Ухвала суду № 136684203, 18.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7328/26

1-кп/357/877/26

У Х В А Л А

18.05.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111030000402 від 06.03.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Церква Київської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта середня спеціальна, не працює, раніше судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 01.05.2026 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026111030000402, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.

1.1. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.05.2026 призначено підготовче судове засідання.

1.2. Крім того, через канцелярію суду представником потерпілого ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» ОСОБА_6 , поданий цивільний позов про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. ОСОБА_6 просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» майнову шкоду в розмірі 19 517,47 грн. За результатами вивчення цивільного позову судом не встановлено його невідповідності вимогам ст. 128 КПК України та статей 175-177 ЦПК України.

2.В підготовчому судовому засіданні учасники висловили наступні позиції:

2.1.Прокурор ОСОБА_7 зазначила, що підстави для прийняття одного із рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, відсутні, та просила призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні. Крім того прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

2.2.Захисник ОСОБА_5 також зазначив про відсутність підстав для прийняття одного із рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України. Щодо клопотання про продовження запобіжного заходу не заперечував, з урахуванням позиції його підзахисного.

2.3.Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, зазначив, що проти клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не заперечує.

2.4.Від представника потерпілого ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» ОСОБА_6 , представника потерпілого ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» ОСОБА_8 , представника потерпілого ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» ОСОБА_9 , представника потерпілого ТОВ «НОВУС УКРАЇНИ» ОСОБА_10 надійшли заяви про проведення підготовчого засідання та судового розгляду без їх участі.

2.5.Інших клопотань з питань, передбачених статтями 314-315 КПК України від учасників не надходило.

3.Відповідно до положень статті 314 КПК України завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду. Відтак першочергово Суд з`ясовує чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

3.1.Судом встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026111030000402 від 06.03.2026 складений відповідно до вимог статті 291 КПК України, оскільки містить всі формальні і змістовні елементи, передбачені законом.

3.2.Угода у цьому кримінальному провадженні не укладалася і до суду не надходила. Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 5-8, 10 частин 1 або 2 ст. 284 КПК України, Судом не встановлено.

3.3.Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 підсудне Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.

3.4.Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

4.Згідно з частиною 5 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

4.1.Статтею 314-1 КПК України передбачено, що досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

4.2. ОСОБА_4 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, позбавлення волі на строк від семи до десяти років відповідно.

4.3. Клопотань про звернення до органу пробації для складання досудової доповіді від учасників не надходило. Підстав для звернення до органу з питань пробації для складання досудової доповіді з власної ініціативи Судом не встановлено.

5.Відповідно до ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд:

1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;

2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;

3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;

4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

5.1.Враховуючи вимоги частини 2 статті 316 КПК України, Суд призначає судовий розгляд на 15 год 00 хв 20.05.2026.

5.2. За наслідками підготовчого судового засідання Суд не встановив обставин, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, які б могли бути підставою для ухвалення рішення про здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні. Відповідні клопотання від учасників також не надходили. Відтак Суд дійшов висновку про розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного його фіксування за допомогою технічних засобів.

5.3.З урахуванням думки учасників про склад осіб, які братимуть участь в судовому засіданні, суд дійшов висновку про проведення судового розгляду за участю уповноваженого прокурора Білоцерківської окружної прокуратури, уповноважених представників потерпілих, обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 .

5.4.Виклик осіб для допиту буде здійснено на стадії судового розгляду за результатами вирішення заявлених сторонами клопотань.

6.Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

6.1.Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

6.2. Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_4 , обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.05.2026 з визначенням альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 133 120,00 грн.

6.3. Частиною 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

6.4. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

6.5. Загальні підстави і порядок застосування запобіжного заходу визначені у ст. 194 КПК України, конструкція якої передбачає чотири рівня дослідження обставин (фактів):

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

-врахування строку застосування запобіжного заходу.

6.6. Із обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, які відносяться до тяжких злочинів, відповідно до вимог ч. 5 ст.12 КК України.

6.7. Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового провадження, зокрема призначено до судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом на час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

6.8. Водночас оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер та тяжкість кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених пунктами 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

6.9. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Щодо ризиків у цьому кримінальному провадженні, то вони заслуговують на увагу.

