Рішення № 136682524, 06.05.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 572/758/26

Провадження № 2/168/270/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого-судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

16.02.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулося до Сарненського районного суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26.09.2024 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі кредит» був укладений договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1792381, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 15000 грн., строком на 350 днів зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Селфі кредит» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. 10.10.2024 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі кредит» укладено Додаткову угода до Договору № 1792381 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 26.09.2024 року сторони домовились збільшити суму кредиту на 3500 грн., в зв`язку з чим сума кредиту (загальний розмір) складає: 18200 грн.

ТОВ «Селфі кредит» на виконання кредитного договору надало відповідачу кредит шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок платіжної картки відповідача. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого має заборгованість.

Вказує, що 26.08.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ "Свеа Фінанс" укладено договір факторингу № 01.02-34/25, за умовами якого ТОВ "Свеа Фінанс" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до відповідача за кредитним договором № 1792381.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1792381 від 26.09.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» станом на дату подачі позову, становить: 29570 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 8013,52 грн., заборгованості за відсотками 15386,88 грн., пеня 6169,80 грн.

Враховуючи вищевикладене, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" заборгованість за Кредитним договором № 1792381 від 26.09.2024 року у розмірі 29570,20 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Сарненського районного суду Рівненської області від 18.02.2026 року справу передано за підсудністю до Ковельського міськрайонного суду Волинської області.

Відповідно до ухвали судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.03.2026 року справу передано для розгляду Старовижівському районному суду Волинської області в зв`язку з належністю справи до територіальної юрисдикції (підсудності) Старовижівського районного суду Волинської області.

Відповідно до положень ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

07.04.2026 року справа надійшла до Старовижівського районного суду Волинської області.

Ухвалою судді від 08.04.2026 року справа прийнята до провадження та призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 15.30 год. 06.05.2026 року.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання, в якому вказує, що не заперечує щодо заочного розгляду справи, просить позов задовольнити та розглядати справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи відповідно до положень ч.8 ст.128 ЦПК України був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, у зв`язку із чим, враховуючи згоду позивача, суд проводить заочний розгляд справи (в порядку, встановленому ст.280 ЦПК).

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (ч.2 ст.247 ЦПК).

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 29.09.2024 року ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1792381, відповідно до якого (п.1.1) Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Основні умови кредитування згідно цього кредитного договору:

п. 1.2. сума кредиту (загальний розмір) складає: 15000 грн. тип кредиту кредит.

п. 1.3. строк кредиту - 350 дні (в)(день).

п. 1.5. тип процентної ставки фіксована.

За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах:

п. 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

п. 1.6. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

п. 2.1. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

п. 2.2. Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору.

10.10.2024 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі кредит» укладено Додаткову угода до Договору № 1792381 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 26.09.2024 року. Сторони домовились збільшити суму кредиту на 3200 грн., в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає: 18200 грн. Тип кредиту кредит.

Кредитний договір укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ «Селфі Кредит» виконав умови кредитного договору та перерахував шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача кошти в розмірі на суму 15000 грн. та 3200 грн. Також відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписаний паспорт споживчого кредиту, який містить основні умови кредитування.

26.08.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ "Свеа Фінанс" укладено договір факторингу № 01.02-34/25, за умовами якого ТОВ "Свеа Фінанс" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до відповідача за кредитним договором № 1792381 від 26.09.2024 року.

Зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, заборгованість згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1792381 від 26.09.2024 року станом на 26.08.2025 року становить: 29570,20 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 8013,52 грн., заборгованості за відсотками 15386,88 грн., пеня 6169,80 грн.

Після придбання права вимоги позивач додаткових нарахувань не проводив.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України та ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 626, 628 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).

В силу ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закону).

Відповідно до ст. 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст. 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч.6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

У постанові від 07.04.2021 року у справі № 623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.

Судом встановлено, що кредитний договір, про який йдеться у справі, за формою відповідає вимогам законодавства, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису. Відповідач, підписавши договір, не лише погодив його умови, але й скористався кредитними коштами, які перераховані на вказаний ним рахунок та здійснив платежі на його повернення.

Предметом даного позову є стягнення фактором заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця.

Відповідно до ч.1, 4 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія, як заінтересована особа, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належні оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр боржників, докази оплати за договором.

Позивач довів право вимоги за кредитним договором №1792381 від 26.08.2025 року, суду надані договір факторингу №01.02.-34/25 від 26.08.2025 року, акт приймання передачі реєстру боржників, реєстр боржників, витяг з реєстру боржників, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів (а.с. 33-46).

Відповідач не надав суду доказів сплати у повному обсязі заборгованості первісному кредитору, тому, враховуючи доведеність позивачем переходу до нього права вимоги, позовні вимоги в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 8013,52 (з урахуванням здійснених проплат (18200-4550-0,01-1406,50-930,84-0,01-2283,74-1015,36-0,01-0,01) грн є підставними.

Окрім тіла кредиту позивач правомірно просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами нараховані за період з 26.09.2024 року по 26.08.2025 року за відсотковою 1%, яка відповідає вимогам ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» в розмірі 15386,88 грн (з урахуванням здійснених проплат). Арифметично розрахунки процентів проведені правильно.

Відповідач контррозрахунок чи доказів сплати заборгованості не надав, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту і процентами підлягають до задоволення.

Позивачем до загальної суми стягнення включені 6169,80 грн. пені.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного договору позику, так і на час розгляду цієї справи.

П.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, неустойка йому не може бути нарахована у будь-якому випадку, у зв`язку з чим в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відтак загальний розмір задоволених позовних вимог складає 23400,40 грн, з них 8013,52 грн. тіла кредиту, 15386,88 грн. проценти.

У ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги суд задовольнив на 79,14% (23400,40 х100/29570,20), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 2107,14 грн (2662,40х79,14/100).

На підставі викладеного, ст.ст. 509, 526, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1055, 1054, 1056-1 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 14, 19, 76-81, 89, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1792381 від 26.09.2024 року в розмірі 23400 (двадцять три тисячі чотириста) грн. 40 коп.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2107 (дві тисячі сто сім) грн. 14 коп.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених Цивільним процесуальним кодексом України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», адреса місця знаходження: вул. Іллінська, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221.

Представник позивача: Паладич Аліна Олександрівна, адреса: вул.Іллінська, 8, м.Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення суду складене 06.05.2026 року.

Суддя О. Й. Хаврона