Постанова № 13668366, 18.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2011 р. справа № 2а-24277/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЦарук Я.Ю.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.,

при секретарі Царук Я.Ю.,

за участю

представника позивачаЛьвова А.Л.,

представника відповідачаДорохової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехмаш» до Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 24.09.2010 року №0000492302/12989/10,

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехмаш», звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 24.09.2010 року №0000492302/12989/10.

В обґрунтування позову посилається на те, що податковим органом була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Будтехмаш» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Маргеотех», за результатами якої складений відповідний акт. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення рішення від 24.09.2010 року №0000492302/0/12989/10, яким товариству визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 30987,00 грн., у тому числі за основним платежем 20685,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10329,00 грн. Вважає висновок про заниження валових витрат, у звязку із здійсненням операцій з придбання товару у ТОВ «Маргеотех» за нікчемним правочином, таким, що не відповідає дійсності з наступних підстав.

Щодо висновку про безтоварність та фіктивність здійсненої операції з поставки металу, позивач зазначає, що відсутність у ТОВ «Маргеотех» первинних документів надають право на формування податкового кредиту та валових витрат. Крім того, що на час здійснення господарської операції вони були в наявності. У ТОВ «Маргеотех» відсутні первинні документи у звязку із їх вилученням відповідно до протоколу вилучення від 02.12.2009 року податковою міліцією. Тому вважає посилання відповідача на те, що відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Маргеотех» може здійснити дії по відновленню документів безпідставним, оскільки вилучення первинних документів податковою міліцією в порядку ст. ст. 178, 182, 183 та 186 Кримінально процесуального кодексу України, не покладає обовязку по відновленню цих документів. Тим більш, під час перевірки податковий орган мав змогу запросити для огляду оригінали відповідних документів у податкової міліції, оскільки знаходиться у тій ж самій інспекції.

Також позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що продукція, яка була придбана у ТОВ «Маргеотех», була використана позивачем з господарською метою (використана у будівництві обєкта), від зазначеної операції платник податків мав отримати прибуток, подавши результати виконаних робіт. Крім того, господарська операція підтверджується первинними документами, а саме: подорожнім листом, товарно транспортною накладною, актом прийому передачі виконаних робіт , видатковою накладною, розрахунковими документами, карткою складського обліку матеріалів, накладною вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) товарів, договором виготовлення та поставки металоконструкцій, будівельною ліцензією. На час здійснення господарської операції ТОВ «Маргеотех» мало статус платника податку на додану вартість. Придбання металу є необхідною передумовою для виконання підрядних робіт ТОВ «Будтехмаш». Під час перевірки податкової накладної від 29 березня 2010 року №МР-0000291 встановлена правильність заповнення всіх необхідних реквізитів та їх відповідність первинним документам. Вважає, що зазначене свідчить про фактичне здійснення господарської операції. Крім того, позивач зауважує, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 24.09.2010 року №0000492302/12989/10.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач надав судові заперечення, в яких посилається на те, що інспекцією була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Будтехмаш» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Маргеотех». За результатами перевірки складений відповідний акт, яким визнання нікчемною угода, яка була укладена в усній формі між ТОВ «Маргеотех» та ТОВ «Будтехмаш». Під час перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств постачальників за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року. Так, згідно матеріалів позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Маргеотех», ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя було направлено запит щодо надання пояснень та документальних підтверджень встановлених розбіжностей у додатку 5 до декларації з податку на додану вартість. Від ТОВ «Маргеотех» отримано лист та копія протоколу вилучення від 02.12.2009 року, яким вилучені необхідні первинні документи для перевірки. Вважає, що відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів, та поновити втрачені (зіпсовані) документи до закінчення податкового періоду, що настає за звітним. Станом на 18.06.2010 року ТОВ «Маргеотех» документів необхідних для перевірки до ДПІ не надані. Зазначене свідчить про те, що правочини між ТОВ «Маргеотех» та підприємствами є такими, що здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому зазначені правочини є нікчемними.

Також перевіркою встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся в І кварталі 2010 року на загальну суму 20658,00 грн., у звязку із включенням до складу валових витрат витрати на придбання товарів від ТОВ «Маргеотех» за нікчемними угодами. Так, операції ТОВ «Маргеотех» не підтверджуються з контрагентами стосовно реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності. Вважає, що операції з придбання товару від ТОВ «Магеотех» є нікчемними, а тому позивач не мав право формувати валові витрати за такими операціями.

Просить суд у задоволені позову відмовити.

