Рішення № 136682994, 19.05.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/648/26

Провадження по справі №2/276/612/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Семенюка А.С.,

за участю секретаря судового засідання Процюк О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №12759-03/2025 від 06.03.2025 року у розмірі 15270,00 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а також витрати на правничу в розмірі 8000,00 грн.

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 06.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі - ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про надання фінансового кредиту №12759-03/2025, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит в розмірі 5000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. В свою чергу відповідач не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. Станом на дату звернення до суду з позовною заявою загальний розмір заборгованості становить 15270,00 грн., яка складається з: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4770,00 грн. - заборгованість за відсотками; 500,00 грн - заборгованість за комісією; 5000,00 грн. - заборгованість за штрафом. 19.06.2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №19062025. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №12759-03/2025 від 06.03.2025 року. У зв`язку з вказаним Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.

Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 17.04.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності. Також представник позивача додатково подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача, яка доставлена до електронного кабінету відповідача 18.04.2026 року, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася, відзив до суду не подала.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 06.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про надання фінансового кредиту №12759-03/2025, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Y659, що підтверджується розділом 8 «Реквізити та підписи сторін» вказаного договору та довідкою про ідентифікацію (а.с. 12-20).

Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надає клієнту кредит в розмірі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту: 06.03.2025. Дата погашення кредиту 03.07.2025 (п.1.2 розділу 1 Договору).

Згідно п. 1.4. Договору за користування кредитом нараховується комісія за видачу кредиту в сумі 500,00 грн., яка нараховується одноразово при видачі кредиту.

Також, відповідно до п.1.4. та пп.1.4.1. розділу 1 Договору за користування кредитом нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Денна процентна ставка становить 0,98% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2. цього Договору.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору (п.1.5 розділу 1 Договору).

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5355 - 28хх - хххх - 3922 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п.1.6 Договору).

Відповідачем вказаним електронним підписом також підписано додаток № 1 до Договору Графік платежів, яким їй доведено до відома реальну річну процентну ставку, загальну вартість кредиту, строки та розмір платежів, необхідних для внесення для погашення кредиту та процентів за користування ним (а.с.19-20).

ОСОБА_1 до укладення договору про споживчий кредит ознайомився та підписав паспорт споживчого кредиту, умови якого відповідають умовам укладеного договору (а.с.9-11).

Так, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 5000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку, що підтверджується наявними в матеріалах справи листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17.02.2026 та листом АТ «ПУМБ» від 27.04.2025.

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту не виконав, кредитні кошти не повернув, проценти за користування ним та комісію не сплатив.

Відповідно до наданого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» розрахунку заборгованості за кредитним договором №12759-03/2025 від 06.03.2025 за ОСОБА_1 рахується заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5000,00 грн., за простроченими відсотками 4770,00 грн., комісією 500,00 грн; штрафами 5000,00 грн. (а.с.24-26).

19.06.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №19062025, за умовами якого Товариство за плату набувало прав грошових вимог до боржників ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за кредитними договорами (портфель заборгованості), вказаних в реєстрі боржників, та оплатило їх, що підтверджується платіжною інструкцією № 11887 від 19.06.2025 (а.с.29-33).

Відповідно до акту приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників від 19.06.2025 та витягу з реєстру боржників до вказаного договору факторингу право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №12759-03/2025 від 06.03.2025 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у розмірі заборгованості 15270,00 грн, яка складається з 5000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 4770,00 грн. - заборгованості за відсотками; 5000,00 грн. - заборгованості за пенею/штрафами; 500,00 грн заборгованості по комісії (а.с. 32).

Вирішуючи спір, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Встановлено, що відповідно до п. 2.18 зі сторони відповідача Кредитний договір підписується шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 7.6, 7.7 підписанням цього договору відповідач підтверджує, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, розміщених на веб-сайті Товариства. Відповідач підтверджує, що до укладення цього Договору отримала від Товариства інформацію, зазначену в законодавстві про фінансові послуги та діяльність фінансових компаній та інформацію, яка вимагається відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України).

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

Встановлено, що укладання договору відбулась в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора, якій було відправлено на номер мобільного телефону, що вказаний відповідачем в анкеті-заяві, про що свідчить довідка про ідентифікацію (а.с.22-23). Його дійсність відповідачем у встановленому законом порядку не спростована. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Доказів на підтвердження відсутності у відповідача боргу перед позивачем або наявності такого у меншому розмірі ніж пред`явлено до стягнення, суду надано не було.

Відповідач розрахунок, виконаний позивачем, не спростував, свій контррозрахунок суду не надав.

Суд приходить до висновку, що позивач надав належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, не повернув грошові кошти, не сплатив комісію за видачу кредиту та проценти за користування ним.

