, що на цій стадії суд, не перевіряє обґрунтованість підозри, оскільки остання перестала існувати і на її заміну висунуте обвинувачення.

В свою чергу, обґрунтованість обвинувачення вирішується при ухваленні вироку, що визначено у ст. 368 КПК України.

В судовому засіданні прокурором доведено ризики, передбачені п. 1 і п. 5 ст. 177 КПК України.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі "Смірнов проти України" від 08.11.2005, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В зв`язку із цим, суд вважає, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а досягнення мети запобіжного заходу визначеного у ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на злісне ухилення ОСОБА_4 від явки до суду, більш м`якими запобіжними заходами, аніж тримання під вартою, неможливе.

Таким чином, викладене свідчить про те, що наявні підстави, передбачені ст. 189 КК України, для надання дозволу на затримання ОСОБА_4 з метою приводу.

Натомість, відповідно до ч. 3 ст. 190 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; добровільного з`явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора; відкликання ухвали прокурором.

Отже, ухвала суду про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого має обмежений строк дії, який перевищує строк розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке без участі обвинуваченого не розглядається.

У зв`язку із цим, на даний час, підстав для розгляду питання щодо застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, немає.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, обвинувачений зобов`язаний з`являтися за судовим викликом.

В частині клопотання прокурора про оголошення обвинуваченого в розшук та зупинення провадження, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 335 КПК України передбачено, що у разі якщо обвинувачений ухилився від суду, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Як наслідок, на переконання суду, є наявними передумови регламентовані нормами вищенаведеного діючого кримінального процесуального законодавства України, які в своїй сукупності, у світлі даних вказаних заявником у цьому клопотанні, обумовлюють доцільність оголошення у розшук обвинуваченого, а тому клопотання прокурора в частині оголошення обвинуваченого в розшук також підлягає задоволенню, провадження у справі зупиненню.

При цьому, відповідно до ст. 335 КПК України організацію виконання ухвали в частині розшуку слід доручити прокурору, що здійснює процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-29, 188-190, 369-372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання/застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у рамках кримінального провадження №42023112030000357, внесеному 30.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, - задовольнити.

Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання/застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оголосити в розшук обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

В силу ч. 2 ст. 190 КПК України, вказати адресу прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 : АДРЕСА_3 .

Судове провадження за № 357/15386/25, 1-кп/357/264/26 по матеріалам кримінального провадження №42023112030000357, внесеному 30.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України - зупинити до розшуку обвинуваченого ОСОБА_4 .

Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: 1) приводу обвинуваченого до суду; 2-1) добровільного з`явлення обвинуваченого до суду, про що, суд повідомляє прокурора; 3) відкликання ухвали прокурором.

Організацію виконання ухвали доручити прокурору Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.

СуддяОСОБА_8