Представник відповідача, що діє за довіреністю, у суді позов не визнав з підстав, зазначених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехмаш» є юридичною особою відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО №315035, дата проведення державної реєстрації 17.12.03 (а.с.41).

Відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Маргеотех» за період з 01.01.10 по 31.03.10. За наслідками перевірки було складено акт перевірки від 14.09.10 № 2869/23-211/32716454 (а.с.6).

Перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 1,2 ст. 215, п.п. 1,5 ст.203, ст..228 Цивільного кодексу України, ст.. 207 ГК України, що призвело до визнання нікчемної угоди, що була укладена в усній формі між ТОВ «Маргеотех» та ТОВ «Будтехмаш»;

- п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 20658грн.;

- п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення відємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 16526 грн., у березні 2010.

Позивач оскаржує прийняте на підставі вказаного акту перевірки податкове повідомлення рішення від 24.09.10 №0000492302/0/12989/10, яким було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 30987 грн., у тому числі за основним платежем 20658,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10329,00 грн. (а.с. 19).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визнання усної угоди нікчемним правочином, стали відомості, які було викладено в акті ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя від 29.06.10 №288/23-1/34273396 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Маргеотех» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.09 по 31.03.10 (а.с. 8 - 11).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України передбачені підстави недійсності правочину, а саме:

1) недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

2) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Але на думку суду зазначені обставини не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні з наступних підстав.

Між ТОВ «Маргеотех» та ТОВ «Будтехмаш» було укладено усну угоду на підставі якої позивачем було отримано металопрокат (лист 16 мм), в кількості 16,665 т.

Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України, передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу відповідно до ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України, може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

В даному випадку предметом угоди укладеної між ТОВ «Маргеотех» та ТОВ «Будтехмаш» є металопрокат, тому вона може бути укладена в усній формі.

На підтвердження фактичного виконання усної угоди, позивачем надано:

- подорожній лист від 29.03.10 №29 (а.с. 20), з якого вбачається що водієм ОСОБА_3 було перевезено в розпорядження позивача металопрокат у кількості 16,665 т.;

- товарно-транспортна накладна від 29.03.10 в якій вказано, що ЧП ОСОБА_3 було доставлено лист 16мм вагою 16,665 т. вантажоодержувач ТОВ «Будтехмаш», вантажовідправник ТОВ «Маргеотех» (а.с. 21);

- акт від 29.03.10 №290301 сдачі - приймання виконаних робіт, транспортування вантажу, складений та підписаний між ЧП ОСОБА_3 та позивачем (а.с. 56);

- витратна накладна від 29.03.10 №МР-0000291 на лист 16 мм, кількістю 16,665т. постачальник ТОВ «Маргеотех», отримувач позивач (а.с. 23);

- податкова накладна від 29.03.10 №МР-0000291, яка була виписана ТОВ «Маргеотех» (а.с. 24);

- платіжне доручення від 31.03.10 №517 (а.с. 25) на суму 50000,00 грн.;

- платіжне доручення від 08.04.10 №45 (а.с. 26) на суму 49127,00 грн.;

- платіжне доручення від 28.04.10 № 594 (а.с. 27) на суму 1300,00 грн.;

- прибутковий ордер від 29.03.10 №425 (а.с. 28);

- картка складського обліку матеріалів №96, де зазначено про взяття на облік 29.03.10 на підставі прибуткового ордеру від 29.03.10 №425 листа 16 мм від ТОВ «Маргеотех» (а.с. 29);

- накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 20.03.10 №84 (а.с. 30);

- накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 01.04.10 №91 (а.с. 31);

Правильність заповнення податкових накладних та форма податкових накладних у суді відповідачем не заперечується та не викликає у суду будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищенаведені акт здачі прийняття робіт (надання послуг), податкова накладна, приймаються судом до уваги як належний доказ, оскільки відповідають вимогам передбачених частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також суд приймає до уваги як належний доказ подорожній лист від 29.03.10 №29, товарно транспортну накладну від 29.03.10 року, прибутковий ордер від 29.03.10 №425, картку складського обліку матеріалів №96, накладні вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 20.03.10 №84, від 01.04.10 №91, оскільки вони відповідають типовим формам, затвердженими відповідними Міністерствами.

Крім того, позивач має Ліцензію Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Серія АВ №193407 від 13.10.06 №41-л, термін дії ліцензії до 13.10.11. Відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №203532, основними видами діяльності позивача є виробництво будівельних металевих конструкцій, виготовлення інших готових металевих виробів, будівництво будівель, діяльність у сфері інжирінгу.