Відповідач не скористалася своїми процесуальними правами, передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надала до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку щодо невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності в нього боргових зобов`язань за вказаним кредитним договором.

З розрахунку заборгованості, наданим позивачем вбачається, що заборгованість за тілом кредиту, проценти за користування кредитними коштами та комісія за видачу кредиту нараховані саме у визначеному сторонами розмірі, тому суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотків та комісії, а саме в розмірі 10270,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 4770 грн. - сума заборгованості за процентами, 500,00 грн. - сума заборгованості за комісією.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу, суд приходить до наступного висновку.

Розділом 5 кредитного договору визначена, зокрема, відповідальність сторін.

Пункт 5.3. та підпункт 5.3.1. Договору передбачають, що у випадку прострочення клієнтом сплати платежів до термінів, встановлених в графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості з урахуванням обмежень встановлений чинним законодавством. У випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1ст. 625 ЦК України).

Разом з тим, положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів, а положення Цивільного кодексу покращують становище споживача та є пріоритетним у застосуванні у правовідносинах споживчого кредитування.

Крім того, Закон України "Про правотворчу діяльність", який набрав чинності 20.09.2023, визначає правові та організаційні засади правотворчої діяльності, принципи і порядок її здійснення, учасників правотворчої діяльності, правила техніки нормопроектування, порядок здійснення обліку нормативно-правових актів, а також правила дії нормативно-правових актів, усунення прогалин, подолання колізій у нормативно-правових актах та здійснення контролю за реалізацією нормативно-правових актів.

Так, ч.2 ст. 66 вказаного Закону передбачено, що у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом.

Частиною 3 ст. 66 вказаного закону визначено, що у разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правовому акті вищої юридичної сили. У разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами рівної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають:

1) норми, що містяться в нормативно-правових актах спеціального законодавства України (крім випадку, визначеного частиною другою цієї статті);

2) норми, що містяться у нормативно-правових актах, що вступили в дію пізніше.

Нормами пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України не передбачено винятків щодо його застосування, зокрема, у сфері споживчого кредитування.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.06.2021 у справі №334/3161/17, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України (пункти 17-18 постанови).

Таким чином, оскільки кредитний договір №12759-03/2025 був укладений сторонами 06.03.2025 року року та діяв в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована Товариством неустойка (штраф) у розмірі 5000,00 грн. не може бути стягнута із відповідача, оскільки відповідач нормою ЦК України звільнений від обов`язку такої сплати. Нарахована неустойка підлягає списанню позивачем.

З огляду на зазначене, відсутні підстави для стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 5000,00 грн.

Отже, на підставі викладеного, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено його право вимоги до відповідача та правомірність нарахування заборгованості за договором про надання фінансового кредиту, однак в меншому розмірі ніж заявлено у позовній заяві, доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе кредитні зобов`язання, заборгованість за договором не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе кредитні зобов`язання, заборгованість за договором не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому з урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 10270,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 4770 грн. - сума заборгованості за процентами, 500,00 грн сума заборгованості по комісії за видачу кредиту.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 67,25 % (10270 х 100 : 15270), судовий збір слід стягнути в розмірі 1790,46 грн. (2662,40 х 67,25 %).

Щодо витрат на професійну правову допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.07.2025 року між позивачем та АО «Апологет» укладено договір про надання правової допомоги №0107. Предметом вказаного договору є зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною відповідача надано: договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, детальний опис наданих послуг за договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт №1394 наданих послуг від 10.04.2026 року на суму 8000 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні відповідача всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням конкретних обставин, зокрема, складністю справи та ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема складністю справи та ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Окрім того, звертаючись до суду з позовною заявою, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 15270,00 грн., проте позовні вимоги задоволено частково на суму 10270,00 грн., що становить 67,25 % від заявлених.

За таких обставин, при визначенні розміру витрат на правову допомогу судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на правову допомогу в розмірі 8000 грн. є завищеною щодо предмета спору. Окрім того, справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності.

Враховуючи незначну складність справи, розгляд її у порядку спрощеного провадження, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, а також те, що всі обставини справи були встановлені при розгляді справи без участі представника позивача, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову та часткового задоволення позову (на 67,25 % від заявлених вимог), суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу на загальну суму 1200,00 грн.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76-79, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280, 281, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №12759-03/2025 від 06.03.2025 року в загальному розмірі 10270,00 гривень (десять тисяч двісті сімдесят грн. 00 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1790,46 гривень (одна тисяча сімсот дев`яносто грн. 46 коп.) гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1200,00 гривень (одна тисяча двісті грн. 00 коп.) витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місце знаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя А.С.Семенюк