6.10. На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

- переховуватися від суду,

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

6.11. ОСОБА_4 підозрюється зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України. Санкції відповідних частин статтей відносять інкриміновані злочини до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми та від семи до десяти років відповідно. Отже, очікування можливого вироку, що передбачає реальний термін ув`язнення, може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності. Тому суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_4 , однак у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є те, що він офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, не має на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей та/або інших осіб.

6.12. Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що він знайшов своє підтвердження під час розгляду клопотання. Так, ОСОБА_4 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, у тому числі за вчинення злочинів проти власності, за які реально відбував покарання у місцях позбавлення волі.

6.13. Зокрема, 05.10.2015 ОСОБА_4 вироком Солом`янського районного суду міста Києва було засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 07.04.2020 із Старобабанівської ВК (№92) Черкаської області по відбуттю покарання. Також 28.03.2023 ОСОБА_4 вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі статей 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки.

6.14. Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що попереднє притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, у тому числі із застосуванням положень ст. 75 КК України, не досягло своєї превентивної мети та не стало стримуючим фактором для його подальшої поведінки.

6.15. Враховуючи встановлену наявність ризиків, передбачених п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає обґрунтованою необхідність у продовженні обвинуваченому строку тримання під вартою.

6.16. Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу .

6.17. Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв`язку формують у суду переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу.

6.18. Частиною 1 ст. 176 КПК України закріплена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м`якого (особисте зобов`язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).

6.19. В цьому кримінальному провадженні на даному етапі суд не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки (з урахуванням відсутності потенційних поручителів), адже ці заходи пов`язані з потенційним ризиком переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Домашній арешт, зокрема цілодобовий, хоча і пов`язаний з ізоляцією підозрюваного від суспільства, однак зважаючи на встановлені на цьому етапі досудового розслідування ризики, може виявитися неефективним з таких же підстав.

6.20. Відтак досліджені під час судового засідання та описані ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження. На сьогоднішній день строк тримання обвинуваченого під вартою становить менше двох місяців. Таким чином, він не є надмірним, відтак відсутні підстави враховувати строку тримання під вартою в контексті зміни запобіжного заходу, оскільки станом на сьогоднішній день обраний запобіжний захід є належним балансостворюючим фактором захисту прав обвинуваченого і суспільних інтересів у здійсненні оперативного і об`єктивного судового розгляду.

6.21. Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

6.22. Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).

6.23. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України)

6.24. Сторона обвинувачення просить визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів доходів громадян

6.25. У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

6.26. Суд враховує, що застава не є покаранням, а виконує виключно превентивну функцію забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання покладених на нього обов`язків. Розмір застави має бути достатнім для гарантування виконання таких обов`язків, але не завідомо непомірним, таким, що фактично нівелює можливість її внесення.

6.27. Крім того, на даній стадії судового провадження обвинувачений перебуває під вартою, судовий розгляд призначено, порядок дослідження доказів ще не визначено, ризики, визначені ст. 177 КПК України на момент обрання запобіжного заходу не змінились. При цьому суд враховує, що строк фактичного тримання під вартою є відносно нетривалим, а визначений раніше розмір застави (40 прожиткових мінімумів) за обставин справи є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків у разі внесення застави, у тому числі з урахуванням покладення додаткових обмежень, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (заборона спілкування зі свідками, носіння електронного засобу контролю тощо).

6.28. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 7, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 314-316, 376, 392 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

2. Продовжити до 16 липня 2026 року включно обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

3. Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120,00 (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень 00 копійок).

4. Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області: UA768201720355259001000018661, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Київській області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26268119.

5. У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обраний запобіжний захід у виді застави.

6. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

7. У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати до прокурора, суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

8. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з дня внесення застави.

9. Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

10. Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

11.Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні 12026111030000402 від 06.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, на 15 год 00 хв 20.05.2026 у приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. П. Скоропадського, 4-А, зал судового засідання № 2.

12.Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_11 одноособово.

13.Судовий розгляд здійснювати за участю уповноваженого прокурора Білоцерківської окружної прокуратури, уповноважених представників потерпілих, обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 .

14.На ухвалу суду в частині продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

15.Ухвала в іншій частині набирає законної сили з моменту її постановлення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

16.Повний текст ухвали оголошений 19.05.2026.

СуддяОСОБА_1