В акті перевірки, відповідачем зазначено, у періоді що перевірявся, позивач використовував в своїй діяльності офісне приміщення, малоцінні необоротні активи, виробничий комплекс, машини та обладнання орендовані у ВАТ «Будмаш» про що складено угоду оперативної оренди від 31.12.03 зі строком дії 10 років, яка знаходиться за адресою 83030, м. Донецьк, вул.. Тамбовська, б.2. Угодою оренди нежитлового приміщення за від 01.02.06 №01/02-06 офісне приміщення, малоцінні необоротні активи, виробничий комплекс, машини та обладнання орендовані у ПП «Груптехмаш» зі строком дії 10 років. Угодою оренди нежитлового приміщення від 02.01.07 №8- ГТ/01 офісне приміщення, малоцінні необоротні активи, виробничій комплекс, машини та обладнання орендовані у ПП «Груптехмаш» зі строком дії 2 роки.

Станом на 31.03.10 загальна чисельність працюючих у позивача 200 осіб, у тому числі за сумісництвом 115 осіб.

Відповідачем підтверджується, що позивач є кінцевим споживачем.

Таким чином, викладене свідчить, що позивач мав необхідні дозволи, ресурси для фактичного використання в господарській діяльності придбаний за усною угодою металопрокат (лист 16 мм), мав необхідні первинні документи для відображення цієї операції у бухгалтерському та податковому обліку.

На підставі вказаної усної угоди позивачем було включено до складу валових витрат у 1 кварталі 2010 року 82630,62 грн.

Відповідно до п.п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включається суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З акту ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя вбачається, що на запит співробітників ДПІ у Іллічівськом районі м. Маріуполя від ТОВ «Маргеотех» був отриманий лист, в якому зазначено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, необхідні для проведення перевірки, вилучені протоколом ГВПМ ДПІ у Іллічівськом районі м. Маріуполя від 02.12.2009 року.

Суд не приймає посилання ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька на те, що відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Маргеотех» мало право здійснити заходи, необхідні для поновлення первинних документів, та поновити втрачені (зіпсовані) документи, оскільки вилучені речі у разі скасування судом постанови про порушення кримінальної справи, виправдання судом особи стосовно якої була порушена кримінальна справа або якщо кримінальна справа закрита, повертаються власнику цих речей. Тобто, вилучення документів не є втратою, знищенням або зіпсуттям документів.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 186 Кримінально процесуального кодексу України, копії вилучених документів за клопотанням власника, а також інших осіб, які за законодавством мають право користуватися цими документами, можуть бути надані слідчим під час вилучення документів. Тобто, враховуючи, що відділ податкової міліції знаходиться в ДПІ у м. Маріуполя, перевіряючи мали змогу звернутися до слідчого із клопотанням про надання копій первинних документів, необхідних для перевірки.

Також, згідно акту ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя, ТОВ «Маргеотех» на час здійснення перевірки є юридичною особою та перебуває на податковому обліку з 27.03.2006 року в ДПІ у Іллічівськом районі м. Маріуполя.

Таким чином, суд приходить висновку, що укладений між сторонами усна угода за своєю суттю, первинними намірами сторін та наслідками відповідає вимогам ст. ст. 655, 656 Цивільного кодексу України.

Статтею 228 ЦК України визначено правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, а саме, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не довів невідповідність спірного правочину моральним засадам суспільства, чи порушення ним публічного порядку, заволодіння майном держави, тому будь-які підстави для того, щоб вважати його нікчемним, відсутні, оскільки з наведеного вбачається, що позивач отримав металопродукцію, що підтверджується відповідними документами, платіжними дорученнями, якими сплачені послуги, виписаними податковими накладними, актами.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що неможливість проведення перевірки контрагентів, що на думку податкового органу є однією із підстав неправомірного віднесення до валових витрат витрати по придбанню товарів у ТОВ «Маргеотех», не може випливати на формування валових витрат покупцем (замовником).

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним винесеного ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька податкового повідомлення рішення від 24.09.2010 року №0000492302/12989/10 підлягають задоволенню.

Разом з цим, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення рішення, оскільки рішення субєкта владних повноважень є скасованим з моменту набрання постановою законної сили, тобто лише на майбутнє.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехмаш» до Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 24.09.2010 року №0000492302/12989/10 задовольнити частково.

Визнати протиправним податкове повідомлення рішення від 24 вересня 2010 року №0000492302/12989/10 винесене Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехмаш» (84546, Донецька обл., м. Соледар, вул. Володарського, 1, ідентифікаційний код 31279540), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 (одна) гривня 75 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 18 січня 2011 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 24 січня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.