Рішення № 136678545, 19.05.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/9960/25

Провадження №2/751/93/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

у складі: головуючого-судді Діденко А. О.

секретаря судового засідання Рак Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 152 676,77 грн, а також судового збору у розмірі 2422,40 грн та 12 585,13 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням умов кредитного договору.

Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 27.10.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09.12.2025 представник відповідача подала відзив на позовну заяву. Вказує на те, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору та погодження його істотних умов. Зокрема, відсутні підпис відповідача на акцепті, докази подання оферти, погодження умов кредитування (розміру кредиту, відсотків, строку), а також належне підтвердження укладення електронного договору. Відзивом підкреслюється, що надані банком документи (паспорт споживчого кредиту, довідки, розрахунок заборгованості) не є належними доказами, оскільки не містять необхідних реквізитів, дат, підписів або є внутрішніми документами банку. Також вказується, що банк не довів факт надання саме тих умов кредиту, на які посилається. Окремо зазначено, що строк кредитування становив 12 місяців, а тому нарахування відсотків після його спливу є незаконним. Розрахунок заборгованості за період до 2025 року суперечить умовам договору та правовим позиціям Верховного Суду. Крім того, відсутні підстави для пролонгації договору через невиконання його умов відповідачем.Разом із тим відповідач визнає, що фактично користувався кредитними коштами (активація картки, здійснення операцій), тому погоджується з наявністю заборгованості лише за тілом кредиту. На підставі банківської виписки визначено суму фактично отриманих і неповернених коштів 84 367 грн.Додатково заявлено вимогу про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, у позовній заяви просить провести розгляд справи без участі представника АТ «СЕНС БАНК», у разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась у встановленому законом порядку, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталась.

За правилом частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.05.2021 року між ОСОБА_1 як позичальником, та АТ «Альфа- Банк», як позикодавцем, шляхом підписання оферти відповідачем та акцепту позивачем було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631667518, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (надалі - Кредитний договір).

Вказаним Кредитним договором сторонами визначено та погоджено наступні умови, зокрема: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменував продукту «RED», мета кредиту для особистих потреб; ліміт кредитної лінії (максимальна суму кредиту) 200 000,00 грн, сума встановленої кредитної лінії 45 800,00 грн, процента ставка 35,99 % річних для торгових операції та/або операцій зняття готівки; тип процентної ставки фіксована, тип картки MasterGardDebitWorld, порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Аналогічні умови кредитування погоджено сторонами в Паспорті споживчого кредиту.

Згідно з довідкою про ідентифікацію АТ «СЕНС БАНК» позичальник ОСОБА_1 з якою укладено договір № 631667518 від 28.05.2021 року, ідентифікований за одноразовим ідентифікатором 5118, який направлено на мобільний телефон відповідача ( НОМЕР_1 ).

З наданої позивачем виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 28.05.2021 по 01.07.2025 судом встановлено, що фактично за період з 28.05.2021 по 21.03.2022 ОСОБА_1 витратила 84 367,00 грн кредитних коштів. Після 21.03.2022 відповідач кредитними коштами не користувалась.

Разом з тим, у розрахунку заборгованості за кредитом позивач вказує, що станом на 01.07.2025 року встановлено, заборгованість відповідача за Кредитним договором № 631667518 від 28.05.2021 року становить 152 676,77 грн, з яких: 91 458,28 грн - прострочене тіло кредиту, 61 218,49 грн - відсотки за користування кредитом.

25.02.2025 року АТ СЕНС БАНК» направлено відповідачу досудову вимогу про виконання зобов`язання за кредитним договором № 631667518 від 09.08.2021 року, що підтверджується копією досудової вимоги, описом вкладенням, списком рекомендованих повідомлень. Однак відповідачем у добровільному порядку заборгованість погашено не було.

Позивачем надано статут АТ «СЕНС БАНК», з якого встановлено, що АТ «СЕНС БАНК» є правонаступником усіх прав і зобов`язань АТ «Альфа-Банк».

гідно з ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст.638 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц, від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, від 15.01.2025 у справі №753/16762/15ц дійшов висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком.

Представник відповідача в своєму відзиві на позовну заяву вказала, що відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, а тому вказані обставини не підлягають доказуванню на підставі ч.1 ст.82 ЦПК України.

Як вбачається з паспорту споживчого кредиту щодо Кредитного договору №631667518 від 28.05.2021 АТ «Альфа-Банк» строк кредитування визначено на 12 місяців з можливістю пролонгації. Тому строк кредитування за спірним кредитним договором закінчився 28.05.2022.

Позивач просить стягнути з відповідачки відсотки за користування кредитом у розмірі 61 218,49 грн.

Надані представником позивача до позовної заяви документи не місять умов про пролонгацію строку дії договору. Доказів пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк позивачем суду не надано.

Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування позиковими коштами припиняється після спливу визначеного цим договором строку позики чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2ст.1050 ЦК України. Кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч.2 ст.625ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, однак таких вимог позивач не заявляв, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, нарахованих після закінчення строку дії позики, є необґрунтованими. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах: від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за розрахункові періоди з 28.05.2021 по 01.07.2025 за Кредитним договором №631667518, позивач втратив право нараховувати відповідачці заборгованість після 28.05.2022 (розрахунковий період 28.05.2022-27.06.2022), а нарахована банком заборгованість здійснена поза межами строку дії договору, оскільки після спливу погодженого сторонами строку дії кредитного договору 12 місяців, позивач втратив право здійснювати відповідачці відповідні нарахування.

Разом з тим, випискою по рахунку за кредитною карткою за період з 28.05.2021 по 01.07.2025, після 28.05.2022 позивач продовжує активне стягнення тіла кредиту, простроченого тіла кредиту, овердрафту, комісії РКО, відсотків за користування кредитом.

Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачкою ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача АТ «Сенс Банк» заборгованість за Кредитним договором №631667518від 28.05.2021 у розмірі 84 367,00 грн тобто суму основного боргу, яка згідно виписки з банківського рахунку була надана в якості кредиту відповідачу.

Водночас, щодо стягнення процентів суд зауважує таке.

Як уже було відзначено вище, позивачем було нараховано проценти поза межами строку дії кредитного договору.

Крім того, надані позивачем в обґрунтування суми заборгованості за процентами докази розрахунок заборгованості за кредитом та банківська виписка не підтверджують правильність нарахування процентів та не дають можливості суду належним чином диференціювати вихідні дані для нарахування процентів (суми простроченої заборгованості в період дії кредитного договору, період прострочення тощо).

Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно дост.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 55,25%, судовий збір слід стягнути в розмірі 1 338,37 грн .

В обґрунтування розміру понесених позивачем у цій справі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 585,13 грн до матеріалів справи надано копії таких документів: довіреності № 024539/25 від 22.07.2025 на уповноваження АТ «Сенс Банк» адвоката Цимбала В.І.. представляти його інтереси на підставі договору про надання правової допомоги №1006 від 28.01.2025; договору про надання послуг №1006 від 28.01.2025, укладеного між АТ «Сенс Банк» та АО «СмартЛекс» в особі керуючого Лойфера А.Е., відповідно до якого винагорода виконавця (гонорар) становить - за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 грн, за отримання рішення суду - 225,00 грн, комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85%.

Відповідно до положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями ч.ч.1-4 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові від 14.11.2024 у справі № 161/629/23 Верховний Суд зробив висновок про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Дослідивши подані представником позивача докази та матеріали справи, суд вважає обґрунтованими витрати позивача за підготовку і подання позовної заяви до суду 375 грн та за отримання рішення суду 225 грн. Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 7 222,80 грн (375 грн + 225 грн + 84 367 грн заборгованості * 7,85% ).

Відтак, суд вважає, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 222,80 грн та які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Щодо вимоги представника відповідача, Пономаренко О.М. про стягнення з АТ «СЕНС БАНК» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 7 500 гривень суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Із матеріалів справи, правнича допомога відповідачу надавалась адвокатом Пономаренко О.М. на підставі договору про надання правничої допомоги № 398 від 03.12.2025 року та ордеру.

Згідно із актом виконаних робіт за договором паро надання правничої допомоги від 03.12.2025 та квитанції до прибуткового касового ордера №398 від 03.12.2025, відповідач Штикова А.Ю. понесла у зв`язку з розглядом справи, сума витрат у розмірі 7 500,00 грн.

Представник відповідача у відзиві на позов зазначала, що понесені відповідачем витрати на правничу допомогу адвоката становить 7 500 гривень.

Враховуючи викладене вище, часткове задоволення позову, суд керуючись ст. 137 ЦПК України, дійшов висновку про задоволення заяви представника відповідача частково, з АТ «СЕНС БАНК» на корить відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 355,60 гривень, пропорційно до відмовлених позовних вимог (152 676,77-84 367= 95 500,89х7 500/152 676,77=3 355 грн 60 коп).

Враховуючи стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача у розмірі 7 222,80 грн, а також з позивача на користь відповідача у розмірі 3 355,60 грн, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 3 867,20 грн, що становить різницю між зазначеними сумами (7 222,80 грн 3 355,60 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" заборгованість за кредитним договором № 631667518 від 21.05.2021 у розмірі 84 367 (вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят сім) гривні 00 копійок.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 338 (одна тисяча триста тридцять вісім) гривні 37 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 867 (три тисячі вісімсот шістдесят сім) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк» (місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, код ЄРДПОУ 23494714)

Відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя А.О.Діденко